Іменем України
12 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/1390/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Васюка Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні суду перебуває справа за позовом адвоката Васюка Миколи Миколайовича (далі - представник позивача, Васюк М.М.) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому представник позивача, після уточнення позовних вимог просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи та навчання з 15.09.1976 по 30.09.1983 у пільговому обчисленні відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи та навчання з 15.09.1976 по 30.09.1983 у пільговому обчисленні відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії - 26.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив таке.
26.08.2024 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії.
У трудову книжку заявника внесені наступні записи: 1) 15.09.1976 - Шахта «Замківська», прийнятий слюсарем; 2) 12.04.1977 - переведений підземним машиністом електровоза з повним робочим днем під землею; 3) 26.04.1977 - переведений гірничо робочим з повним робочим днем під землею; 4) 28.11.1977 - звільнений з шахти у зв'язку із вступом на навчання; 5) 01.12.1977 - Комунарський гірничо металургічний інститут, зарахований слухачем денного підготовчого відділення; 6) 27.07.1978 - зарахований студентом 1 курсу денного відділення; 7) 02.07.1979 - Шахта «Слов'яносербська», прийнятий підземним машиністом електровоза з повним робочим днем під землею для проходження практики; 8) 30.07.1979 - звільнений по закінченню практики; 9) 24.06.1982 - Шахтоуправління «Анненське», прийнятий підземним учнем; 10) 16.08.1982 - звільнений у зв'язку із закінченням практики; 11) 30.09.1983 - відрахований з інституту у зв'язку із закінченням навчання.
З 15.09.1976 по 30.09.1983 ОСОБА_1 виконував роботу на підземних роботах.
Як стверджує представник позивача, відповідно до рішення територіального органу Пенсійного фонду України від 15.07.2022 № 262440001428 вбачається, що страховий стаж заявника становить 35 років 3 місяці 24 дні. Періоди роботи та навчання з 15.09.1976 по 30.09.1983 були зараховані в одинарному розмірі.
Листом від 22.01.2025 № 2600-0202-8/12168 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило, що до Головного управління надійшла заява від ОСОБА_1 , яка зареєстрована 27.08.2024 за № 36411/П-02/8-2600/24. Оскільки гр. ОСОБА_1 заява подана в довільній формі та не відповідає встановленій Порядком № 22-1 формі (Додаток 1 Порядку № 22-1), то вона розглянута як звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Такі довідки є обов'язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня (пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637. За наявними документами, які містяться в матеріалах пенсійної справи, довідки, що підтверджують пільговий характер роботи відсутні, отже підстави для врахування будь-якого періоду роботи в пільговому обчисленні відсутні».
29.09.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував щодо задоволення позовних вимог у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
13.11.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:
- ухвалою суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);
- ухвалою суду від 29.07.2025 залишено позовну заяву без руху після відкриття;
- ухвалою суду від 25.08.2025 продовжено розгляд справи.
- ухвалою суду від 23.10.2025 залишено позовну заяву без руху після відкриття;
- ухвалою суду від 11.11.2025 продовжено розгляд справи;
- ухвалою суду від 11.11.2025 витребувано від сторін додаткові докази;
- ухвалою суду від 11.11.2025 вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження;
- ухвалою суду від 12.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження;
- ухвалою суду від 11.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.02.2019, про що свідчить протокол про призначення пенсії від 25.02.2019 (рішення № 262440001428). Відповідно до зазначеного протоколу призначення пенсії, страховий стаж позивача складає 35 років 3 місяці 24 дні, у тому числі: страховий стаж до 01.01.2024 - 26 років 1 місяць 2 дні, страховий стаж після 01.01.2024 - 9 років 2 місяці 22 дні.
Представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою від 23.08.2024, в якій просив провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи та навчання з 15.09.1976 по 28.11.1997, з 01.12.1977 по 30.09.1983 у пільговому обчисленні відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням розрахунку ОСОБА_1 у пенсійному калькуляторі.
ГУ ПФУ в м. Києві листом від 22.01.2025 № 2600-0202-8/12168 було повідомлено представника позивача про те, що до Головного управління надійшла заява від ОСОБА_1 , яка зареєстрована 27.08.2024 за № 36411/П-2600-24. Оскільки ОСОБА_1 заява подана в довільній формі та не відповідає встановленій Порядком 22-1 формі (додаток 1 - Порядку 22-1), то вона розглянута як звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян». За результатами розгляду даного звернення, Головним управлінням надіслано лист від 24.09.2024 № 37408-36411/П-02/8-2600/24.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на звернення від 23.08.2024, що зареєстроване 27.08.2024 №36411/П-2600-24, надано роз'яснення ОСОБА_1 від 24.09.2024 № 37408-36411/П-02/8-2600/24, відповідно до якого повідомлено про те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні (Святошинський район) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивача було повідомлено про необхідність надання довідки, що уточнює характер виконуваної роботи зумовлена, зокрема, тим, що в трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих та важких умовах праці та зазначено, що в матеріалах електронної пенсійної справи відсутні уточнюючі документи щодо періодів роботи на пільгових умовах. Стаття 38 Закону України «Про професійно - технічну освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР передбачає зарахування в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти. Таким чином, зарахування періоду навчання в Комунарському гірнично - металургійному інституті до пільгового стажу роботи не відповідає вимогам законодавства. Підстав для урахування періодів роботи та навчання з 15.09.1976 по 28.11.1997 та з 01.12.1997 по 30.09.1983 немає. В разі надання уточнюючих довідок страховий стаж буде переглянуто. Також було повідомлено про наявність відповідно до статті 16 Закону України “Про звернення громадян», у випадку незгоди з прийнятим за розглядом звернення рішенням, право оскаржити його до суду у встановленому законодавством порядку.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною третьою статті 24 Закону № 1058-IV, передбачено наступні положення.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
-заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
-заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
-органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Таким чином, обов'язок територіального органу ПФУ вирішити звернення громадянина з приводу призначення чи перерахунку пенсії шляхом прийняття окремого письмового рішення виникає лише у разі подання таким громадянином заяви за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 22-1.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2019р. по справі № 206/7230/16-а указано, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Водночас із цим, згідно з правовим висновком Верховного Суду від 27.11.2019р. по справі №748/696/17 (адміністративне провадження №К/9901/16284/18), якщо зміст звернення очевидно дає змогу оцінити намір заявника та у разі долучення до звернення усіх необхідних документів, то вимога адміністративного органу про форму заяви є надмірним формалізмом.
Таким чином, має місце існування двох взаємовиключних і прямо протилежних висновків Верховного Суду з одного і того ж юридичного питання (справа №206/7230/16-а та справа №748/696/17), а тому, зважаючи на ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 р. по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли подання заявником звернення довільної форми (але з чітко окресленим питанням та з достатнім обсягом необхідних документів) не звільняє пенсійний орган від виконання обов'язку прийняти рішення по суті питання про призначення пенсії (перерахунок пенсії, перегляд розміру вперше призначеної пенсії чи переведення з одного виду пенсії на інший).
У спірних правовідносинах, представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії довільної форми від 23.08.2024, відповідно до якої просив провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи та навчання з 15.09.1976 по 28.11.1997, з 01.12.1997 по 30.09.1983 у пільговому обчисленні відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням розрахунку ОСОБА_1 у пенсійному калькуляторі.
Однак, пенсійним органом рішення по суті питання про перерахунок пенсії за зверненням позивача від 23.08.2024, прийнято не було.
Крім того, у відзив відповідачем також було зазначено, що рішення про відмову у призначенні пенсії не приймалось.
Натомість, як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на звернення від 23.08.2024, що зареєстроване 27.08.2024 №36411/П-2600-24 було надано роз'яснення ОСОБА_1 від 24.09.2024 № 37408-36411/П-02/8-2600/24.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).
Перевіривши аргументи учасників справи добутими по справі доказами в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд констатує, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Суд зауважує, що листи відповідача від 24.09.2024 № 37408-36411/П-02/8-2600/24 та від 22.01.2025 № 2600-0202-8/12168, в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, не є рішеннями відповідача про відмову у призначенні пенсії та не породжують для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки не містять обов'язкового до виконання припису.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність бездіяльності відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:
-визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не розгляду заяви позивача від 23.08.2024 про перерахунок пенсії за віком та не прийняття за наслідками її розгляду належним чином оформленого рішення;
-зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2024 про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
З урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно позивача у формі індивідуального акту, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача певних періодів роботи та навчання у пільговому обчисленні відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про призначення пенсії (чи відмову в призначенні) не може бути предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За встановлених у справі обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Васюка Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.08.2024 про перерахунок пенсії за віком та не прийняття за наслідками її розгляду належним чином оформленого рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2024 про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.О. Кисельова