Справа № 420/2616/26
11 березня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши клопотання представника Державного бюро розслідувань про залишення позову без руху, -
До Одеського окружного адміністративного суду 03.02.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Згіблової Оксани Олексіївни, Державного бюро розслідувань, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Згіблової Оксани Олексіївни через умисне ненадання інформації згідно запиту на інформацію від 12 січня 2026 року, про надання копії посадової інструкції керівника управління внутрішнього контролю ДБР Богдана Чобітка;
- зобов'язати Державне бюро розслідувань надати ОСОБА_1 копію посадової інструкції керівника управління внутрішнього контролю ДБР Богдана Чобітка.
Ухвалою суду від 09.02.2026 року позов залишено без руху.
13.02.2026 року від позивача до суду надійшли заяви з доказами сплати судового збору.
Ухвалою судді від 20.02.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі.
24.02.2026 року від представника Державного бюро розслідувань до суду надійшло клопотання, в якому заявник просить суд:
1. Застосувати до позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 420/2616/26 наслідки, передбачені статтею 171 КАС України та залишити її без руху.
2. У разі не усунення ОСОБА_1 недоліків позовної заяви - повернути її без розгляду.
В обґрунтування вказаного клопотання представник зазначає, що ДБР, керуючись статтею 44 КАС України, заперечує проти подальшого розгляду справи за позовом ОСОБА_1 оскільки вважає, що при поданні позовної заяви позивачем не додержано вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. Так, у позовній заяві ОСОБА_1 одним з самостійних відповідачів визначено, зокрема, начальницю відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів УЗД ДБР Згіблову О.О. В той же час у позовній заяві зазначено, що «Як місце знаходження ОСОБА_2 зазначається відоме останнє місце її роботи. Відомості про наявність електронного кабінету у Згіблової О.О. у позивача відсутні. У ДБР наявний електронний кабінет». Проте, із доданих до позову матеріалів убачається, що вони не містять доказів надіслання копій поданих позивачем до суду документів начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів УЗД ДБР Згібловій О.О.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Частиною 13 статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
ЄСПЛ притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20 лютого 2014 року).
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Так, одним із відповідачів по справі є посадова особа Державного бюро розслідувань.
Разом із позовом позивачем надано до суду докази його надсилання на адресу Державного бюро розслідувань.
З урахування вказаного, оскільки на електронну адресу установи, посадовою особою якої є Згіблова Оксана Олексіївна вже надіслано через систему «Електронний суд» позов ОСОБА_1 , враховуючи, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника Державного бюро розслідувань про залишення позову без руху необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.7, 161, 167, 171, 240 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Державного бюро розслідувань про залишення позову без руху - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко