Єдиний унікальний номер справи 755/208/24
Провадження №22-ц/824/209/2026
09 березня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Моторного (Транспортного) страхового бюро України на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (Транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, індексу інфляції та три процента річних за прострочку виконання зобов'язань,
У грудні 2023 року позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до МТСБУ про стягнення пені, індексу інфляції та три процента річних за прострочку виконання зобов'язань.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 січня 2022 року о 10-45 год в м. Дніпро в районі перехрестя просп. Б. Хмельницького та вул. Л. Стромцова сталася пригода за участі автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Лексус», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок пригоди автомобілю «Лексус», який належить позивачу, завдано механічних пошкоджень.
Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 квітня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП.
На момент вчинення пригоди цивільно-правова відповідальність винного водія не була застрахована, з огляду на що 10 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ із повідомленням про пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування. 24 травня 2022 року МТСБУ сплатило позивачу 70 318,79 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 31 травня 2023 року по справі № 932/2872/22, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, встановлено безпідставність зменшення регламентної виплати, стягнуто з МТСБУ, ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 59 681,21 грн недоплаченого відшкодування та судові витрати по справі. Відповідач добровільно виконав рішення 14 грудня 2023 року.
Оскільки зобов'язання з виплати страхового відшкодування виконане не у повному обсязі, що встановлено рішенням суду, позивач вважає, що наявні підстави для застосування пені та ч.2 ст. 625 ЦК України, з дати такої часткової сплати, до дати виконання рішення суду у повному обсязі, а саме з 24 травня 2022 року по 14 грудня 2023 року.
З наведених підстав позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 43447,74 грн, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 2 791,00 грн та інфляційні втрати - 9 556,07 грн, що разом складають - 55 794,81 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 березня 2024 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача пеню за період прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 26606,37 грн, 3 % річних у розмірі 2 791,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 556,07 грн, що у загальному розмірі становить 38 953,44 грн. Стягнуто витрати по оплаті судового збору у розмірі 415,38 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 04 квітня 2024 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм матеріального права та без дотримання норм процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і визнав встановленими обставини справи, які не були доведені, зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
28 травня 2024 року від позивача надійшов відзив, в якому просив залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що 08 січня 2022 року о 10-45 год в м. Дніпро в районі перехрестя просп. Б. Хмельницького та вул. Л. Стромцова, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на заборонений (жовтий) сигнал світлофору, порушив вимоги підпункту 8.10, 8.7.3 г,е ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем «Лексус», д.н.з . НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві приватної власності.
Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 квітня 2022 року по справі № 932/1702/22 водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2023 року встановлено, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Лексус», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , було пошкоджено, а самому позивачу завдано матеріальних збитків.
Цивільно-правова водія ОСОБА_2 на момент скоєння пригоди не була застрахована. У зв'язку з цим обов'язок відшкодування у встановленому Законом України
від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи покладено на МТСБУ.
З рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2023 року також встановлено, що позивач 10 січня 2022 року звернувся до МТСБУ з письмовим повідомленням про ДТП і з заявою про виплату страхового відшкодування, відповідача також проінформовано місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу та намір позивача отримати регламенту виплату.
За наслідками розгляду страхової справи, на підставі висновку автотоварознавчого дослідження від 14 травня 2022 року № 53С22, на користь позивача 24 травня 2022 року МТСБУ здійснило регламентну виплату в розмірі 70 318,79 гривень.
Не погодившись із сумою регламентної виплати, здійсненої за результатами розгляду страхової справи, та не отримавши відшкодування спричинених збитків від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , МТСБУ про стягнення збитків.
Судом встановлено, що розмір збитку, спричиненого позивачу внаслідок пригоди, становить 246 206,43 грн, тому, з урахуванням ліміту відповідальності МТСБУ, сума що підлягала відшкодуванню шляхом здійснення регламентної виплати МТСБУ, складає 130 000,00 грн, на ОСОБА_2 , як на винну у ДТП особу, покладається відшкодування залишку збитку в розмірі 116 206,43 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, стягнуто з МТСБУ недосплачену регламентну виплату у розмірі 59 681,21 грн, витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи сумі 1 750,00 грн, по сплаті судового збору у сумі 879,50 грн, всього - 62 310,71 грн; стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 116 206,43 грн, витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи сумі 1 750,00 грн, по сплаті судового збору у сумі 879,50 грн, всього - 118 835 грн 93 коп.
14 грудня 2023 року на виконання судового рішення по справі № 932/2872/22 МТСБУ здійснило виплату по страховій справі в розмірі 59 681,21 грн на користь позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2023 року, яке набрало законної сили, підтверджено факт невиконання МТСБУ взятих на себе зобов'язань, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, стягнення з відповідача на користь позивача за період, що складає 357 календарних днів, пені за період прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 26606,37 грн, 3 % річних у розмірі 2 791,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 556,07 грн.
Як убачається з апеляційної скарги, переважна більшість її доводів фактично повторюють позицію апелянта, заявлену ним в ході розгляду справи в суді першої інстанції. Така позиція вже була належним чином досліджена судом першої інстанції в ході розгляду справи, за результатами чого їй була дана належна правова оцінка, з якою в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 554/2491/17 зазначив наступне:
«Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є майже ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.»
Таким чином, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Окремо колегія суддів при вирішенні апеляційної скарги звертає увагу на доводи апелянта щодо припинення строку на виплату страхового відшкодування до постановлення рішення, та необхідності обрахунку штрафних санкцій з моменту постановлення рішення до моменту його виконання (з 13.12.2023 по 14.12.2023).
Підставою для звернення позивача у червні 2023 року до суду стало безпідставне зменшення регламентної виплати, що свідчить про наявність з боку МТСБУ прострочки виконання належним чином грошового зобов'язання перед позивачем саме з дати виплати неповної суми відшкодування (25.05.2022), до дати виконання своїх зобов'язань перед позивачем у повному обсязі (14.12.2023).
Прецедентна практика Верховного Суду вказує на те, що з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст.11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 31 травня 2023 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, встановлено факт вини МТСБУ у виплаті відшкодуванні у неналежному розмірі.
Отже всупереч твердженням апелянта зобов'язання виникли не з моменту ухвалення рішення, яким лише констатовано факт безпідставності зменшення регламентної виплати, а саме з моменту первинного порушення, тобто виплати потерпілому неповної суми страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Моторного (Транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 березня 2024 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько