Справа № 638/6993/23
Провадження № 1-кп/638/587/26
Іменем України
12 березня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 (поза межами суду),
захисника: ОСОБА_4 (поза межами суду),
підсудного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі ВКЗ матеріали кримінального провадження №62023170020000474 від 18.03.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Новолатівка, Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця за призивом під час мобілізації, кулеметника кулеметного взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, -
встановив:
До суду надійшли матеріали кримінального провадження №62023170020000474 від 18.03.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України з затвердженим 29.06.2023 року обвинувальним актом по справі.
Провадження у справі відкрито 04.07.2023 року, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року по справі призначено судовий розгляд.
Органом досудового розслідування встановлено наступне:
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №117 від 12.05.2022 року солдата ОСОБА_5 зараховано у списки особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду кулеметного взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого продовжено, зокрема, Указом Президента України №793/2025 з 05 год. 30 хв. 05.11.2025 строком на 90 діб.
Відповідно до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_5 вважався військовослужбовцем за призовом під час загальної мобілізації.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_5 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час загальної мобілізації, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів у листопаді 2022 року вирішив стати на злочинний шлях, да діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин, незаконно ухилився від проходження військової служби та провів час на власний розсуд.
Проте, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час загальної мобілізації, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості продовжувати військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 29.11.2022 року, самовільно залишив місце служби в АДРЕСА_3 , з метою незаконно ухилитись від неї, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби.
29.11.2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 військовослужбовцям за призовом ОСОБА_5 , кулеметника кулеметного взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону знято з усіх видів забезпечення.
29.11.2022 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, солдат ОСОБА_5 самовільно залишив місце несення служби - батальйону у в АДРЕСА_3 , з метою ухилитися від неї та попрямував додому за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, до 30.03.2023 року - до моменту самовільного з'явлення до правоохоронних органів.
Вказані дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 4 ст.408 КК України як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього. При цьому стороною захисту надано письмову згоду командира ВЧ НОМЕР_4 від 07.10.2025 року №1901/6463, у якій останній надає згоду на продовження проходження військової служби ОСОБА_5 на посаді солдату резерву взводу солдатів резерву 125 запасної роти ВЧ НОМЕР_4 .
Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього не заперечував, про існування письмової згоди командира ВЧ НОМЕР_4 від 07.10.2025 року №1901/6463 йому відомо.
Судом ОСОБА_5 роз'яснено суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав обвинуваченому зрозумілі. ОСОБА_5 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, необхідність виконання ним свого обов'язку щодо захисту Батьківщини, йому зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, подане клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч.2 ст.284 КПК України.
Так, відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом.
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_4 від 07.10.2025 року №1901/6463, останній надає згоду на продовження проходження військової служби ОСОБА_5 на посаді солдату резерву взводу солдатів резерву 125 запасної роти ВЧ НОМЕР_4 .
Враховуючи,що ОСОБА_6 ранішедокримінальноївідповідальностінепритягувався,добровільноповернувсядляподальшогопроходженняслужби,наявнаписьмовоїзгодикерівниказмісцяпроходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 408 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закриттю.
Судом досліджені дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_5 , та при цьому встановлено, що він раніше не судимий, за місцем несення служби, мешкання характеризувався позитивно, за даними медичного висновку - здоровий, має на утриманні малолітнього сина 2021 року народження.
Судом з'ясовано, що підсудний ОСОБА_5 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
По кримінальному провадженню судові витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284-286, 288, 369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2023 року за №62023170020000474 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до командира військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили поновити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді застави до набрання ухвали законної сили - залишити без змін, після набрання ухвали законної сили - скасувати.
Відповідно до вимог ч.11 ст. 182 КПК України після набрання ухвали законної сили заставу у розмірі 214 720,00 грн., сплачену згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 31.05.2023 року, повернути заставодавцю ОСОБА_7 , мешкає: АДРЕСА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: суддя