Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6311/25 Головуючий у 1-й інст. Аксьонов В. Є.
Номер провадження №33/4805/209/26
Категорія ст.124, ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
11 березня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 24 червня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 24 червня 2025 року об'єднано в одне провадження справи відносно ОСОБА_1 за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою цього ж суду від 24 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 01.06.2025 о 00 год 20 хв в м.Житомирі, по площі Соборній, поблизу будинку 3/2, керуючи транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху здійснюючи заїзд на коло з круговим рухом здійснив наїзд на перешкоду, а саме, бетону напівсферу, внаслідок чого, автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху.
Також, ОСОБА_1 01.06.2025 о 00 год 20 хв в м.Житомирі, по площі Соборній, поблизу будинку 3/2 керував транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказав на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів порушення ним ПДР та вини у вчиненні ДТП. Також звернув увагу на відсутність завданої шкоди, а пошкодження колеса, на його переконання, могло виникнути раніше, а не внаслідок даної події, що не було перевірено судом першої інстанції. Зазначив, що раптове спущення переднього лівого колеса спричинило часткову втрату керованості під час виїзду на круговий рух, що й призвело до наїзду на півсферу. На його думку, наїзд був наслідком технічної несправності автомобіля, а не порушення ПДР, однак цей факт не був досліджений судом. Зауважив, що складена працівниками поліції схема події не містить його підпису та не підтверджує факту шкоди, а лише відображає напрямок руху. Відтак, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між його діями та ймовірним пошкодженням. Окрім того, вказав, що його огляд на стан сп'яніння проведений з істотними порушеннями щодо використання спеціального технічного засобу, що ставить під сумнів достовірність отриманого результату та законність рішення суду. Також послався на інші порушення, допущені працівниками поліції під час оформлення адміністративних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП.
Відповідно до п.12.1 Правил, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №347790 від 01.06.2025, згідно якого ОСОБА_1 01.06.2025 близько 00 год 20 хв в м.Житомирі, по площі Соборній, 3/2, керуючи транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху здійснюючи заїзд на коло з круговим рухом здійснив наїзд на перешкоду, а саме, бетону напівсферу, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відеофіксація велась на портативні відеореєстратори поліцейських Моторола вб 400 №475545, 475042 (а.с.4, 20);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №347765 від 01.06.2025, згідно якого ОСОБА_1 01.06.2025 близько 00 год 20 хв в м.Житомирі, по площі Соборній, 3/2 керував транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Виїжджаючи на кільце з круговим рухом водій вчинив ДТП (наїзд на перешкоду), перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці за допомогою приладу Drager Alkotest, результат тесту 1,92 проміле, тест №1517. Водія відсторонено від права керування відповідно ст.266 КУпАП шляхом паркування в дозволеному місці (а.с.1-3, 21);
- схемою місця ДТП від 01.06.2025, відповідно до якої належний ОСОБА_2 транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження лівого переднього колеса (а.с.6-7);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими на місці події, який пояснив, що керуючи транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Бердичівській під час виїзду на вулицю з круговим рухом у нього пробилось ліве колесо, внаслідок чого його понесло по площі на бетонну перешкоду, а саме на півсферу (а.с.5, 22);
- роздруківкою результату тестування на алкоголь №1517 від 01.06.2025, здійсненого за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820», відповідно до якого рівень алкоголю становить 1,92 проміле (а.с.8);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за результатами якого проба позитивна - 1,92 проміле (а.с.9);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 01.06.2025 (а.с.10);
- рапортом поліцейського №2 роти №1 БУПП в Житомирській області ДПП рядового поліції Іванчука Д. від 01.06.2025 відповідно до якого, під час несення служби 01.06.2025 отримано виклик на службовий планшет ДТП без травмованих. Прибувши, було встановлено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду - бетонну півкулю. Під час спілкування з водієм в останнього поміченого ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію запропоновано пройти огляд на стан визначення алкогольного сп'яніння, на що водій погодився. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager, результат позитивний 1,92 проміле. На водія складено протокол за ст.130 - ЕРП1 №347765 та протокол за ст.124 - ЕРП1 №347790. На місці вчинення ДТП у ОСОБА_1 відібрано пояснення, замальовано схему ДТП, водія відсторонено від права керування транспортним засобом. Вилучено посвідчення та видано тимчасовий дозвіл. Подія фіксувалась на портативні відеореєстратори поліцейських №475545, 475042 (а.с.11, 24);
- відеозаписами обставин події (а.с.12).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
Матеріалами справи об'єктивно зафіксовано обставини адміністративних правопорушень та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що у зв'язку з причетністю ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди та виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), останній пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події з використанням спеціального технічного засобу, результат якого становив - 1,92 проміле, що значно перевищує допустиму норму, встановлену п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.
Будь-яких зауважень щодо процедури проходження огляду водій не заявляв, з результатом огляду погодився, чек за результатами тестування спеціальним засобом, в якому міститься відповідна відмітка - «Згоден», акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі «з результатом згоден» підписав без будь-яких зауважень.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено істотних порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які могли б бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги щодо сумнівів у достовірності результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння з посиланням на закінчення строку повірки спеціального технічного засобу були предметом перевірки суду першої інстанції. Як встановлено судом, огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», остання повірка якого здійснена 12.11.2024, а огляд ОСОБА_1 проведено 01.06.2025, тобто в межах встановленого міжповірочного інтервалу, який відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 становить один рік. Зазначеним доводам суд першої інстанції надав належну правову оцінку, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між його діями та наслідками дорожньо-транспортної пригоди є безпідставними. З нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та здійснив наїзд на бетонну перешкоду - напівсферу. Зазначених обставин водій не заперечував. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Ford, який перебував під його керуванням та належить іншій особі, отримав пошкодження лівого переднього колеса, що свідчить про настання майнової шкоди. Таким чином, наслідки ДТП у вигляді пошкодження транспортного засобу перебувають у прямому причинному зв'язку з діями водія.
Твердження апелянта про те, що пошкодження колеса нібито існувало до дорожньо-транспортної пригоди, не підтверджене жодними належними та допустимими доказами і ґрунтується виключно на його припущеннях. Матеріали справи не містять доказів наявності технічної несправності транспортного засобу до моменту ДТП, а також відомостей про звернення водія з клопотаннями щодо проведення технічного огляду автомобіля або фіксації стану коліс. Посилання апелянта на те, що зазначені обставини не були перевірені судом першої інстанції, є необґрунтованими, оскільки суд не зобов'язаний збирати докази на підтвердження версії сторони захисту за відсутності відповідних клопотань та доказів з її боку.
Крім того, з відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_1 спочатку пояснював працівникам поліції, що «заблокувало, повело руля», потім, що виїхав на бетонні конуси (напівсферу) з метою уникнення зіткнення з іншим транспортним засобом, в подальшому пояснював, що в нього сталося раптове пошкодження колеса, що свідчить про непослідовність його пояснень.
Відсутність підпису ОСОБА_1 на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди сама по собі не свідчить про недопустимість цього доказу та не спростовує зафіксованих у ній обставин, які оцінювалися судом у сукупності з іншими доказами у справі.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з оцінкою доказів та власного тлумачення обставин події, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Посилання апелянта на те, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені у його відсутність, не свідчать про порушення його права на захист. Як вбачається з відеозапису, до моменту госпіталізації ОСОБА_1 перебував на місці події, працівниками поліції йому було роз'яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено суть інкримінованих правопорушень, відібрано пояснення з приводу ДТП, а також доведено до відома, що відносно нього будуть складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП. Доказів того, що апелянт був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права або що такі права були істотно порушені, матеріали справи не містять. Таким чином, обставини складання протоколів після госпіталізації ОСОБА_1 та проставлення у них відмітки про відмову від підпису не є підставою для визнання їх недопустимими доказами та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Посилання ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції на результати службового розслідування щодо дій працівників поліції не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин події та не впливають на оцінку доказів у даній справі.
Із наданих матеріалів вбачається, що за результатами службової перевірки окремі дії працівників поліції були оцінені як дисциплінарні проступки, у зв'язку з чим до них застосовано заходи дисциплінарного впливу. Водночас зазначене службове розслідування стосувалося питань належності оформлення адміністративних матеріалів та дотримання службової дисципліни і не містить висновків про відсутність події дорожньо-транспортної пригоди, факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 або недостовірність результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Сам по собі факт притягнення працівників поліції до дисциплінарної відповідальності не свідчить про фальсифікацію адміністративних матеріалів та не є безумовною підставою для визнання доказів у справі недопустимими, оскільки питання допустимості та достовірності доказів вирішується судом на підставі їх дослідження та оцінки у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог ст.251, 252 КУпАП.
Судові рішення, на які посилається апелянт, преюдиційного значення для вирішення даної справи не мають. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять посилань на нові факти чи докази та не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.
За таких обставин у апеляційного суду відсутні підстави для сумніву у доведеності факту вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 24 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич