12 березня 2026 року
м. Київ
справа № 761/13730/16
провадження № 51 - 281 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року,
встановив:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, і його звільнено від покарання без призначення певного виду та міри покарання. ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 КК України.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судами при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Так, захисник у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412, 413 КПК України, з урахуванням того, що захисник оспорює винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також у поданій скарзі захисник не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Водночас, захисник у касаційної скарги вказує на допущені, на його думку, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі
у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі відповідно
до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_5 п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3