про відкриття провадження у цивільній справі
12 березня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Маренюк Віктор Леонідович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 представник за законом: ОСОБА_2 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те що, ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області помер прадід по батькові ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про що 26.07.2011 складено відповідний актовий запис № 79, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 26.07.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції у Черкаській області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Маньківка, Уманського району, Черкаської області померла прабаба по батькові ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 01.05.2025 складено відповідний актовий запис № 124, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 01.05.2025 Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Дід позивача по батькові (син ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер внаслідок отриманих травм при зіткненні транспортних засобів ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Маньківка Маньківського району Черкаської області у віці 29 років, про що 19.03.1985 складно відповідний актовий запис № 39, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 19.03.1985 Маньківським відділом РАГС Черкаської області.
Батько позивача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 20 січня 2025 року при виконанні військового обов'язку по захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації, що підтверджується сповіщенням сім'ї № 155 згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 22.01.2025 № 131.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 залишилась єдиною спадкоємицею за законом після смерті прадіда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті прабаби ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_4 законним представником в інтересах позивача було подано відповідну заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де було заведено спадкову справу №138/2025, номер у спадковому реєстрі - 74588047, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 825265532 від 12.09.2025.
Довідка відділу ЦНАП виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 12.08.2025 року № 1009/05-15 інформує, що станом на 23.07.2011 за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 12.08.1976 по день смерті та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 12.08.1976 по день смерті, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Тобто, вказаною інформацією підтверджується, що на час смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним разом постійно проживала його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Таким чином, у відповідності до ст.1268 Цивільного кодексу України ОСОБА_4 вважається такою, що фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відомо, що після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами та присадибна земельна ділянка площею 0,1942 га розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявність та належність майна підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок виданого 16.04.1982 виконавчим комітетом Маньківської селищної ради та копією державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1942 га, розташовану в АДРЕСА_1 , серія ЧР № 012908, виданого 14.11.2003. Також, листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 01.12.2025 року № К-1650/0-1760/6-25 у відповідь на звернення представника позивача повідомлено, що земельна ділянка площею 0,1941 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 012908, зареєстрований 14 листопада 2003 року за №830 з кадастровим номером 7123155100:01:003:0173 (вказаний у державному акті), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить гр. ОСОБА_3 . Відомості про дану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру площею 0,1941 га з кадастровим номером 7123155100:01:003:1086.
Оригінали вказаних правовстановлюючих документів відсутні (втрачені), у зв'язку з чим подано відповідне оголошення про втрату документів, публікацію оголошення здійснено в газеті «Жашківщина» № 8 (1104900) від 20.02.2026.
04 листопада 2025 року представник позивача звернулася до Маньківської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, розташовані в АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . спадщину після якого прийняла дружина - ОСОБА_4 , але не оформила своїх спадкових прав у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
04 листопада 2025 року згідно листа за № 1137/02-31 державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., представнику позивача надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.11.2025.
Даною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку, які розташовані в АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого прийняла дружина - ОСОБА_4 , але не оформила своїх спадкових прав у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане спадкове майно мотивована тим, що відсутнє підтвердження родинних відносин з покійною прабабою та прадідом, а також не було надано документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено та підтверджено вищевказані обставини того, що ОСОБА_4 є такою, що фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформила своїх спадкових прав у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також повідомлено та підтверджено факт прийняття спадщини позивачем на підставі заяви ОСОБА_1 від 12.09.2025 року про прийняття спадщини після смерті прабаби ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та заведення спадкової справи №138 за 2025 рік.
Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Згідно п.4.2 пункту 4 глави 10 розділу ІІ даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.
Нотаріусом повідомлено, що представником спадкоємця не було пред'явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем та не було пред'явлено правовстановлюючих документів на майно, з цих підстав відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, що загалом унеможливлює оформлення спадщини в нотаріальному порядку та змушує звернутись до суду з даним позовом.
З метою встановлення та підтвердження дотримання вимог законодавства в частині містобудівних вимог, представник позивача звернулась до відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Маньківської селищної ради, на що листом за № 21/06-09 від 18.02.2026 надано інформацію про відповідність забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.
Згідно вказаної інформації, розглянувши подані матеріали та врахувавши генеральний план забудови селища Маньківка, відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Маньківської селищної ради інформує, що забудова відповідає положенню містобудівної документації та не порушує права інших осіб і використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення.
З метою отримання документального підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району Черкаської області та ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Маньківка, Уманського району Черкаської області, представник позивача звернулася письмово до Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Своєю заявою повідомила, що в даний час здійснюється оформлення спадщини після прадіда і прабаби, і при огляді документів у нотаріуса виявлено, що відсутні повні відомості у документах на підтвердження родинних відносин з покійними. Так, відсутнє свідоцтво про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження батька заявника - ОСОБА_6 , його батьком вказаний ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . У свідоцтві про народження ОСОБА_5 , виданому повторно 14.03.1978 відділом ДРАГС виконавчого комітету Маньківської районної ради, його батьком вказаний ОСОБА_7 , матір'ю вказана ОСОБА_4 . У зв'язку з відсутністю підтвердження родинних відносин, нотаріусом відмовлено у оформленні спадщини, тому потрібне документальне підтвердження родинних відносин з покійними прадідом і прабабою.
Своєю заявою просила повідомити, чи є можливість за таких обставин внести зміни у актові записи чи отримати відповідні актові записи чи інші документи для підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району Черкаської області та ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Маньківка, Уманського району Черкаської області з метою відновлення втрачених фактично юридичною силою документів.
Листом Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11.02.2026 № 15/23.6-05-06-06 повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі «Правила»).
У відповідності до п.9 розділу І Правил, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.
Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.
Відповідно до вимог п.1.14 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила внесення змін), внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України.
Повідомлено, що за наданими документами відсутнє підтвердження родинних відносин, тому не вбачається можливим надання документів та відновити формально втрачені юридичною силою документи, оскільки з наданих та наявних документів вбачається, що згідно постанови нотаріуса від 04.11.2025 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю підтвердження родинних відносин з роз'ясненням необхідності надання рішення суду про встановлення факту родинних відносин. За наданими та наявними документами, зокрема свідоцтва про народження ОСОБА_5 , виданому повторно 14.03.1978 відділом ДРАГС виконавчого комітету Маньківської районної ради, його батьком вказаний ОСОБА_7 , матір'ю вказана ОСОБА_4 , свідоцтво про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надано та відсутнє, інші документи, які б підтверджували родинні відносини, не надані та відсутні.
На підставі викладеного, рекомендовано звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів (родинних відносин), процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст.ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості.
По суті, вказаний лист відділу ДРАЦС є довідкою про неможливість відновлення втрачених документів у відповідності до приписів ч. 2 ст. 318 ЦПК України.
Разом з тим, нотаріусом перевірено та підтверджено факт прийняття спадщини, та сукупні підтверджуючі обставини, що дають право на спадкування, однак внаслідок відсутності підтвердження родинних відносин та відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на майно, відсутня можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку, що змушує звертатись до суду з даним позовом про визнання права власності з одночасним встановленням факту родинних відносин, який підлягає встановленню в межах позовного провадження, оскільки звернутись до суду із заявою встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження немає можливості, так як має місце спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження (ч.7 ст.19, ч.1 ст.293, ч.6 ст.294 ЦПК України).
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано такі роз'яснення:
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Очевидно, що така плутанина та певна сумнівна невідповідність, яка викликає сумніви щодо родинних відносин виникла внаслідок довільного перекладу прізвища ( ОСОБА_8 ) та розуміння грамотності форми та змісту імені при оформленні документів як українською так і російською мовами. Однак, на даний час прабаба, прадід, дід померли, батько зник безвісти при виконанні військового обов'язку і виправити ці неточності немає можливості.
Наявні документи та фактичні дані в сукупності підтверджують, що ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району Черкаської області та ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Маньківка, Уманського району Черкаської області, дійсно доводились прадідом та прабабою по батькові.
Факт даних родинних відносин підтверджується також письмовими заявами жителів селища Маньківка, Уманського району, Черкаської області - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , справжність підписів на яких засвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Даними заявами підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка народилась в смт. Маньківка, Маньківського району Черкаської області, та проживає в АДРЕСА_1 , дійсно доводиться рідною правнучкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району Черкаської області, та його дружині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Маньківка, Уманського району Черкаської області.
За сукупністю викладеної інформації та підтверджених обставин, визначених у довідці ЦНАП виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 12.08.2025 № 1009/05-15, у постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 04 листопада 2025 року, з урахуванням заяв підтверджень ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом майна - житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є лише ОСОБА_1 , правнучка спадкодавців - позивач по справі.
26.12.2025 приватним підприємством “Уманський центр технічної інвентаризації» на замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 . Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1965 році.
Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок був збудований у 1965 році.
У 1965 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.
Відповідно до п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, яке отримати немає можливості по причині втрати правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно, у зв'язку з чим вимушена звертатись до суду за захистом з даним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №701/273/26-ц за позовом ОСОБА_1 представник за законом: ОСОБА_2 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 26 березня 2026 року о 9 годині 20 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще Маньківка Уманського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 26 березня 2026 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 26 березня 2026 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала оскарженню не підлягає..
Суддя В.Л. Маренюк