вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 752/27902/21 Апеляційне провадження № 22-з/824/365/2026Головуючий у суді першої інстанції - Мазур Ю.Ю. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
12 березня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про затвердження мирової угоди по справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
У листопаді 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2022 залучено до участі в справі ОСОБА_2 у якості співвідповідача.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02.09.2024 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення/централізованого постачання гарячої води у розмірі 39413,78 грн. та заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення/централізованого постачання гарячої води у розмірі 43209,44 грн., а всього 82623,22 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2270 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 22.10.2024 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І. , судді: Шебуєва В.А., Кафідова О.В.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 31.01.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
27.02.2025 до суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Дементьєва Т.М. надійшло клопотання про надання додаткового часу для укладення мирової угоди.
04.03.2025 до суду від КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надійшло клопотання про надання додаткового часу для узгодження сторонами умов мирової угоди.
10.03.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про наміри укласти мирову угоду.
29.05.2025 Київським апеляційним судом було надіслано лист учасникам у справі щодо надання інформації про можливість та стадію укладення мирової угоди.
18.08.2025 до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про приєднання до матеріалів справи мирової угоди з додатком, її затвердження та закриття провадження у справі.
25.08.2025 до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про надання додаткового часу для здійснення заходів щодо мирного врегулювання спору.
26.08.2025 до Київського апеляційного суду надійшла спільна заява КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, до якої долучено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та КП «Київтеплоенерго», та додаток до неї.
27.11.2025 Київським апеляційним судом було надіслано лист учасникам у справі щодо надання інформації про можливість та стадію укладення мирової угоди.
22.12.2025 ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву про продовження додаткового часу для мирного врегулювання спору.
Водночас, станом на 12.03.2026 остаточної редакції мирової угоди учасниками справи до апеляційного суду подано не було.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши подану мирову угоду та матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди, з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета cпору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (частини друга, третя статті 208 ЦПК України).
Стаття 373 ЦПК України передбачає, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову або про затвердження мирової угоди сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (частина друга статті 373 ЦПК України).
Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди, зокрема, вимогам закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача та відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із таким затвердженням.
Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об'єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб'єкти. Для того, щоб з'ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.
Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
За своєю правовою природою мирова угода є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету спору. Якщо зміст мирової угоди між сторонами не стосується предмету спору, то така угода є цивільно-правовим договором, а не мировою угодою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди.
За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз'яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов'язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі. Затвердження мирової угоди змістовно є сукупністю процесуальних дій і рішень суду та сторін справи, які становлять системну послідовність.
Зі змісту мирової угоди вбачається, що ОСОБА_1 визнала пред'явлену КП «Київтеплоенерго» заборгованість та зобов'язалась її сплачувати, відповідно до погодженого графіку, визначеному у додатку № 1 до мирової угоди.
В той же час, зазначеною мировою угодою не було врегульовано зобов'язань ОСОБА_2, яка є співвідповідачем у даній справі, оскільки КП «Київтеплоенерго» не було заявлено клопотання про відмову від позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 , з огляду на повне визнання ОСОБА_1 заявленої заборгованості, що позбавляє апеляційний суд можливості закрити провадження у відповідних частинах та затвердити мирову угоду.
Окрім цього, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Проте, мирову угоду, укладену між КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 було подано до апеляційного суду з додатком № 1, в якому зазначений графік виконання мирової угоди. Утім, звертаючись до суду із вимогами про затвердження мирової угоди, сторони мали визначити графік виконання мирової угоди безпосередньо у тексті мирової угоди, який мав бути зазначений у резолютивній частині ухвали апеляційного суду про затвердження мирової угоди.
Більш того, слід наголосити, що мирова угода, укладена лише між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 , і не погоджена з іншою стороною у спорі - ОСОБА_2 , що є порушенням вимог процесуального закону, яким передбачено, що мирова угода укладається всіма сторонами у справі.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що укладена 01.07.2025 КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 мирова угода не відповідає вимогам ст. 207 ЦПК України, в апеляційного суду відсутні підстави для її затвердження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 207, 373, 374 ЦПК України, суд -
Відмовити у затвердженні мирової угоди від 01 липня 2025 року, укладеної між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова