12 березня 2026 р. № 400/13930/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , ,
провизнання протиправними та скасування пунктів 1 і 7 наказу від 28.11.2025 № 1292; зобов'язання вчинити певні дії,
29 грудня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2025 № 1292;
визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2025 № 1292 в частини позивача;
виплату позивачу премії за листопад 2025 року в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2024 № 382 його призначено на посаду начальника тилу - заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 . На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2025 № 919 було проведено службову перевірку за фактом перевитрат паливо-мастильних матеріалів. За результатами вказаної перевірки командир військової частини НОМЕР_1 прийняв наказ (з основної діяльності) від 28.11.2025 № 1292 «Про результати службової перевірки», згідно з яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» і йому виплачено щомісячну премію за листопад 2025 року в розмірі 80 % встановленого розміру щомісячної премії. Службовою перевіркою встановлено факт випуску з парку без відповідних документів, зокрема затверджених тимчасових норм витрат паливо-мастильних матеріалів. Позивач зазначив, що вказані норми витрат дійсно не були затвердженні, оскільки для їх визначення повинні були бути розроблені методики проведення випробувань, які не були затверджені відповідними керівниками управлінь, відповідальних за експлуатацію озброєння та військову техніку. До обов'язків начальника служби паливо-мастильних матеріалів не входить розроблення методики проведення випробувань тощо. Тому позивач стверджує, що у його діях відсутній склад та подія вчинення дисциплінарного проступку. Крім цього, службове розслідування проведено з порушенням встановленого порядку, зокрема позивач не знав про його проведення, пояснення в нього ніхто не відбирав, з оскаржуваним наказом його ніхто не ознайомлював. Оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням статей 84-87 Дисциплінарного статуту, оскільки він не містить причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини, характер та обставини вчинення правопорушення.
У відзиві на позовну заяву від 20.01.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що позивача було правомірно та обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, що чітко простежується в констатуючій і наказній частині оскаржуваного наказу.
Позивач у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
24.02.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також витребувано у відповідача докази.
21.01.2026 відповідач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду витребуванні в нього докази.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Згідно з посвідченням офіцера позивача він з 31.07.2024 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника тилу - заступника начальника логістики.
Відповідно до штатного розпису відповідача у підпорядкування позивача перебував, зокрема, начальник служби пально-мастильних матеріалів тилу.
11.07.2025 начальниця служби пально-мастильних матеріалів тилу подала на ім'я позивача рапорт, в якому повідомила про експлуатацію колісної інженерної техніки з агрегатними листами без вказання початкових та кінцевих показників лічильників мотогодин, що призвело до перевитрат пального. Позивач клопотав по суті цього рапорту перед начальником логістики - заступником командира військової частини НОМЕР_1 .
25.09.2025 помічник начальника служби пально-мастильних матеріалів тилу логістики подав на ім'я позивача доповідну записку, в якій повідомив про те, що наведені у рапорті начальниці служби пально-мастильних матеріалів тилу від 11.07.2025 недоліки усунуті не були, і просив прийняти рішення щодо подальшого забезпечення пально-мастильними матеріалами вказаний ним підрозділ відповідача. Позивач рапортом клопотав по суті цього рапорта перед начальником логістики - заступником командира військової частини НОМЕР_1 .
02.10.2025 позивач подав безпосередньому керівнику рапорт про зміну складу комісії, яка проводить службове розслідування відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2025 № 903 «Про призначення службового розслідування» у зв'язку з особистою зацікавленістю в результаті цієї службової перевірки.
На підставі вищенаведеного рапорта позивача командир військової частини НОМЕР_1 прийняв наказ (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.10.2025 № 919 «Про призначення службової перевірки», відповідно до пункту 1 якого наказано провести службову перевірку за фактом порушень порядку обліку та списання пально-мастильних матеріалів, експлуатацію інженерної техніки у відповідних підрозділах.
Наказами командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 07.11.2025 № 1124 і від 17.11.2025 № 1174 було продовжено проведення службової перевірки.
За результатами службової перевірки членами комісії з його проведення було подано командиру військової частини НОМЕР_1 доповідну записку, в якій рекомендовано у зв'язку з недбалим ставленням до службових обов'язків, яке відобразилось у низькому контролі за виконанням посадових обов'язків підлеглим особовим складом, притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана».
В доповідній записці зазначено, що з боку начальника служби пально-мастильних матеріалів тилу логістики військової частини НОМЕР_1 має місце факт порушення посадових обов'язків про контроль за правильним використанням паливо-мастильних матеріалів в підрозділах, які його використовують, а саме низьким контролем в організації (ініціації) створення нормативно-правових документів по призначенню тимчасових витрат пального на інженерну техніку, що призвело до вимушеного надання командиром відповідної відповідного підрозділу відповідача вказівок водіям на випуск інженерної техніки з парку без відповідних документів (затверджених тимчасових норм витрат).
За результатами вищезазначеної службової переврки командир військової частини НОМЕР_1 прийняв наказ від 28.11.2025 № 1292 «Про результати службової перевірки» (далі - Наказ № 1292), відповідно до пункту 1 якого за порушення статей 11, 16, 59, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, у зв'язку з недбалим ставленням до службових обов'язків, яке відобразилось у низькому контролі за виконанням посадових обов'язків підлеглим особовим складом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА».
Згідно з пунктом 7 Наказу № 1292 позивачу виплачено щомісячну премію за листопад 2025 року в розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Вважаючи пункти 1 і 7 Наказу № 1292 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (стаття 2 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до абзацу другого статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройний Сил України, накази командирів.
Абзацом другим статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби), встановлено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такого обов'язку як свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Відповідно до абзацу першого статті 49 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Згідно зі статтею 12 Статуту внутрішньої служби про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту внутрішньої служби).
Згідно з частиною першою статті 127 Статуту внутрішньої служби солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна.
Частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).
Отже, військовослужбовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності при наявності в його діях складу дисциплінарного проступку за результатами службового розслідування, проведеного з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту і Порядку № 608, або без проведення такого розслідування.
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 розділу І Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Абзацом першим пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 608 встановлено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення (частина друга статті 85 Дисциплінарного статуту, пункт 12 розділу ІІІ Порядку № 608).
Відтак службове розслідування стосовно військовослужбовця рядового складу може бути проведено на підставі наказу однією особою (в тому числі, особисто командиром (начальником), прямим командиром (начальником) або військовослужбовцем сержантського (старшинського) складу) чи у складі комісії з проведення службового розслідування.
Статтею 87 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Згідно з частиною третьою статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу VII Порядку № 608 строк проведення службової перевірки не може перевищувати одного місяця. У разі невстановлення винних осіб службова перевірка може бути продовжена відповідним командиром (начальником), який призначив перевірку, але не більше ніж на один місяць.
Тобто службове розслідування і службова перевірка у будь-якому випадку не може тривати більш ніж 2 місяці.
Відповідно до абзаців другого і третього пункту 6 розділу VII Порядку № 608 днем початку службової перевірки вважається день прийняття рішення про її проведення або дата, визначена командиром (начальником), який приймає це рішення.. Завершення службової перевірки визначається днем подання результатів перевірки на розгляд для прийняття рішення.
Суд встановив, що на підставі рапорта позивача від 02.10.2025 командир військової частини НОМЕР_1 прийняв наказ (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.10.2025 № 919 «Про призначення службової перевірки». Наказами командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 07.11.2025 № 1124 і від 17.11.2025 № 1174 було продовжено проведення службової перевірки. Доповідна записка, складена за результатами цієї перевірки, була подана командиру військової частини до 28.11.2025.
Отже, відповідач дотримався порядку призначення і строків проведення службової перевірки.
Проведення службової перевірки здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділами III та IV цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом (абзац четвертий пункту 6 розділу VII Порядку № 608).
Згідно з абзацом третім пункту 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, мають право отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані).
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (абзаци другий і п'ятий пункту 3 розділу IV Порядку № 608).
Відповідно до пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 прийняв наказ (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.10.2025 № 919 «Про призначення службової перевірки» службова перевірка призначена за фактом порушення порядку обліку та списання пально-мастильних матеріалів, експлуатацію інженерної техніки в одному з підрозділів відповідача.
Таким чином, спірна службова перевірка проводилась за фактом виявленого можливого порушення, а не стосовно конкретних військовослужбовців.
За таких обставин, особи, які проводили службову перевірку, мали право самі визначати, у яких осіб отримувати письмові пояснення.
У матеріалах службової перевірки наявні рапорти позивача, в яких викладені його пояснення щодо фактів, які стали підставою для проведення службового розслідування. Крім цього, 02.10.2025 він подав по команді рапорт про зміну складу комісії, яка проводить службове розслідування відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2025 № 903 «Про призначення службового розслідування» у зв'язку з особистою зацікавленістю в результаті цієї службової перевірки.
Тобто у матеріалах справи містяться докази про те, що позивач знав про проведення вказаного службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1 і 2 розділу VIІ Порядку № 608 з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.
Під час службової перевірки встановлюються:
особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки;
наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.
Абзацом дванадцятим статті 77 Статуту внутрішньої служби встановлено, що заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу зобов'язаний здійснювати контроль за якістю, правильністю застосування і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та виконанням вимог безпеки при поводженні з ними.
Згідно з Функціональними обов'язками начальника тилу - заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 останній зобов'язаний, зокрема, постійно знати про укомплектованість частин ПС, РеЧ, ПММ стан і можливості сил і засобів тилового забезпечення, норми їх витрати, кількість і терміни надходження.
Відповідно до штатного розпису відповідача у підпорядкування позивача перебував, зокрема, начальник служби пально-мастильних матеріалів тилу.
Згідно з підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 № 300, начальник служби пального та мастильних матеріалів частини відповідає за стан справ у своїй службі і виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань - виконує вказівки начальника служби пального та мастильних матеріалів вищого штабу.
Начальник служби пального та мастильних матеріалів частини відповідає: за забезпечення частини пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, які повинні відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов, та технічними засобами служби, за правильне їх утримання, зберігання та витрати, а також за дотримання заходів безпеки при поводженні з ними;
Він повинен:
своєчасно витребовувати та одержувати за встановленими нормами пальне, мастильні матеріали, спеціальні рідини, технічні засоби, запасні частини та витратні матеріали для експлуатації та ремонту техніки по службі, а також забезпечувати ними підрозділи частини; організовувати правильну експлуатацію технічних засобів та роботу заправочних пунктів щодо приймання, зберігання та видачі підрозділам пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів;
контролювати витрати пального та мастильних матеріалів, заходи проводити щодо їх ощадливої видачі у підрозділах частини;
розробляти, виходячи зі встановленого для частини ліміту витрат пального, перехідних запасів поточного забезпечення та плану постачання пального, квартальний план використання ліміту витрат пального з урахуванням виконання заходів, передбачених планами бойової підготовки та господарської діяльності;
контролювати витрати пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин при експлуатації бойової та іншої техніки, встановлювати причини перевитрат пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та вживати заходів щодо їх усунення;
організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини;
організовувати роботу складу пального та заправочних пунктів частини щодо приймання, зберігання та видачі пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин;
проводити облік та звітність щодо пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів.
Таким чином, позивач, як начальник тилу - заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 , зобов'язаний здійснювати контроль за якістю, правильністю застосування і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин, а також контролювати стан виконання цих завдань начальником служби пально-мастильних матеріалів.
В доповідній записці зазначено, що з боку начальника служби пально-мастильних матеріалів тилу логістики військової частини НОМЕР_1 має місце факт порушення посадових обов'язків про контроль за правильним використанням паливо-мастильних матеріалів в підрозділах, які його використовують, а саме низьким контролем в організації (ініціації) створення нормативно-правових документів по призначенню тимчасових витрат пального на інженерну техніку, що призвело до вимушеного надання командиром відповідної відповідного підрозділу відповідача вказівок водіям на випуск інженерної техніки з парку без відповідних документів (затверджених тимчасових норм витрат).
Відтак службовою перевіркою було встановлено склад дисциплінарного проступку позивача.
За результатами вищезазначеного службового розслідування прийнято Наказ № 1292, відповідно до пункту 1 якого за порушення статей 11, 16, 59, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, у зв'язку з недбалим ставленням до службових обов'язків, яке відобразилось у низькому контролі за виконанням посадових обов'язків підлеглим особовим складом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА».
Крім цього, у преамбулі Наказу № 1292 викладено встановлені при проведенні службової перевірки факти.
Тобто оскаржуваний наказ не містить відомості про причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини, характер та обставини вчинення правопорушення.
Таким чином, Наказ № 1292 в частині, що стосується позивача, є правомірним.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
6. Повний текст рішення суду складений 12.03.2026.
Суддя В.Г.Ярощук