12 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/1480/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
про зобов'язання вчинити певні дії,
20.02.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 про повернення без розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 у справі № 922/1480/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак, всупереч вимогам пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у поданій касаційній скарзі скаржник зазначив неправильну адресу позивача - Комунального підприємства "Харківводоканал": вулиця Шевченка, 2, місто Харків, 61013. Водночас, як вбачається з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, правильною адресою позивача - Комунального підприємства "Харківводоканал" є: вулиця Конторська, 90, м. Харків, 61052.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 922/1480/23.
За змістом підпункту 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2662,40 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції, розрахований за формулою: 3328,00 х 0,8, де 3328,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Однак Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" до касаційної скарги доказів сплати судового збору не додало.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем строку на оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 922/1480/23, з урахуванням вихідного дня, було 16.02.2026.
Проте Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" подало касаційну скаргу 20.02.2026 через підсистему "Електронний суд", тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" у касаційній скарзі виклало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 922/1480/23. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на введення воєнного стану в Україні та зауважує, що у зв'язку з масованими ракетними ударами з боку російської федерації по місту Харкову, працівників Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" було переведено на дистанційний режим роботи, що значно ускладнило взаємодію між підрозділами та отримання документів із інших відділів. Крім того, як зазначає скаржник, Харківська територіальна громада дотепер є у переліку територій України, на яких ведуться бойові дії; протягом останнього часу було декілька влучань ракет неподалік від будівлі, де розташоване Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а тому існує виключна необхідність перебування працівників товариства під час повітряних тривог в укритті.
Скаржник також посилається на те, що в Харківській області діють графіки погодинних відключень та графіки аварійних відключень електричної енергії. Протягом лютого 2026 загальний час відключення електричної енергії складав 12-18 годин на добу, що також унеможливило реалізацію скаржником свої процесуальних прав.
Ураховуючи наведене, як зазначає Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", реалізація скаржником процесуальних прав щодо підготовки цієї касаційної скарги була ускладнена обставинами, які не залежали від волевиявлення скаржника, у зв'язку із чим скаржник просить Суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання касаційної скарги.
Розглянувши наведені Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" причини пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зміст наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання чи громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку із чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Наведене повністю узгоджується із правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Верховний Суд зазначає, що наведені Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" причини пропуску строку на касаційне оскарження не є такими, які об'єктивно унеможливили вчасне звернення із касаційною скаргою, а свідчать про суб'єктивний характер причин пропуску строку на касаційне оскарження та не ґрунтуються на обставинах, які є непереборними та мають об'єктивний характер.
При цьому повітряні тривоги та відключення електроенергії відбуваються на всій території України, тому всі учасники судового процесу перебувають в однакових умовах, а відтак поновлення строку на касаційне оскарження із цих підстав буде порушенням пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України.
Крім того, введення на території України воєнного стану не зупиняє перебігу процесуальних строків на звернення до суду. Питання щодо поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).
Таким чином, об'єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", пов'язаних із дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для подання касаційної скарги скаржником у строк, установлений законом, не наведено, у зв'язку із чим Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід зазначити правильну адресу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" із дотриманням вимог пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України;
- докази сплати судового збору в установлених законом порядку і розмірі (2662,40 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави пропуску такого строку з наданням відповідних доказів.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 922/1480/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частиною 2 статті 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 922/1480/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак