Провадження № 22-ц/803/752/26 Справа № 266/619/18 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д.В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
03 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Свистунової О.В., Петешенкової М.Ю.
при секретарі - Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 25 червня 2025 року по справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 .
Скарга мотивована тим, що Хортицьким відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 266/619/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скаржник зазначає, що 18.10.2023 року державним виконавцем був здійснений розрахунок заборгованості по аліментах, де борг станом на 01.10.2023 року становить 52 936 грн. 90 коп., сума з якою він не згоден, оскільки вона є некоректною, та не відповідає інформації в довідках про дохід наданих державному виконавцю Фуклєвій І.Ф., про що повідомив державного виконавця.
ОСОБА_1 вказує, що в чотирьох банках були арештовані його рахунки на загальну суму 55 429 грн. 02 коп. Однак, не зважаючи на достатній розмір суми, що знаходиться на рахунках, кошти на виконання постанови державного виконавця не були списані в повному обсязі з причин халатних або упереджених дій державного виконавця, зокрема: з рахунків у банках КБ «ПриватБанк» та АТ «УніверсалБанк» - 24 709 грн. 63 коп. (сума списана в період жовтень, листопад 2023 р.), з рахунку у банку «ОТП Банк» - 24 990 грн. 87 коп. станом на 11.04.2024 року гроші були переведені до виконавчої служби, оскільки для здійснення даної операції був потрібен лист від державного виконавця на ім'я банку, який був надісланий тільки після звернення скаржника до начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дудіна Тимофія Миколайовича.
Скаржник зазначає, що він неодноразово звертався до начальника Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (12.02.2024 року, 12.04.2024 року, 10.07.2024 року) з проханням надати йому реквізити для сплати аліментів на майбутнє, а також, просив зробити коректний розрахунок заборгованості з урахуванням наданих ним державному виконавцю довідок про доходи.
ОСОБА_1 вказує, що 01.11.2024 року на його електрону адресу надійшов лист від 17.07.2024 року, в якому знову проведений некоректний розрахунок заборгованості, а також, повідомлено про арешт транспортного засобу у зв'язку із наявною заборгованістю по аліментах. У зв'язку із чим, ним було здійснено власний розрахунок станом на 18.10.2023 року, де заборгованість складала 50 299 грн. 91 коп., з яким державний виконавець погодилась, та надала свій розрахунок від 07.02.2025 року за № 7910/29.25-41/14 з тією ж самою сумою.
Крім того, у вищевказаному листі було повідомлено, що на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 30%, а саме, 15 089 грн. 97 коп. та виконавчий збір у розмірі 10 %, а саме - 5029 грн. 99 коп. від суми заборгованості у розмірі 52 936 грн. 90 коп., хоча потрібно було розрахувати з суми 50 299 грн. 91 коп.
Отже, скаржник наголошує на тому, що державний виконавець кожного разу навмисно складає некоректний розрахунок із завищеними сумами, при цьому коштів, які зберігались на його рахунках, ще з моменту накладання на них арешту, у повному обсязі вистачало для повного погашення заборгованості по аліментах на загальну суму 50 299 грн. 91 коп., яка утворилась станом на 18.10.2023 року. Протягом 11 місяців через бездіяльність державного виконавця гроші залишались заблоковані на рахунках в банках, протягом 9 місяців державний виконавець не надавав відповідь щодо реквізитів рахунку для добровільної сплати аліментів. Згідно останнього розрахунку виконавця станом на 01.12.2024 року заборгованості аліментів немає, є переплата 12 172 грн. 92 коп.
Просив скасувати постанову простягнення виконавчого збору ВП №56732570, який був не вірно розрахований, скасувати розрахунок (нарахування штрафу) від 12.02.2025 року, зобов'язати державного виконавця провести коректний розрахунок штрафу та виконавчого збору та скасувати постанову про арешт майна.
Ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 25 червня 2025 року у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду мотивована недоведеністю оскаржуваних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити його скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що державний виконавець провів некоректні розрахунки та затягував у вирішенні цього питання, через це штраф та виконавчий збір не були сплачені.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Приморського районним судом м. Маріуполя від 04.04.2018 року вирішено змінити розмір стягнутих рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області № 266/2277/15-ц від 30.07.2015 року, аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 700 грн. щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття.
Постановою Донецького апеляційного суду від 21.11.2018 року заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 квітня 2018 року змінено в частині розміру стягнутих аліментів. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини щомісячно з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Цим же рішенням скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 суми інфляційних втрат за період з 06.07.2015 року по 06.02.2018 року в сумі 3740 грн., в цих вимогах ОСОБА_1 відмовлено. Виконавчий лист, виданий Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області 31.07.2015 року, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 700 грн. щомісяця - відкликати.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаного судового рішення ОСОБА_2 було отримано виконавчий лист та направлено для його подальшого примусового виконання до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
09.07.2018 року державним виконавцем Штанченко Д.І. відкрито виконавче провадження № 56732570 на підставі вказаного виконавчого документа, копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам.
В межах виконавчих дій за означеним виконавчим провадженням державним виконавцем неодноразово здійснювалось нарахування боржникові сум заборгованості по аліментах, із якими стягувач не погоджувався.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що доводи скаржника щодо вчиненні з боку державного виконавця дій, які перешкоджали погашенню заборгованості по аліментах відсутні. Адже відомості про рахунки відділу ДВС, як державного органу перебувають у публічному доступі, та не є інформацією, зміст якої охороняється законом. А отже, неодноразово перебуваючи у відділі ДВС боржник мав всі можливості отримати вказану інформацію шляхом вільного доступу до неї.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно частин 2,3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Отже за змістом вказаних норм закону, обов'язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.
Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. У передбачених у частині четвертій названої статті випадках, виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику.
Відповідно до пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/2 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
У спірному розрахунку розмір щомісячного платежу за аліментами державний виконавець здійснювала, виходячи із сум офіційно отриманих боржником доходів, зокрема за період з липня 2022 року по вересень 2022 року включно, липень 2023-серпень 2023 року (джерело доходу: заробітна плата ПП Славутич-Тара), серпень 2023 року-вересень 2023 року (джерело доходу: заробітна плата ТОВ «Укпторгтара»), жовтень 2023-липень2024 року (джерело доходу: заробітна плата ТОВ «Укпторгтара»), вересень 2024 року - листопад 2024 року (джерело доходу: заробітна плата ВСП «Гідротехнічний фаховий коледж ЗНУ»), а в інші періоди часу виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, із зазначенням сум погашення, які не систематично здійснював боржник, та зазначенням решти сум заборгованості на 30 число кожного місяця, які є арифметично вірними.
Доводи апелянта про те, що розрахунти державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 є неправильними, колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки вс дії державний виконавець, вчиняв відповідно до Закону, а також ці доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а тому не має підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 25 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 03 березня 2026 року.
Повний текст судового рішення складено 11 березня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді О.В. Свистунова
М.Ю. Петешенкова