Справа № 629/5614/21
провадження № 1-кп/632/10/26
06 березня 2026 року місто Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представника потерпілого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_18 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_19 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
У провадженні Златопільського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.
Ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 08 січня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , був продовжений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - по 08 березня 2026 року.
Окрім того, ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 08 січня 2026 року щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був змінений запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби - на особисте зобов'язання, із покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, по 08 березня 2026 року.
Щодо обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 08 січня 2026 року був продовжений запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби - по 08 березня 2026 року.
Також, ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 08 січня 2026 року щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , був продовжений запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - по 08 березня 2026 року.
Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотання суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
04 березня 2025 року прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу: у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_11 ; у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , кожного окремо, та у вигляді особистого зобов'язання щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_20 , кожного окремо, з покладанням на обвинувачених ряду обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотань прокурор зазначив, що ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_20 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
Також прокурор зазначив, що кримінальні правопорушення, у яких обвинувачуються ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 та ОСОБА_8 , були вчинені ними у складі організованої групи, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження майна потерпілого та його близьких родичів, що перебуває в їхньому віданні.
Кримінальне правопорушення, що інкриміноване ОСОБА_9 вчинено останнім за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, прокурор вказав, що підставою для продовження цього запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з урахуванням даних про особу кожного із них, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
А підставою для продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_20 та ОСОБА_9 , з урахуванням даних про особу кожного із них, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Ризики ґрунтуються на тому, що обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути їм призначене у разі визнання їх винуватими, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть переховуватися як на території України, так і за її межами; впливати на потерпілого, спонукаючи його до зміни наданих суду показань, та свідків, які не допитані судом; вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчинених кримінальних протиправних дій, у яких вони обвинувачуються.
До того ж як ОСОБА_12 , так і ОСОБА_10 під час досудового розслідування перебували у розшуку, останній навіть у міжнародному та був екстрадований на територію України.
Щодо ОСОБА_11 , то він раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. На даний час відносно нього наявне кримінальне провадження, що розглядається іншим судом.
На думку прокурора, продовження щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , кожного окремо, зазначених вище запобіжних заходів із відповідними умовами, та покладанням на обвинувачених додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпечить належну процесуальну поведінку цих осіб та запобігання зазначеним вище ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у них підстав та просив їх задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжних заходів щодо кожного із обвинувачених законними і обґрунтованими.
Представник потерпілого ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_18 , підтримав клопотання прокурора, оскільки на його думку вони є законними і обґрунтованими, наголосивши на тому, що обвинувачений ОСОБА_11 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у даному кримінальному провадженні двічі оголошувався у розшук, був затриманий при спробі перетину Державного кордону, відкрито висловлював погрози як на його адресу, так і на адресу потерпілого ОСОБА_17 . Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_12 перебували у розшуку, під час здійснення досудового розслідування, у даному кримінальному провадженні, що вказує на наявність відповідного ризику й на даний час.
Обвинувачений ОСОБА_11 проти задоволення клопотання заперечував.
Захисник ОСОБА_15 проти задоволення клопотання прокурора також заперечувала, оскільки вважає його необґрунтованим.
Ризики про які йдеться у клопотанні, прокурором не доведені, оскільки жодних доказів в обґрунтування клопотання, суду не надано.
Водночас ОСОБА_11 має місце мешкання, міцні соціальні зв'язки, тривалий час перебуває під цілодобовим домашнім арештом.
З огляду на викладене захисник заявила клопотання про зміну умов домашнього арешту - на домашній арешт із забороною обвинуваченому ОСОБА_11 залишати житло у нічний час доби.
Обвинувачений ОСОБА_12 , заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, заявив клопотання про зміну застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування зазначив, що він тривалий час перебуває під домашнім арештом, має незадовільний стан здоров'я. Такий запобіжний захід не дозволяє йому у повній мірі отримувати медичну допомогу, у тому числі пов'язану із оперативними втручаннями.
Захисник ОСОБА_13 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , оскільки вважає, що ризики зазначені прокурором не обґрунтовані та не доведені.
Разом із тим ОСОБА_12 тривалий час перебуває під домашнім арештом, поводить себе добросовісно, не порушує покладені на нього процесуальні обов'язки.
До того ж ОСОБА_12 потребує системної медичної допомоги.
Обвинувачений ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, заявивши, що його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведена. Ризиків на які посилається прокурор не має, оскільки вони не підтверджені.
Водночас, ОСОБА_10 заявив, що він має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв'язки - сім'ю, та позитивні характеристики. Тривалий час перебуває під домашнім арештом.
На підставі викладеного ОСОБА_10 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу - на особисте зобов'язання.
Захисник ОСОБА_16 проти задоволення клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_10 заперечував, зазначивши, що воно жодними доказами не обґрунтовано. Ризики не підтверджені. Участь свідків у судових засіданнях, про незаконний вплив на яких зазначає прокурор, стороною обвинувачення не забезпечена, через що ОСОБА_10 позбавлений можливості впливати на цих осіб.
Разом із тим захисник наголосив, що ОСОБА_10 характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, сталу процесуальну поведінку, працевлаштований, тривалий час перебував під вартою та тривалий час перебуває під домашнім арештом.
Також захисник ОСОБА_16 заперечував й проти задоволення клопотання прокурора щодо ОСОБА_7 , оскільки вважає його необґрунтованим, у тому числі через недоведеність ризиків.
Водночас захисник зазначив, що ОСОБА_7 має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв'язки, працевлаштований на двох роботах, жодного разу не порушував покладених на нього обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, пославшись на відсутність ризиків.
Захисник ОСОБА_13 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки вважає його необґрунтованим через те, що ризики про які зазначено у клопотанні не підтверджені.
ОСОБА_8 належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, жодного разу не допускав їх порушення, має постійне місце мешкання, займається трудовою діяльністю.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував.
Захисник ОСОБА_16 проти задоволення клопотання прокурора також заперечував, оскільки вважає його необґрунтованим.
Ризики про які йдеться у клопотанні, прокурором не доведені, оскільки жодних доказів в обґрунтування клопотання, суду не надано.
ОСОБА_6 належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, що довів своєю бездоганною поведінкою, має міцні соціальні зв'язки, працевлаштований.
Захисник ОСОБА_14 проти задоволення клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_9 заперечувала, оскільки останній належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, жодних правопорушень не вчинив.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питань, які вирішуються, суд доходить висновку про доцільність продовження застосованих запобіжних заходів: щодо обвинуваченого ОСОБА_11 - у вигляді цілодобового домашнього арешту; щодо обвинуваченого ОСОБА_10 - у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, з продовженням відносно цих осіб певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також про необхідність продовження обов'язків у рамках запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожного окремо.
У той же час суд вважає, що клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , підлягає частковому задоволенню - щодо обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, клопотання останнього про зміну запобіжного заходу - повному.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що відносно всіх обвинувачених наявні обґрунтовані підозри у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що заявлені прокурором, ступінь яких певною мірою зменшився.
Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частинами 1, 5, 7 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, окрім інших: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Так, у даному випадку, ризик переховування обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 обумовлюється серед іншого можливістю притягнення їх до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для осіб наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю встановленого покарання, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, у якому обґрунтовано обвинувачуються ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
До того ж зазначений ризик є достатньо реальним, оскільки він у повній мірі був реалізований як обвинуваченим ОСОБА_11 - останній перебував у розшуку як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, так і обвинуваченим ОСОБА_10 , який був оголошений у міжнародний розшук та екстрадований на територію України.
Разом із цим перебуваючи у розшуку, який був оголошений судом 03 червня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_11 30 червня 2024 року, під час дії воєнного стану, був затриманий прикордонним нарядом на відстані 75 метрів до державного кордону України, при вчиненні спроби незаконного перетину державного кордону України в Словацьку Республіку, в складі групи осіб.
Водночас, під час спроби незаконного перетину державного кордону України обвинувачений ОСОБА_11 здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, а саме: на неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду зупинитись вдався до втечі, в складі групи осіб.
Зазначені факти встановлені судовим рішенням у справі про адміністративні правопорушення від 18 вересня 2024 року (№ 308/14690/24), згідно із яким ОСОБА_11 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП. Рішення набрало законної сили 30 вересня 2024 року.
Таким чином, суд доходить висновку, що наведені вище дії були вчинені обвинуваченим ОСОБА_11 виключно з метою переховування від суду.
При цьому обвинувачений ОСОБА_11 порушив умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово та ухилився від суду.
Вказане свідчить про те, що як обвинувачений ОСОБА_11 , який хоча й має постійне місце мешкання, дружину, неповнолітніх дітей та малолітню дитину, батьків, так і обвинувачений ОСОБА_10 , який має постійне місце мешкання, дружину, малолітню дитину, є працевлаштованим, можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, як на території України, так і за її межами, а також не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).
Разом із цим не може залишатися поза увагою суду, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.
Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Отже, суд зазначає, що ризик переховування в умовах воєнного стану, який діє в Україні, у тому числі з урахуванням дій, що були вчинені ОСОБА_11 , про які зазначено вище, є досить вагомим.
Враховуючи обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості та характер кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого ОСОБА_11 у судових засіданнях, який неодноразово відкрито висловлював погрози як на адресу потерпілого ОСОБА_17 , так і його представника, те, що всі свідки у даному кримінальному провадженні не допитані, суд доходить висновку, що ризик незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_17 , після його допиту у судовому засіданні, певною мірою зменшився, однак, з урахуванням негативної поведінки обвинуваченого ОСОБА_11 у судових засіданнях по відношенню до потерпілого та його представника - публічному висловлюванні погроз та образ на їх адресу, продовжує існувати, та полягає у можливості вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 протиправних дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_17 .
Крім того, суд вважає, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані судом - до моменту безпосереднього отримання показань судом.
Разом із цим суд доходить висновку про продовження існування ризику незаконного впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_10 на потерпілого ОСОБА_17 і свідків, які не були допитані судом, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, того, що потерпілий був безпосереднім учасником подій вчинення злочину щодо нього.
Отже, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_10 можуть бути вчинені спроби незаконного впливу на потерпілого та свідків, з метою переконання або змушення останніх надати покази у вигідному для нього аспекті.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги те, що ОСОБА_11 , який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 391, ч. 1 ст. 345 КК України, обвинувачується у вчиненні в складі організованої групи вимагання чужого майна, зокрема грошових коштів у сумі 700 000 доларів США. Даних про те, що ОСОБА_11 займався трудовою діяльністю, має джерела для існування або власність, суду не надано, а тому існує ймовірність вчинення ним іншого кримінального правопорушення, у тому числі проти власності.
Разом із цим, на даний час Київським районним судом міста Харкова розглядається кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 309 КК України.
За наявності таких даних, слід вважати обґрунтованим існування ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 іншого кримінального правопорушення.
Проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_10 , його соціальні зв'язки, репутацію та майновий стан, зокрема відсутність даних про наявність у нього доходів та власності, у сукупності з обставинами інкримінованого кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наведені обставини об'єктивно вказують на наявність ризику продовження ОСОБА_10 кримінально-протиправної діяльності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, існування та вагомість доведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, характеристику кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , їх репутацію, те, що вони перебували у розшуку, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, та саме тільки такий запобіжний захід зможе запобігти цим ризикам.
За таких обставин суд доходить висновку про доцільність продовження строку дії застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строк якого спливає 08 березня 2026 року.
На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для застосування щодо обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд доходить висновку, що клопотання захисника ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_10 - задоволенню не підлягають.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Строк дії обов'язків, покладених судом на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,спливає 08 березня 2026 року, при цьому, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна; ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого у складі організованої групи, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за попередньою змовою групою осіб, як потерпілий ОСОБА_21 , так і свідки у даному кримінальному провадженні не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, а також дані, що характеризують кожного із обвинувачених, їх репутацію у сукупності з обставинами інкримінованого кожному із них кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наведені обставини об'єктивно вказують на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 - переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків, та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків, та вчинення іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, застосування до них такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
У зв'язку із цим, суд доходить висновку про необхідність продовження обов'язків, які були покладені судом на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання прокурора відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_12 суд зазначає наступне.
ОСОБА_12 , будучи підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у зв'язку із переховуванням від органу досудового розслідування, згідно із постановою слідчого від 20 вересня 2021 року, був оголошений у розшук.
08 лютого 2022 року ОСОБА_12 був затриманий у порядку, передбаченому ст. 191 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 лютого 2022 року щодо нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 05 листопада 2024 року, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_12 був змінений - на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту по 05 січня 2025 року, включно, який у подальшому був неодноразово продовжений зокрема до 12 січня 2026 року.
До цієї ж дати, на обвинуваченого були покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 08 січня 2026 року умови застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту змінені. Останньому заборонено залишати житло у певний період доби - з 20 до 08 години.
Водночас, зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_12 та обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України продовжені по 08 березня 2026 року.
На обґрунтованість висунутого ОСОБА_12 обвинувачення для вирішення питань у цій стадії кримінального провадження, вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування останньому було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, на обґрунтування чого зібрані докази, про які йдеться в реєстрах матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, які додані до обвинувальних актів.
Оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, суд, враховуючи викладене доходить висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого.
Так, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Вказане свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_12 , який хоча і має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, усвідомлюючи обсяг висунутого йому обвинувачення та покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може вдатися до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).
До того ж суд зазначає, що даний ризик, в умовах воєнного стану, який діє в Україні, є досить вагомим.
Враховуючи обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, те, що свідки у даному кримінальному проваджені судом не допитані, не дивлячись на те, що потерпілий ОСОБА_17 вже допитаний судом, однак судовий розгляд не завершений, суд доходить висновку про існування ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_12 , ступінь якого суттєво зменшився.
Проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_12 , його соціальні зв'язки, репутацію та майновий стан, у сукупності з обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наведені обставини об'єктивно вказують на наявність ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом із цим, враховуючи роль ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення згідно із висунутим обвинуваченням, приймаючи до уваги те, що під час перебування під домашнім арештом, застосованим згідно із ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 05 листопада 2024 року, ОСОБА_12 жодного разу не порушив встановлених щодо нього обмежень та належним чином виконував процесуальні обов'язки, що вказує на суттєве зменшення встановлених щодо нього ризиків, а також враховуючи те, що на даний час він має незадовільний стан здоров'я у зв'язку із чим потребує постійного лікування у закладах охорони здоров'я, суд вважає за можливе змінити раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; не відвідувати місце проживання, у тому числі фактичне, потерпілого ОСОБА_17 , його дружини та інших членів його родини першого та другого ступеню спорідненості; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 181, 331, 369 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто по 06 травня 2026 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_11 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першою вимогою до суду у встановлений час;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про зміну умов запобіжного заходу, з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби щодо обвинуваченого ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , з 20 години до 08 години, строком на два місяці, тобто по 06 травня 2026 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_10 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні
- не відвідувати Лозівську міську територіальну громаду Лозівського району Харківської області;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в рамках запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, застосованих щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 - задовольнити.
В рамках застосованого щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. продовжити на два місяці строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- не відвідувати Лозівську міську територіальну громаду Лозівського району Харківської області;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В рамках застосованого щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання продовжити на два місяці строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- не відвідувати місце проживання, у тому числі фактичне, потерпілого ОСОБА_17 , його дружини та інших членів його родини першого та другого ступеню спорідненості;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В рамках застосованого щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання продовжити на два місяці строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- не відвідувати Лозівську міську територіальну громаду Лозівського району Харківської області.
В рамках застосованого щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання продовжити на два місяці строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_12 - задовольнити частково.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Змінити раніше обраний щодо ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, тобто по 06 травня 2026 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- не відвідувати місце проживання, у тому числі фактичне, потерпілого ОСОБА_17 , його дружини та інших членів його родини першого та другого ступеню спорідненості;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом на обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 визначити по 06 травня 2026 року.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3