Справа № 638/4612/26
н/п 1-кс/638/632/26
11 березня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Ізюм Харківської області, підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220320000772 від 17.06.2014, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,-
09 березня 2026 року слідчий відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить надати дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_7 повторно, 07 червня 2014 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, переслідуючи корисливу мету - наживу, шляхом пошкодження запірного пристрою на вхідних дверях, проник до квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 , звідки таємно викрав обручку з золота 585 проби, вагою 3,5 грам, вартістю 500 грн. за 1 грам, на суму 1750 грн, яка належить останній, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
На підставі викладеного, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
27.08.2014 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, неодруженого, із загальною середньою освітою, раніше судимого.
В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_9 до Ізюмського РУП ГУНП за викликом слідчого для проведення з ним невідклад слідчих дій не з?являвся. Місце знаходження останнього не встановлено.
У зв?язку з чим старшим слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 29.08.2014 було винесено постанову про оголошення в розшук ОСОБА_11 .
На час подання клопотання місцезнаходження ОСОБА_11 не встановлено, що підтверджується рапортами СКП Ізюмського РУП, витягом з системи «АР ЦП», допитами свідків.
У судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, разом із матеріалами клопотання подали заяву, у якій просить розгляд клопотання провести без їх участі.
Суд, вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу регламентовано ст. 189 КПК України. Відповідно до вказаної статті клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Частиною 4 ст. 189 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно, зокрема, містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Суд, дослідивши матеріали поданого клопотання з'ясував, що ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він повторно, 07 червня 2014 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, переслідуючи корисливу мету - наживу, шляхом пошкодження запірного пристрою на вхідних дверях, проник до квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 , звідки таємно викрав обручку з золота 585 проби, вагою 3,5 грам, вартістю 500 грн. за 1 грам, на суму 1750 грн
На підтвердження вартості викраденого майна до матеріалів клопотання додано рукописний лист, викладений російською мовою, наступного змісту: "Справка. Дана в Изюмский ГРО о том, что стоимость 1 грамма золота в ювелирных изделиях в 585 пробе в магазине "Золото" по ул. Фрунзе, 36, по состоянию на июнь 2014 г. составляет 500 грн". Вказаний лист містить підпис і печатку фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_12 .
Таким чином, суду не надані будь-які докази щодо вартості викраденого майна.
Водночас 09 серпня 2024 року набув чинності Закон № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX). Цим законом було внесено зміни у ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлює відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, було підвищено верхню межу вартості майна, викрадення якого охоплюється диспозицією цієї статті, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частиною 2 ст. 74 Кримінального кодексу України встановлено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Оскільки Законом № 3886-IX було підвищено верхню межу вартості майна, викрадення якого охоплюється диспозицією статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто скасовано кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, то зміни, внесені законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
Водночас на підставі зібраних у ході досудового розслідування доказів не можливо з'ясувати, чи перевищує вартість викраденого майна розмір, визначений ст. 51 КУпАП, а, отже, не доведено, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 189, 190 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1