11 березня 2026 року
м. Київ
справа № 760/10908/13-ц
провадження № 61-13480 св 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступниками якої були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
відповідачі: ОСОБА_4 , у тому числі як правонаступник ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Краковецька Алла Миколаївна, Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Державна податкова інспекція Солом'янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України,
представник ОСОБА_4 - адвокат Горбовий Володимир Анатолійович,
третя особа - Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 , правонаступниками якої були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , у тому числі як правонаступник ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа - Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація,
про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації
та відновлення прав власника,
У травні 2013 року ОСОБА_1 , правонаступниками якої були ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору дарування квартири недійсним, скасування державної реєстрації та відновлення прав власника квартири.
Позовні вимоги та склад сторін у ході розгляду справи неодноразово уточнювалися
та змінювалися.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року провадження у справі було зупинено до вступу у справі правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (правонаступник позивача)
та правонаступника померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (відповідач).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_2 в якості правонаступника
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як правонаступника ОСОБА_5 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 квітня 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В. А., про закриття провадження у справі задоволено частково. Позов у частині заявлених вимог ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , про визнання договору дарування недійсним закрито. В іншій частині клопотання відмовлено, позов в іншій частині заявлених вимог вирішено продовжити слухати по суті.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , залишено
без задоволення. Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , задоволено частково. Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 28 квітня 2025 року скасовано у частині закриття провадження та направлено справу у цій частині
для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У жовтні 2025 року представник ОСОБА_4 - адвокат Горбовий В. А., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року, в якій просив оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 28 квітня 2025 року залишити
в силі.
У жовтні 2025 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , звернулася
до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
У жовтні 2025 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , звернулася
до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення
у частині залучення до участі у розгляді справи ОСОБА_4 в якості правонаступника померлої ОСОБА_5 .
Ухвалами Верховного Суду від 12 листопада 2025 року зазначені касаційні скарги залишено без руху для усунення їх недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката
Горбового В. А., на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня
2025 року. Витребувано справу з суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
У січні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
У січні 2026 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6., про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи № 760/10908/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6., про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., у справі
№ 760/10908/13-ц визнано необґрунтованою, заяву передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33
ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю. від 13 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 -
ОСОБА_6 , про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи (провадження
№ 61-13480ск25 (розгляд № 61-13480вд25)).
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2026 року відкрито касаційне провадження
у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 ,
на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2026 року відкрито касаційне провадження
у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
У січні 2026 року до Верховного Суду повторно надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи № 760/10908/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи
№ 760/10908/13-ц повернуто заявникові без розгляду. Стягнуто із ОСОБА_6
у дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 998,40 грн (пункт 2
частини першої статті 148 ЦПК України).
У січні 2026 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про поновлення строку щодо розгляду другої заяви про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., у справі № 760/10908/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2026 року заяву представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про поновлення строку щодо розгляду другої заяви
про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., у справі
№ 760/10908/13-ц повернуто заявникові без розгляду.
У лютому 2026 року до Верховного Суду втретє надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи № 760/10908/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2026 року заяву представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
від участі у розгляді справи № 760/10908/13-ц повернуто заявникові без розгляду. Стягнуто із ОСОБА_6 у дохід Державного бюджету України штраф
у розмірі 998,40 грн (пункт 2 частини першої статті 148 ЦПК України).
У лютому 2026 року до Верховного Суду вчетверте надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи № 760/10908/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року заяву представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
від участі у розгляді справи № 760/10908/13-ц повернуто заявникові без розгляду. Стягнуто із ОСОБА_6 у дохід Державного бюджету України штраф
у розмірі 3 328,00 грн (пункт 2 частини першої статті 148 ЦПК України).
У лютому 2026 року до Верховного Суду вп'яте надійшла заява представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи № 760/10908/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2026 року заяву представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи № 760/10908/13-ц повернуто заявникові без розгляду. Стягнуто із ОСОБА_6 у дохід Державного бюджету України штраф
у розмірі 4 000,00 грн (пункт 2 частини першої статті 148 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 23 лютого
2026 року справу призначено судді-доповідачу Луспенику Д. Д., судді, які ввійшли
до складу колегії суддів: Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Черняк Ю. В.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень
24 лютого 2026 року забезпечено надання загального доступу до вищевказаної ухвали Верховного Суду від 23 лютого 2026 року.
Справу призначено до розгляду на 11 березня 2026 року.
10 березня 2026 року до Верховного Суду надійшли дві заяви представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід колегії суддів: у першій заяві представником
ОСОБА_2 - ОСОБА_6., заявлено відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспенику Д. Д., Гулейкову І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовцю Р. А., Черняк Ю. В.,
від участі у розгляді даної справи (заява на 48 аркушах + додатки); у другій заяві викладено прохання про здійснення повторного автоматизованого розподілу справи (заява на 12 аркушах + додатки).
Заява про відвід колегії суддів Верховного Суду мотивована тим, що склад колегії суддів, визначений для розгляду даної справи, на думку заявника, є неповноважним. Заявник уважає, що інформація, викладена у протоколі автоматизованого визначення складу колегії суддів від 23 лютого 2026 року, не відповідає дійсності, зокрема, у частині зазначення суддів, які знаходилася у відпустці. Висловлює загальну незгоду з діями суддів і судів під час судового розгляду даної справи. Аналогічна інформація викладена в іншій заяві про відвід колегії суддів, де заявник додатково зазначає про необхідність проведення повторного авторозподілу справи.
Вивчивши вищевказані заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , колегія суддів уважає, що вони не підлягають задоволенню.
Однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об'єктивності
та неупередженості розгляду справи є право на подання заяви про відвід судді.
Зокрема, право учасника справи за наявності сумнівів у безсторонності суду заявити відвід одному із суддів або всьому складу суду, що розглядають справу, закріплене законом і спрямоване на усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності
та неупередженості суду і, як наслідок, забезпечення довіри до судових рішень.
Вказане право відводу судді (суду) реалізується шляхом вирішення заяв про відвід у встановленому законодавством порядку.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 ЦПК України.
Пунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України, передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений у статті 40
ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку
про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу,
і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Як уже зазначалося, справу було призначено до судового розгляду ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року й згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 24 лютого 2026 року забезпечено надання загального доступу до вищевказаної ухвали Верховного Суду. Справу було призначено до розгляду на 11 березня 2026 року. Тому вищезазначені заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід колегії суддів Верховного Суду, які було подано 10 березня 2026 року, надійшли до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У частині першій статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Питання визначення складу суду регламентовано статтею 33 ЦПК України.
Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14
цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження
для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач,
та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (частини перша, друга, третя, п'ята статті 33 ЦПК України).
Відповідно до частин чотирнадцятої-сімнадцятої статті 33 ЦПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт
її складності, імена (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі)
в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання
та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість
або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний
суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою,
але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02,
§ 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб'єктивного критерію, дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати,
що судді Верховного Суду: Луспеник Д. Д., Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В.,
Лідовець Р. А., Черняк Ю. В., виявляють особисту заінтересованість або вчиняли будь-які протизаконні дії. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного, проте доказів протилежного заявником суду не надано.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним
при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви
у неупередженості та об'єктивності суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.
Доводи заявника зводяться до незгоди з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 23 лютого 2026 року та, відповідно, визначення складу колегії суддів для розгляду справи.
Верховний Суд наголошує, що протокол автоматизованого визначення складу колегії суддів від 23 лютого 2026 року, яким справу призначено судді-доповідачу Луспенику Д. Д., судді, які ввійшли до складу колегії суддів: Гулейков І. Ю.,
Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Черняк Ю. В., відповідає вимогам, визначеним частиною п'ятнадцятою статті 33 ЦПК України, якою встановлено перелік відомостей, які повинні міститися у протоколі.
Згідно з пунктом 3 частини п'ятнадцятою статті 33 ЦПК України у вказаному протоколі вірно зазначено інформацію про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі, інформацію про визначення судді, судді-доповідача, що спростовує відповідні доводи заявника.
Відповідно до частин четвертої-п'ятої статті 15 Закону України «Про судоустрій
і статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою
у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються
з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Частинами першою, третьою статті 14 ЦПК України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи
та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України
(частина тринадцята статті 14 ЦПК України).
У пункті 2.3.21 Розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року
№ 39, закріплено, зокрема: після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності); якщо збори суддів визначили персональний склад постійних колегій суддів, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу цієї колегії; у разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з постійної колегії суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів цієї колегії; у разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійної колегії суддів та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації
(за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматизованого визначення складу колегії суддів є протокол автоматизованого визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою.
З урахуванням вимог процесуального законодавства та норм указаного вище Положення було розроблено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджені постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7 (далі - Засади).
Відповідно до пункту 1.7 Засад визначення судді-доповідача (колегії суддів)
для розгляду судових справ здійснюється в Автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов'язки та права
(далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації
(за наявності).
У Розділі ІІ Засад викладено правила здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно з пунктом 2.3 Засад для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач,
без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій, на момент автоматизованого розподілу, якщо інше не встановлено зборами суддів. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів із числа суддів постійної колегії суддів, а також із числа резервних суддів для постійної колегії суддів, визначеної зборами суддів, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, із числа всіх суддів відповідного касаційного суду з урахуванням їх спеціалізації (за наявності) та складу судових палат, якщо інше не встановлено зборами суддів. Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, та судді, додатково визначені АСДС із числа суддів цієї судової палати,
а за відсутності таких - із числа усіх суддів касаційного суду або суддів відповідної спеціалізації (за наявності).
Відповідно до пункту 2.7 Засад у разі постановлення колегією суддів ухвали
про передачу судової справи на розгляд палати, до якої входить така колегія, передача судової справи здійснюється без повторного автоматизованого визначення судді-доповідача. АСДС визначає склад суду для розгляду справи палатою відповідно до рішення зборів суддів про визначення персонального складу судової палати.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 10 листопада 2025 року № 14 «Про внесення змін до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року № 11» унесено зміни до персонального складу постійних колегій Першої судової палати Касаційного цивільного суду, а саме: 1 колегія: Луспеник Д. Д. (головуючий), Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Гулейков І. Ю., Черняк Ю. В.
Отже, протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів
від 23 лютого 2026 року відповідно до вищевказаних норм законодавства справу призначено судді-доповідачу Луспенику Д. Д., судді, які ввійшли до складу колегії суддів: Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Черняк Ю. В.
Доводи представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про неповажність складу суду
є необґрунтованими, вони спростовуються указаними вище нормами законодавства.
Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що в протоколі автоматизованого визначення складу колегії суддів від 23 лютого 2026 року викладено невірну інформацію, зокрема, у частині суддів, виключених з розподілу, у зв'язку
з їх відпусткою ( Ситнік О. М. , Ступак О. В. , Калараш А. А. )
Заявник, як на доказ фальсифікації протоколу, посилається на те, що вищевказані судді Верховного Суду, які були виключені з розподілу справи 23 лютого 2026 року, у цей день були на робочому місті і здійснювали свої повноваження.
Колегія суддів зазначає, що судді Верховного Суду: Ситнік О. М., Ступак О. В., Калараш А. А., не входять до складу 1 колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, визначеної відповідним рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
АСДС визначає склад суду для розгляду справи палатою відповідно до рішення зборів суддів про визначення персонального складу судової палати (пункт 2.7 Засад).
Крім того, у пункті 1.7 Засад указано, що не розподіляються на конкретного суддю-доповідача судові справи, які надійшли, зокрема: за три робочі дні, до початку відпустки, якщо її тривалість становить від п'яти до тринадцяти календарних днів (за наявності наказу голови суду); у період відпустки судді.
Унесення інформації в АСДС щодо відпустки судді, відрядження, тимчасової непрацездатності, навчання та в інших передбачених законом випадках, в яких суддя не може здійснювати правосуддя, здійснюється відповідальним працівником служби управління персоналу або відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду, Великої Палати (пункт 1.11 Засад).
Як уже зазначалося, ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року справу було призначеного до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
за наявними у ній матеріалами, а 24 лютого 2026 року забезпечено надання загального доступу до вищевказаної ухвали Верховного Суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Справу призначено до розгляду на 11 березня 2026 року.
Суддя Верховного Суду Ступак О. В. перебувала у відпустці з 09 березня 2026 року по 13 березня 2026 року (наказ голови суду від 11 лютого 2026 року № 211/0/6-26).
Суддя Верховного Суду Калараш А. А. перебував у відпустці з 11 березня 2026 року по 25 березня 2026 року (наказ голови суду від 13 лютого 2026 року № 352/0/5-26).
Суддя Верховного Суду Ситнік О. М. перебувала у відпустці з 09 березня 2026 року по 13 березня 2026 року (наказ голови суду від 19 лютого 2026 року № 297/0/6-26).
Судді Верховного Суду: Ступак О. В., Калараш А. А., Ситнік О. М., 11 березня 2026 року перебували у відпустці, відповідні накази про відпустки підписано головою суду у лютому 2026 року. Таким чином, вищевказані судді Верховного Суду не могли бути включені 23 лютого 2026 року до розподілу судової справи, призначеної на 11 березня 2026 року.
Інших підстав, передбачених нормами ЦПК України, для відводу суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., заявником не зазначено.
Отже, у справі, яка переглядається Верховним Судом, відсутні правові підстави
для відводу колегії суддів, визначеної для розгляду справи, і, як наслідок, відсутні підстави для здійснення повторного розподілу справи.
Доводи заяв ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права, вони не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку, що було порушено порядок визначення суддів для розгляду справи.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення суддів від участі
у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд,
як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду: від 06 листопада
2023 року у справі № 761/6087/22 (провадження № 61-14085ск23), від 24 квітня
2024 року у справі № 444/948/21 (провадження № 61-18311ск23), від 30 квітня
2024 року у справі № 761/6093/22 (провадження № 61-17823св23).
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення
(ухвала Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 755/18770/19, провадження № 61-5104св24).
Отже, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість заяв
про відвід суддів Верховного Суду, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Крім того, вказані заяви подано до Верховного Суду 10 березня 2026 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, призначеного на 11 березня 2026 року, тому, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, така заява
не підлягає передачі на розгляд іншому судді.
Керуючись статтями 33, 36, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяв представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , про відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д.,
Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи та про здійснення повторного розподілу справи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк