Справа № 210/5378/25
Провадження № 2/216/1007/26
05 березня 2026 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
07 серпня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, 01.10.2024 між сторонами було укладено кредитний договір № 8342851 про надання споживчого кредиту (далі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами Договору відповідач отримав кредит в розмірі 15 000 грн, строком на 360 днів, у безготівковій формі на картку НОМЕР_1 .
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 22 502,10 грн, з яких: 10 515 грн - заборгованість за кредитом, 11 987,10 грн - заборгованість по відсотках. Посилаючись на вищевказані обставини, представник позивача просив суд задовольнити позов.
Представниця позивача Ушакевич М.П. у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку, позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 01.10.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем було укладено Договір у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.п. 1.3 - 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000 грн, тип кредиту - кредит.
Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 31.10.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснюється часткове дострокове повернення кредиту.
Відповідно до п.п. 1.6 - 1.9 Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Денна процентна ставка на день укладення Договору складає:
1.7.1. За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00 % в день.
1.7.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,92% в день.
Загальні витрати на дату укладення Договору складають:
1.8.1. За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 54 000 грн.
1.8.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 49 545 грн.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
1.9.1. За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних.
1.9.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1244,55 % річних.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом та доведено зібраними у справі доказами, відповідач умови кредитного договору не виконує, кредит та відсотки за його користування не сплачує, у зв'язку з чим суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих відсотків на загальну суму 22 502,10 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2025 рік, складала 3028 грн.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а відтак враховуючи звернення позивача до суду з позовом в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» розмір судового збору склав 2422,40 грн, та був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом, відповідно підлягає стягненню на користь останнього з відповідача.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення судові витрати з відправлення досудових вимог /повідомлень/ претензій боржником у розмірі 105 грн за одну претензію.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розмірі 150 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 137, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1054 ЦК України суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ: 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 90а) заборгованість за кредитним договором № 8342851 від 01.10.2024, яка складається із заборгованості за кредитом - 10 515 грн, та заборгованості по відсотках - 11 987,10 грн, а всього - 22 502 грн (двадцять дві тисячі п'ятсот дві) грн 10 (десять) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ: 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 90а) судовий збір в сумі 2422,40 грн, та судові витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розмірі 150 грн, а всього - 2572 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В.Онопченко