Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.
12 березня 2026 р. Справа № 520/22151/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/22151/25
за позовом Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»
до Північно-східного офісу Держаудитслужби третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі - позивач, Товариство, АТ XI «Енергопроект»), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно - східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа: Головне управління ДПС у Харківської області, в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України № 202005-14/3663-2025 від 30.07.2025 року щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі № 520/22151/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» задовольнити, визнати протиправними та скасувати пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України № 202005-14/3663- 2025 від 30.07.2025 року щодо усунення виявлених порушень законодавства.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана вимога не відповідає вимогам, що пред'являються до акту індивідуальної дії, при цьому відповідач, зазначивши у вимозі про відшкодування матеріальної шкоди (збитків) не зазначив спосіб, у який підлягають встановленню відповідальні особи та не вказав, які конкретно заходи має вчинити позивач для відшкодування матеріальних збитків. Вказує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який слід вжити підконтрольній установі для усунення порушень. Зазначає, незазначення способу усунення порушень, відсутність конкретного способу виконання оскаржуваної вимоги, а у випадку з вимогою щодо відшкодування матеріальної шкоди у вигляді сплачених податків, загальнообов'язкових зборів, винагороди державного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій ще й відсутність посилання на конкретні нормативно-правові акти відповідно до яких позивач повинен вчити дії на усунення порушення дають підстави вважати, що по деяким питанням існує декілька способів усунення, а по деяким взагалі відсутній механізм. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що зміст оскаржуваної вимоги фактично зводиться до спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, тому спірна вимога винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою. Зазначене у світлі обов'язкового характеру спірної вимоги в частині коригування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як індивідуального акту, тобто оскаржувана вимога не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, що є достатньою підставою для задоволення позовних вимог про скасування такої вимоги. Посилається на правовий підхід у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17, в постанові від 14 грудня 2020 р. в справі № 200/7584/19-а.
Вказує, що рішення позивача про збільшення розміру доплат працівникам, залучених у попереджувальних протиепідеміологічних заходах, були погоджені та ухвалені на засіданні спільно із Первинною профспілковою організацією позивача. Вказує, що лише у додатку № 1 до Галузевої угоди визначена доплата з роботу з ненормованим робочим днем у водіїв легкових автомобілів у розмірі до 25 відсотків тарифної ставки (окладу) за відпрацьований, як водій час, а доплата за роботу у несприятливих умовах праці працівникам та/або доплата за прибиральникам приміщень, які використовують дезінфікуючі засоби, а також зайняті прибиранням туалетів, ані розмір таких доплат умовами Галузевої угоди не передбачені та не обмежені. Зазначає, що зміст пункту 4 оскаржуваної вимоги безпосередньо пов'язаний із пунктом 3, тому самостійних підстав для оскарження не містить, але вимога у цій частині є похідною від пункту 3 вимоги.
Вказує, що доводи відповідача щодо наявності матеріальних (фінансових) втрат за невиконання умов договорів від 19.02.2019 №19/02-19 та №19/03-19 в частині своєчасності оплати за виконані роботи/надані послуги ТОВ «С-Інжиніринг», які призвели до фінансових втрат на суму 202776, 23 грн. є безпідставними, оскільки позивачем під час виконання відповідних робіт у справі вживалися вичерпні заходи у межах закону задля захисту своїх прав, збалансованості можливих ризиків та досягнення економічної вигоди. За результатами вжитих заходів позивачем не допущена небезпека ймовірної втрати ресурсів чи недоотримання доходу. Відповідачем під час ревізії не враховано, а судом першої інстанції проігноровано, що загальна сума стягнення штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних нарахувань з генерального замовника - філії «ВП «Південноукраїнська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь АТ XI «Енергопроект» складає 189065, 91 грн. Крім того не проведено аналізу щодо паралельного стягнення штрафних санкцій АТ XI «Енергопроект» по відповідним роботам із генерального замовника, не проведено аналізу сум стягнутих на користь АТ XI «Енергопроект».
Стосовно пункту 6 про відшкодування на користь АТ XI «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги ФОП ОСОБА_1 , понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 2314,62 гривень зазначає, що з метою виконання судового рішення, яке набрало законної сили та на виконання вимог податкового законодавства АТ XI «Енергопроект» правомірно було нараховано, утримано та перераховано до бюджету суму ПДФО та військового збору із суми відшкодування ОСОБА_1 судового збору. Вказує, що у липні 2024 року АТ XI «Енергопроект» дійсно отримало грошові кошти від основного замовника у розмірі 1 390 200,00 гривень та не здійснило розрахунок за договором від 11.11.2022 № 8191-16-13 ФОП-ПЗАБ, укладеного з ФОП ОСОБА_1 в сумі 810950,00 гривень, оскільки лише розрахунки по заробітній платі у липні 2024 року (зп за червень 2024 року та аванс за липень 2024 року) склали більше 4,4 млн. грн.
Стосовно пункту 7 про відшкодування на користь АТ XI «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги КП «Харківські теплові мережі», понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій, на загальну суму 53681, 57 гривень вказує, що наслідком блокування фінансово-господарської діяльності АТ XI «Енергопроект» (внесення до ЄДР відомостей про керівника, яке згодом було скасовано судовим рішенням) стала наявність заборгованості з виплати заробітної плати перед працівниками Товариства, заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів перед бюджетом.
Щодо пункту 8 про відшкодування на користь АТ XI «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасного виконання договірних зобов'язань за договором по контрагенту ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 94585, 80 гривень зазначив, що вказані кошти були стягнуті постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 листопада 2023 року у справі № 918/825/23 та сплачувалися на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №520/22151/25 - залишити без змін.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Північно-східним офісом Держаудитслужби на виконання пункту 1.3.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на II квартал 2025 року проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року.
27 червня 2025 року Північно-східним офісом Держаудитслужби за результатами ревізії складено Акт ревізії № 202005-09/04 (т. 1 а.с. 24-54).
Північно-східним офісом Держаудитслужби надано для ознайомлення та підписання Акціонерному товариству «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» акт ревізії № 202005-09/04 від 27.06.2025 року.
Акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» повернуто органу державного фінансового контролю підписані примірники акту ревізії № 202005-09/04 від 27.06.2025 року, із застереженням про наявність заперечень щодо змісту зазначеного акта ревізії.
Позивачем подано до органу державного фінансового контролю заперечення щодо акта ревізії № 202005-09/04 від 27.06.2025 (т. 1 а.с. 55-62).
21.07.2025 затверджено висновок, яким частково прийнято заперечення (т. 1 а.с. 63-129).
Північно-східним офісом Держаудитслужби направлено позивачу вимогу № 202005-14/3663-2025 від 30.07.2025 щодо усунення виявлених порушень законодавства, зокрема:
п.3 забезпечити відшкодування відповідальними особами на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної Товариству внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати окремим працівникам Товариства на загальну суму 33 717,97 грн, у тому числі відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України;
п.4 забезпечити відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок зайвого перерахування єдиного соціального внеску на загальну суму 7 417,95 грн (нарахований на зайво нараховану заробітну плату у сумі 33 717,97 грн), шляхом звернення Товариства до територіального органу державної податкової служби, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску для коригування сум сплаченого єдиного соціального внеску відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року № 417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2021 року за № 1185/36807;
п.5 вжити заходів щодо відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги ТОВ «С-Інжиніринг», понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 202 776,23 гривень;
п.6 вжити заходів щодо відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги ФОП ОСОБА_1 , понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 2 314,62 гривень;
п.7 вжити заходів щодо відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги КП «Харківські теплові мережі», понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій, на загальну суму 53 681,57 гривень;
п.8 вжити заходів щодо відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяних внаслідок несвоєчасного виконання договірних зобов'язань за договором по контрагенту ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 94 585,80 гривень (т. 1 а.с. 130-135).
Не погодившись з пунктами 3, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України № 202005-14/3663-2025 від 30.07.2025 року щодо усунення виявлених порушень законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарських правопорушень.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головним завданням органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється, кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.
Відповідно до частини 2 вказаної норми державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого вона є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 550), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до пункту 46 Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Отже, вимога Держаудитслужби - це обов'язковий для виконання припис, у якому вимагається усунути виявлені під час ревізії порушення.
Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Таким чином, вимога породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак вона наділена рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Так, у частині другій статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Як зазначалось вище та вбачається з норм Закону № 2939-ХІІ та Порядку №550, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень.
Проте такі вимоги повинні бути законними та обґрунтованими.
Оцінюючи правомірність оскаржуваних частин вимоги відповідача, колегія суддів враховує таке.
Щодо пункту 3 оскаржуваної вимоги щодо забезпечення відшкодування відповідальними особами на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної Товариству внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати окремим працівникам Товариства на загальну суму 33 717,97 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Вимогою щодо усунення виявлених порушень законодавства встановлено, що в порушення статей 18, 97 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VІІІ (далі - КЗпП України), частини першої статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (із змінами), статті 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.1993 № 3356-ХІІ та умов Колективного договору на 2018-2020 роки, за період з 17.03.2020 по 31.05.2020 зайво нарахована та виплачена заробітна плата працівникам Товариства на загальну суму 33 717,97 грн, а саме: доплата за ненормований робочий день водіям автотранспортних засобів на суму 8 132,56 грн (50% замість 25 %) та доплата за використання в роботі дезінфекційних засобів прибиральницям службових приміщень на суму 25 585,41 грн (40% замість 10 %) та, як наслідок, в порушення вимог статей 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон України № 2464-VІ) зайво нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальну суму 7 417,95 грн (1 789,16 грн та 5 628,79 грн, відповідно). Вказані порушення призвели до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на загальну суму 41 135,92 гривень.
Стаття 18 Кодексу законів про працю України встановлює, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.
Згідно із ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
За приписами ст.14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Під час ревізії було встановлено, що на Акціонерному товаристві "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» оплата праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат здійснюються на підставі положень колективного договору на 2018-2020 роки, укладеного між адміністрацією та колективом працівників, який було прийнято на конференції трудового колективу (протокол від 30.05.2018), та зареєстровано в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради 05.07.2018, реєстраційний № 61 (зі змінами) та галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.
Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об'єднанням організацій роботодавців «Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України» і профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості України на 2016-2018 роки, зареєстрована Міністерством соціальної політики України 12.01.2016 № 1 (далі - Галузева угода).
Згідно колективного договору працівникам Товариства передбачено доплати, зокрема доплата за ненормований робочий день водіям - до 25 % від окладу та доплата за роботу у несприятливих умовах праці згідно з встановленими окладами.
При цьому, вказаним колективним договором не визначено умови застосування та розміри доплати за роботу у несприятливих умовах праці (абзац 8 пункту 1.2.4 Додатку № 2 «Положення про оплату праці працівників АТ ХІ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» до Колективного договору).
В Додатку № 1 «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок (місячних окладів) і посадових окладів працівників електроенергетичної галузі» до Галузевої угоди передбачено граничні розміри доплат і надбавок, зокрема: граничний розмір доплати за роботу з ненормованим робочим днем у водіїв легкових автомобілів - до 25 % тарифної ставки (окладу) за відпрацьований, як водій, час.
Також, в Додатку № 26 «Місячні оклади працівників наскрізних професій» Галузевій угоді визначено «Назва посад» та «Місячні оклади (у розрахункових коефіцієнтах)». Зокрема, передбачена посада прибиральника службових приміщень (місячний оклад з розрахунковим коефіцієнтом - 1,00). В примітці до Додатку № 26 зазначено: «щомісячні оклади прибиральникам приміщень, які використовують дезінфікуючі засоби, а також тих, що зайняті прибиранням туалетів, підвищуються на 10 відсотків».
Тобто, розмір вказаної доплати є фіксованим - 10 відсотків.
Крім того, 06.11.2020 до колективного договору внесено зміни та доповнення № 2 відповідно до рішення конференції трудового колективу АТ ХІ «ЕНЕРГОПРОЕКТ», прийнятого 06.11.2020 за участі представників профспілкового комітету та адміністрації Товариства, оформленого протоколом конференції № 11-2/2020 від 06.11.2020 (зареєстровані 11.11.2020 Управлінням соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради за реєстраційним № 48), відповідно до норм Галузевої угоди, зокрема: доповнено пункт 1.2.4 Положення про оплату праці працівників АТ ХІ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» (додаток № 2 до Колективного договору) розділу 1.2 «Оплата праці працівників» - доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу прибиральникам приміщень, які використовують дезінфікуючі засоби, а також які зайняті прибиранням туалетів.
Водночас, під час проведення ревізії встановлено факти нарахування та виплати доплати за ненормований робочий день водіям і доплати прибиральницям службових приміщень за використання в роботі дезінфекційних засобів у розмірах, які перевищують розмір доплат, встановлених у колективному договорі та норми визначені Галузевою угодою.
Вказані доплати виплачувалися Товариством на підставі наказу керівника від 17.03.2020 №26 «Збільшення розміру доплати працівникам, залучених у попереджувальних протиепідеміологічних заходах», № 65/к від 30.03.2020, № 99/к від 29.04.2020, № 116/к від 29.05.2020, виданими на виконання наказу № 26 від 17.03.2020 за погодженням з Первинною профспілковою організацією відкритого акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект».
Відповідно до зазначених наказів та згідно з розрахунковими відомостями за березень, квітень, травень 2020 року доплата за ненормований робочий день водіям автотранспортних засобів встановлена у розмірі 50 %; прибиральницям службових приміщень за використання в роботі дезінфікуючих засобів - у розмірі 40 %.
Водночас, в періоді, що перевірявся зміни до колективного договору на 2018-2020 роки щодо встановлення доплати у збільшеному розмірі працівникам, залучених у попереджувальних протиепідеміологічних заходах, запроваджених з метою попередження розповсюдження випадків захворювання короновірусом та грипом (водіям автотранспортних засобів та прибиральницям службових приміщень), не вносилися.
Крім того, в Додатках до Галузевої угоди передбачено граничні розміри доплат і надбавок за роботу з ненормованим робочим днем у водіїв легкових автомобілів - до 25 % тарифної ставки (окладу) за відпрацьований, як водій час та для посади прибиральника службових приміщень встановлено, що щомісячні оклади прибиральникам приміщень, які використовують дезінфікуючі засоби, а також тих, що зайняті прибиранням туалетів, підвищуються на 10 відсотків.
Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що в порушення норм Галузевої угоди та умов Колективного договору на 2018-2020 роки, позивачем зайво нарахована та виплачена заробітна плата працівникам на загальну суму 33 717,97 грн., а саме: доплата за ненормований робочий день водіям автотранспортних засобів на суму 8 132,56 грн. та доплата за використання дезінфекційних засобів прибиральницям службових приміщень на суму 25 585,41 гривень.
Крім того, на вказані доплати позивачем зайво нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальну суму 7 417,95 грн. (1 789,16 грн. та 5 628,79 грн. відповідно) про що вказано у спірній вимозі у пункті 4, відповідно до якого необхідно забезпечити відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок зайвого перерахування єдиного соціального внеску на загальну суму 7 417,95 грн (нарахований на зайво нараховану заробітну плату у сумі 33 717,97 грн), шляхом звернення Товариства до територіального органу державної податкової служби, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску для коригування сум сплаченого єдиного соціального внеску відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року № 417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2021 року за № 1185/36807.
Доводи позивача про те, що рішення про збільшення розміру доплат працівникам, залучених у попереджувальних протиепідеміологічних заходах, були погоджені та ухвалені на засіданні спільно із Первинною профспілковою організацією позивача не спростовують факту порушення умов Галузевої угоди та Колективного договору на 2018-2020 роки.
Щодо пункту 5 оскаржуваної вимоги щодо вжиття заходів щодо відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги ТОВ «С-Інжиніринг», понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 202 776,23 гривень, колегія суддів зазначає наступне.
Вимогою щодо усунення виявлених порушень законодавства встановлено, що в порушення частини першої статей 193,230,231 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та умов договорів, внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги за договором, укладеним з ТОВ «С-Інжиніринг», Товариством понесено зайвих витрат на оплату штрафних санкцій, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 202 776,23 гривень.
Ревізією встановлено, що станом на 01.01.2020 в бухгалтерському обліку Товариства обліковувалась кредиторська заборгованість по субрахунку 63/1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за контрагентом ТОВ «С-Інжиніринг» в сумі 1 225 224,00 грн. за двома договорами від 19.02.2019 №19/02-19 та №19/03-19.
19.02.2019 укладено договір №19/02-19 між Товариством (Замовник) з ТОВ «С- Інжиніринг» (Виконавець) щодо виконання проектних робіт по об'єкту ВП «Южно-Українська АЕС» за темою: «Енергоблок №3. Модернізація розподільчих пристроїв 6/0,4 кВ в частині заміни КРП-0,4 кВ системи нормальної експлуатації, важливих для безпеки (ЕЕТП та машзал). Розробка робочої документації» на суму 510 384,00 грн.
Договір від 19.02.2019 №19/03-19 укладено між Товариством (Замовник) з ТОВ «С-Інжиніринг» (Виконавець) щодо виконання проектних робіт по об'єкту: «Енергоблок №3. Модернізація розподільчих пристроїв 6/0,4 кВ в частині заміни КРП-0,4 кВ обстройки реакторного відділення. Розробка робочої документації» на суму 714 840,00 грн.
Згідно з Актом здачі приймання робіт (надання) послуг від 16.12.2019 № 183 на суму 510384,00 грн, який підписано та скріплено печатками обома сторонами, Договір від 19.02.2019 №19/02-19 виконано в повному обсязі.
Згідно з Актом здачі приймання робіт (надання) послуг від 16.12.2019 № 184 на суму 714840,00 грн, Договір від 19.02.2019 № 19/03-19 виконано в повному обсязі.
Пунктом 2.3 договорів від 19.02.2019 №19/02-19 та №19/03-19 передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється Замовником на підставі двосторонньо підписаних Актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості виконаних робіт, на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт за умови реєстрації Виконавцем податкової накладної в ЄРПН.
У 2020 році Товариством сплачено частково заборгованість за договорами від 19.02.2019 №19/02-19 та №19/03-19 у розмірі 100 000 грн.
Станом на 01.01.2021 по контрагенту ТОВ «С- Інжиніринг» у бухгалтерському обліку Товариства обліковувалась кредиторська заборгованість по субрахунку 63/1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 1125224 грн.
У березні 2021 року Товариством було частково погашено перед ТОВ «С- Інжиніринг» заборгованість у розмірі 100 000 грн.
Станом на 01.04.2021 по контрагенту ТОВ «С- Інжиніринг» у бухгалтерському обліку Товариства обліковувалась кредиторська заборгованість по субрахунку 63/1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на загальну суму 1025224 грн.
19.04.2021 ТОВ «С-Інжиніринг» звернулось з позовною заявою до Господарського суду в Харківській області про стягнення заборгованості з АТ ХІ «Енергопроект» в сумі 1 308 968,40 грн з урахуванням штрафних санкцій (1 025 224,00 грн - сума основного боргу, 78 765,68 грн - пеня, 43 081,96 - 3% річних, штраф 7% - 79 065,68 грн, інфляційні втрати - 82 831,08 грн).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі № 922/1256/21 стягнуто з Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" за Договором на виконання проектних робіт від 19.02.2019 №19/03-19: 306 420,00 грн - заборгованість за виконані роботи; 25019,40 грн - пеня; 29026,20 грн - 3% річних; 67549,43 грн - інфляційні втрати. За Договором на виконання проектних робіт від 19.02.2019 №19/02-19: 14 363,44 грн - пеня; 18983,66 грн - 3% річних; 40309,03 грн - інфляційні втрати.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2021 у справі №922/1256/21 залишено без змін.
При цьому, позивачем було сплачено витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 525,07 гривень.
Загальна сума зайво понесених витрат склала 202 776,23 гривень.
При цьому, на банківському рахунку позивача у період з 09.01.2020 по 28.02.2020, згідно з банківськими виписками, в наявності були кошти для розрахунку по заборгованості з ТОВ «С-Інжиніринг».
Таким чином, невиконання умов договорів від 19.02.2019 №19/02-19 та №19/03-19 в частині своєчасності оплати за виконані роботи/надані послуги ТОВ «С-Інжиніринг» призвело до фінансових втрат на суму 202 776,23 грн.
Доводи апелянта про те, що мало місце несвоєчасне виконання договірних зобов'язань з боку основного замовника філії «ВП «Південноукраїнська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» та загальна сума стягнення штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних нарахувань на користь АТ XI «Енергопроект» складає 189065, 91 грн, що не було враховано під час ревізії та не проведено аналізу сум стягнутих на користь АТ XI «Енергопроект», колегія суддів відхиляє, оскільки несвоєчасна оплата за виконані роботи/надані послуги ТОВ «С-Інжиніринг» на виконання позивачем умов договорів від 19.02.2019 №19/02-19 та №19/03-19 призвела до фінансових втрат на суму 202 776,23 грн.
Стосовно доводів апелянта про те, що під час ревізії не проведено аналізу сум стягнутих на користь АТ XI «Енергопроект», колегія суддів зауважує, що під час ревізії перевірялась наявність грошових коштів на рахунках Товариства та було встановлено, що в період з 01.01.2020 по 28.02.2020 на банківському рахунку Товариства, згідно з банківськими виписками, в наявності були кошти для розрахунку по заборгованості з ТОВ «С-Інжиніринг».
Так, на кінець дня 08.01.2020 року, після виплати заробітної плати за другу половину грудня 2019, залишок коштів на основному рахунку Товариства (UA 413223130000026004000039795) складав 1 664 623,54 грн.
З 09.01.2020 року по 21.01.2020 вихідні залишки грошових коштів на банківському рахунку Товариства обліковувалися: станом на 09.01.2020 - 1 664 623,54 грн; станом на 10.01.2020 - 1 581 893,64 грн; станом на 11.01.2020 - 2 254 962,80 грн; станом на 13.01.2020 - 1 276 543,72 грн; станом на 14.01.2020 - 4 482 966,25 грн; станом на 15.01.2020 - 5 167 744,79 грн; станом на 16.01.2020 - 5 162 768,05 грн; станом на 17.01.2020 - 4 737 119,82 грн; станом на 20.01.2020 - 4942085,47 грн; станом на 21.01.2020 - 5 388 523,08 грн.
Крім того, платіжним дорученням № 80 від 21.01.2020 року Товариством перераховано кошти 3 000 000,00 грн на депозитний рахунок (UA 223223130000026107000002588) згідно з додатковою угодою № 68914W116-272 від 21.01.2020 до Генерального договору банківського вкладу від 18.09.2014 №№ 68914W116.
Також станом на 22.01.2020 (після виплати заробітної плати - за першу половину січня 2020 року) - 2 388 251,08 грн; станом на 24.01.2020 - 1 230 219,29 грн; станом на 27.01.2020 - 1 212 869,29 грн; станом на 28.01.2020 - 905 445,11 грн; станом на 29.01.2020 - 668 514,77 грн; станом на 30.01.2020 - 611 078,93 грн; станом на 31.01.2020 - 604 403,09 гривень. Вхідний залишок грошових коштів на основному рахунку Товариства (UA 413223130000026004000039795) станом на 06.02.2020 складав 926 512,17 грн
Також платіжним дорученням банку № 187142 від 06.02.2020 Товариству повернуто кошти у розмірі 3 000 000,00 грн з депозитного рахунку ( НОМЕР_1 ) згідно з договором № 68914W116-273 від 28.01.2020. Станом на кінець дня 06.02.2020 вихідний залишок грошових коштів на основному рахунку Товариства складав 3 950 234,26 гривень.
На кінець дня 07.02.2020, після виплати заробітної плати за 2 половину січня 2020 року вихідний залишок грошових коштів на основному рахунку Товариства ( НОМЕР_2 ) складав 2 461 308,64 грн.
З 10.02.2020 по 21.02.2020 вихідні залишки грошових коштів на банківському рахунку Товариства обліковувалися: станом на 10.02.2020 - 2 461 308,64 грн; станом на 11.02.2020 - 2472350,16 грн; станом на 12.02.2020 - 2 424 235,00 грн; станом на 13.02.2020 - 2 683 029,01 грн; станом на 14.02.2020 - 2 655 242,69 грн, станом на 15.02.2020- 2 651 758,39 грн; станом на 17.02.2020 - 2 651 758,39 грн; станом на 18.02.2020 - 2 636 605,66 грн; станом на 19.02.2020 - 2715949,71 грн; станом на 20.02.2020 - 2 825 335,12 грн; станом на 21.02.2020 - 4 450 297,12 грн, після виплати заробітної плати за 1 половину лютого 2020 року і перерахування платіжним дорученням № 236 від 21.02.2020 Товариством перераховано кошти 2 500 000,00 грн на депозитний рахунок ( НОМЕР_1 ) згідно з додатковою угодою №68914W116-274 від 21.02.2020 до Генерального договору банківського вкладу від 18.09.2014 №68914W116. Станом на 24.02.2020 - 645 220,49 грн, станом на 25.02.2020 - 623 347,54 грн; станом на 26.02.2020 - 692 291,25 грн; станом на 27.02.2020 - 82 398,21 грн; станом на 28.02.2020 - 343 687,87 гривень.
Таким чином, через невиконання умов договорів від 19.02.2019 №19/02-19 та №19/03-19 укладеним з ТОВ «С-Інжиніринг» внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги за договором, позивачем понесено зайвих витрат на суму 202 776,23 гривень.
Щодо пункту 6 оскаржуваної вимоги щодо вжиття заходів щодо відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги ФОП ОСОБА_1 , понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 2 314,62 гривень, колегія суддів зазначає наступне.
Вимогою щодо усунення виявлених порушень законодавства встановлено, що в порушення частини першої статей 193,230,231 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та умов договорів, внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги за договором, укладеним з ФОП ОСОБА_1 , Товариством понесено зайвих витрат на оплату штрафних санкцій, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 2 314,62 гривень.
За даними бухгалтерського обліку позивача по субрахунку 63/1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2024 року за ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ) по договору від 11.11.2022 № 8191-16-13 ФОП-ПЗАБ обліковувалась кредиторська заборгованість на суму 810 950,00 гривень.
Між Товариством (Замовник) та ФОП Солдатенко (Виконавець) укладено Договір від 11.11.2022 № 8191-16-13 ФОП-ПЗАБ, щодо розробки проєктно-кошторисної документації по темі: «Южно-Українська АЕС» Енергоблок №3 Верхній рівень СРК. Розробка попереднього звіту з аналізу безпеки» на суму 810 950,00 гривень.
Відповідно до умов договору розрахунки здійснюються протягом 45 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт за умови отримання Замовником коштів від Генерального Замовника - ВП «Атомпроектінжинірінг».
Роботи за вищезазначеним договором виконано 29.04.2024 відповідно до Акта № 1 від 29.04.2024 на суму 810 950,00 грн, який підписано обома сторонами без заперечень та зауважень.
Згідно платіжної інструкції № 989 від 12.07.2024 на розрахунковий рахунок Товариства надійшли кошти від Генерального Замовника ВП «Атомпроектінжинірінг» в сумі 1 390 200,00 гривень.
Однак після отримання коштів Товариство не здійснило розрахунок з ФОП ОСОБА_1 за договором від 11.11.2022 № 8191-16-13 ФОП-ПЗАБ в сумі 810 950,00 гривень.
01.10.2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Господарського суду Харківської області про стягнення заборгованості з АТ ХІ «Енергопроект» у сумі 810950,00 грн., 56 766,50 грн. - пені, 5 650,06 грн. - 3% річних, 4 865,70 грн. - інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 стягнуто з Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість у сумі 810 950 (вісімсот десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн.00 коп., пеню у сумі 20 451 (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн.00 коп., 3 % річних у сумі 2 359 (дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн.73 коп., інфляційних втрат у сумі 4 865 (чотири тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн.70 коп., а також судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 10 063 (десять тисяч шістдесят три) грн. 53 коп.
12.12.2024 року Господарським судом Харківської області у справі № 922/3459/24 було прийнято додаткове рішення, яким стягнуто з Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
Таким чином за невиконання умов договору від 11.11.2022 № 8191-16-13 ФОП-ПЗАБ в частині своєчасності оплати за виконані роботи/надані послуги, згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 року у справі № 922/3459/24 та додаткового рішення від 12.12.2024 року у справі № 922/3459/24 позивач, крім основної заборгованості, повинен був сплатити кошти в сумі 43 739,96 грн.
Позивачем надано бухгалтерську довідку від 27.12.2024 року, якою зменшено суму судових витрат встановлених рішенням Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 року по справі № 922/3459/24 до відшкодування позивачем на користь ФОП ОСОБА_1 в розмірі 10 063,53 грн. на 2 314,62 грн.
Таким чином, внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги за договором, укладеним з ФОП ОСОБА_1 , позивачем понесено зайвих витрат на суму 2314,62 грн.
Посилання апелянта на те, що після отримання грошових коштів від основного замовника у розмірі 1 390 200,00 гривень не здійснено розрахунок за договором від 11.11.2022 № 8191-16-13 ФОП-ПЗАБ, укладеного з ФОП ОСОБА_1 в сумі 810 950,00 гривень через необхідність забезпечення виконання першочергових витрат, зокрема, заробітної плати працівникам, колегія суддів відхиляє, оскільки наданою позивачем оборотно-сальдовою відомістю по субрахунку 31/1 «Поточні рахунки в національній валюті» за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 підтверджується наявність коштів для розрахунку з ФОП ОСОБА_1 за договором від 11.11.2022 № 8191-16-13 ФОП- ПЗАБ.
Крім того, у період червень - грудень 2024 року у Товариства була відсутня заборгованість із виплати заробітної плати та зі сплати податків та зборів.
Щодо пункту 7 оскаржуваної вимоги щодо вжиття заходів щодо відшкодування на користь АТ ХІ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги КП «Харківські теплові мережі», понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій, на загальну суму 53 681,57 гривень, колегія суддів зазначає наступне.
Вимогою щодо усунення виявлених порушень законодавства встановлено, що в порушення частини першої статей 193,230,231 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та умов договорів, внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги за договором, укладеним з КП «Харківські теплові мережі», Товариством понесено зайвих витрат на оплату штрафних санкцій, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 53 681,57 гривень.
01.03.2002 між позивачем (Замовник) та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (Виконавець, далі - КП «ХТМ») укладено договір № 4147 щодо постачання теплової енергії та гарячої води в обсягах, потрібних Товариству, встановлено, що відповідно до пункту 6.3 договору, споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
16.05.2023 КП «ХТМ» звернулось до Господарського суду Харківської області про стягнення заборгованості з позивача в сумі 485 678,72 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 по справі №922/1037/23 стягнуто з Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на користь Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» вартість спожитої теплової енергії за договором про постачання теплової енергії № 4147 від 01 березня 2002 року, що утворилась за період із січня 2022 по березень 2022 на загальну суму 485 678,72 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на користь Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 7285,18 грн.
30.05.2023 позивач листом від 30.05.2023 № 22110-1148 звернувся до Генерального директора КП «ХТМ», з проханням розгляду питання щодо добровільного погашення заборгованості в сумі 485 678,72 грн. основного боргу та в сумі 7 285,18 грн. судових витрат без відкриття виконавчого провадження для примусового стягнення.
07.09.2023 року відкрито виконавчі провадження за № 72727279 по справі № 922/1037/23 щодо примусового стягнення з позивача на користь КП «ХТМ» заборгованості в сумі 496 046,59 грн. (450 678,72 грн. - основного боргу, 45 067,87 грн. - виконавчий збір, 300,00 грн. - сума мінімальних витрат виконавчого провадження) та виконавче провадження за № 72727463 щодо стягнення судових витрат в сумі 8 313,70 грн. (7 285,18 грн. судового збору, 728,52 грн. виконавчого збору, 300,00 грн. сума мінімальних витрат виконавчого провадження).
При цьому, під час проведення ревізії перевіркою щодо наявних грошових коштів на основному рахунку Товариства за період з 01.05.2022 по 30.12.2022 встановлено наявність коштів для розрахунку по заборгованості з КП «ХТМ». Перевірка наявних грошових коштів на основному рахунку позивача з урахуванням виплат на заробітну плату оформлена у вигляді таблиці є додатком до акту ревізії.
Таким чином, через несвоєчасний розрахунок за спожиту теплову енергію та гарячу воду по договору від 01.03.2002 №4147, укладеним з КП «ХТМ», позивачем були понесені витрати у вигляді: сплати виконавчого збору в сумі 45 796,39 грн; мінімальних витрат в сумі 600,00 грн; судових витрат в сумі 7 285,18 грн, всього на загальну суму 53 681,57 гривень.
Тобто, внаслідок несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги за договором, укладеним з КП «Харківські теплові мережі», позивачем понесено зайвих витрат на суму 53 681,57 грн.
Посилання апелянта на те, що наслідком блокування фінансово-господарської діяльності АТ ХІ «Енергопроект» через внесення до ЄДР відомостей про керівника, яке згодом було скасовано судовим рішенням, стала наявність заборгованості з виплати заробітної плати перед працівниками Товариства, заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів перед бюджетом не спростовують факту несвоєчасної оплати за виконані роботи/надані послуги КП «Харківські теплові мережі» та понесення позивачем зайвих витрат на суму 53 681,57 грн.
Щодо пункту 8 оскаржуваної вимоги щодо вжиття заходів щодо відшкодування на користь АТ ХІ «Енергопроект» матеріальної шкоди, заподіяних внаслідок несвоєчасного виконання договірних зобов'язань за договором по контрагенту ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», понесенням зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 94 585,80 гривень, колегія судів зазначає наступне.
Вимогою щодо усунення виявлених порушень законодавства встановлено, що в порушення частинні статей 193,230,231 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та умов договорів, внаслідок несвоєчасного виконання договірних зобов'язань за договором по контрагенту ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», Товариством понесено зайвих витрат на оплату штрафних санкцій, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 94 585,80 гривень.
11.08.2021 між позивачем (Виконавець) та ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» (Замовник) укладено договір №11020/21/46-122-13-21-11098.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що Виконавець зобов'язується виконати проектні роботи згідно Завдання на проектування (Додаток № 4) та у відповідності до ДБН А.2.2- 3:2014, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконані роботи: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Проектні роботи з технічного переоснащення по об'єкту: «Модернізація схем РЗА з впровадженням реле на мікроелектронній базі на енергоблоці № 4 Рівненської АЕС».
Згідно з календарним планом (Додаток №2 до договору) та змін, що вносилися додатковими угодами до договору від 11.08.2021 №11020/21/46-122-13-21-11098, роботи по етапах 1, 2, 4 Товариством були виконані у визначені договором терміни. Роботи за етапом 3 (вартість виконання робіт за етапом становить 360 000,00 грн з ПДВ, за етапом 5 (вартість виконання робіт за етапом становить 672 000,00 грн з ПДВ та за етапом 6 (вартість виконання робіт за етапом становить 540 000,00 грн з ПДВ) Товариством не виконані у визначені договором терміни.
14.08.2023 ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом» звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до АТ ХІ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» про стягнення 398 256,00 грн штрафних санкцій (пені в розмірі 288 216,00 грн та 110 040,00 грн штрафу 7 %).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 по справі № 918/825/23 прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Енергопроект» на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 79651, 20 грн, з яких 57643,20 пені та 22008, 00 грн. штрафу. Стягнуто з Акціонерного товариства Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Енергопроект» на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 5 973, 84 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 8 960, 76 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Слід врахувати, що у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 918/825/23 вказано, що за період з 10.11.2022 (10.12.2022) по 16.08.2023 позивачем не були ініційовані зміни термінів виконання робіт, а також не були надані докази існування форс-мажорних обставин, що перешкоджали виконанню робіт у узгоджені сторонами терміни та спричинило несвоєчасність виконання договірних зобов'язань, а саме: докази того, що будівля, оргтехніка АТ ХІ «Енергопроект», робочі місця працівників, задіяних саме до виконання робіт за Договором від 11.08.2021 № 11020/21/46-122-13-21-11098 були пошкоджені. Також, не було надано документального підтвердження тривалості відключення від електропостачання, оскільки надано лише копію запиту до АТ «Харківобленерго» про надання відповідної інформації.
Таким чином, внаслідок несвоєчасного виконання договірних зобов'язань по контрагенту ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом» за договором від 11.08.2021 №11020/21/46-122-13-21-11098, позивачем понесено зайвих витрат на суму 94 585,80 гривень.
Стосовно доводів позивача про те, що оскаржувана вимога не відповідає вимогам, що пред'являються до акту індивідуальної дії, при цьому відповідач, зазначивши у вимозі про відшкодування матеріальної шкоди (збитків) не зазначив спосіб, у який підлягають встановленню відповідальні особи та не вказав, які конкретно заходи має вчинити позивач для відшкодування матеріальних збитків, що є підставою для її скасування, колегія суддів зазначає наступне.
У постановах Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі №820/3534/16, від 28 квітня 2020 року у справі № 826/8741/16 зазначено, що така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування.
При цьому, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів законодавства наділений саме керівник підприємства. Водночас указана обставина не позбавляє підконтрольного суб'єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання роз'яснень, якщо самостійно встановити відповідний спосіб не вдається.
Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі № 826/12663/18.
Посилання апелянта на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17, в постанові від 14 грудня 2020 р. в справі № 200/7584/19-а, колегія судді не приймає до уваги, оскільки згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 по справі № 755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України № 202005-14/3663-2025 від 30.07.2025 року щодо усунення виявлених порушень законодавства не підлягають скасуванню.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі № 520/22151/25 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.М. Ральченко