04.03.2026 року м. Дніпро Справа № 904/3642/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дупляк С.А.) від 08.10.2025р. у справі № 904/3642/25
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ"
про стягнення грошових коштів, -
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ" про стягнення 424 393,78 грн заборгованості, 272,12 грн плати за абонентське обслуговування, 20 918,68 грн пені, 17 172,04 грн трьох процентів річних, 61 028,08 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 1567/жб від 01.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2025р. у справі № 904/3642/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено; судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки дійшов висновку, що розрахунки боргу позивача є завищеними та необґрунтованими, з урахуванням загальної площі приміщення відповідача 1058,1 кв.м, а не опалювальної. Опалювана площа приміщення становить 419,2 кв.м., відповідно до Технічного паспорта, за яку відповідачем сплачено за тепло у спірний період.
Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2025р. у справі № 904/3642/25 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апелянт зазначає, що відомості про опалювану площу не були надані споживачем, тому базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги відомості щодо площі нежитлового приміщення, зазначеної в технічному паспорті відповідача, відповідно до якого опалювана площа приміщення складає 419,2 кв.м. Опалювана площа (об'єм) приміщення - це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас. Таким чином, опалювальна площа нежитлового приміщення становить - 1058,1 кв. м., оскільки даний об'єкт нерухомості не має лоджій, балконів, терас.
Представниками АТ "Криворізька теплоцентраль" здійснено обстеження групи нежитлових приміщень та встановлено, що відомості, зазначені у Технічному паспорті не відповідають фактичному стану приміщень.
Відповідачем не було надано суду першої інстанції документів, які б підтверджували законність конструктивних змін та законність зменшення опалювальної площі приміщень. Тоді як тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення.
Також судом першої інстанції було проігноровано той факт, що позивачеві не було надано затверджену проектну документацію, погоджену з теплопостачальною організацією, яка підтверджує, що спірне приміщення відносяться до окремих приміщень з транзитними мережами опалення, приміщень з індивідуальним опаленням чи приміщень з комбінованою системою опалення.
З наведеного вище необхідно зробити висновок, що підтверджена опалювальна площа приміщення у позивача відсутня, у зв'язку з чим нарахування правильно здійснюється на загальну площу нежитлового приміщення, яка складає 1058,1 кв.м.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено в судове засідання на 04.03.2026р. о 14:30 год.
Відповідач проти задоволення скарги заперечує та зазначає, що позивач здійснив нарахування за послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 736 130,44 грн. за період з грудня 2022 року по березень 2025 року включно, виходячи з повної площі приміщення 1 058,1 кв.м., і вважає, що у відповідача утворилась заборгованість за теплову енергію в розмірі 424 393,78 грн. Водночас відповідач сплатив за цей самий період 598 568,97 грн., що відповідає фактичному користуванню послугою в межах опалюваної площі 419,2 кв.м.
Також позивачем необґрунтовано здійснено розподіл обсягів теплової енергії (Гкал) щодо приміщення, без урахування реального теплового навантаження.
Факт опалюваної площі приміщення в розмірі 419,2 кв.м. підтверджено належними доказами - технічним паспортом, звітом з обстеження інженерних систем будівлі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, судовими рішеннями у справі № 904/1064/23.
У додаткових поясненнях від 06.01.2026 позивач повторює доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Ресстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 32850137 від 13.01.2012 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2011 нежиле приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса (колишня назва вул. Тухачевського), буд. 41, приміщення 65 належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ".
Позивач, як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розмістив Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Згідно п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування типового договору на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку №41 по вул. Едуарда Фукса у м. Кривому Розі про обрання моделі договірних відносин, то з 01.11.2021 відповідач вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії, в порядку ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ.
Так, 01.11.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) був укладений типовий індивідуальний договір №1567/жб про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір), відповідно до п. 5 умов якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 5 Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Ціна договору визначена у п. п. 30-39 договору.
Відповідно до п. 41 Договору споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) встановленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення водопостачання (за наявності циркуляції).
Згідно з п. 51 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
В будинку 41, що по вул. Едуарда Фукса у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 21.10.2019 та актом технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 03.10.2022. Прилад - розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.
Позивач посилається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача у період з грудня 2022 року по березень 2025 року утворилась заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 424 393,78 грн та 272,12 грн плати за абонентське обслуговування що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 275 ГК України (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) здійснює відпуск теплової енергії споживачу (абоненту), який зобов'язаний оплатити отриману енергію та дотримуватись умов її використання. Закон прямо забороняє постачання енергії без укладення договору.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
З матеріалів справи слідує, що позивач є надавачем послуги з постачання теплової енергії в м. Кривому Розі.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов'язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов'язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Частини 1, 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлюють, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори укладаються на основі типових або примірних форм, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими органами, з урахуванням різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний, колективний договір) та категорій споживачів (індивідуальний, колективний).
Частина 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що у разі відсутності рішення співвласників багатоквартирного будинку про модель договірних відносин та неукладення договору, з ними автоматично укладається індивідуальний публічний договір приєднання. Текст такого договору оприлюднюється на офіційних веб-сайтах і доводиться до відома співвласників.
Частини 1, 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначають, що договір укладається відповідно до рішення співвласників або уповноваженого органу (управителя, об'єднання співвласників) в одній із трьох моделей: індивідуально кожним співвласником, колективно управителем або колективно об'єднанням співвласників.
У разі публічних договорів приєднання виконавці послуг зобов'язані розміщувати вимоги до якості послуг і іншу інформацію для кожного будинку на своїх офіційних ресурсах.
Плата за комунальні послуги за індивідуальним публічним договором приєднання включає плату за спожиті послуги відповідно до тарифів та плату за абонентське обслуговування, що не перевищує встановлених законом меж.
Прикінцеві положення Закону зобов'язують співвласників багатоквартирних будинків до 01.05.2020 прийняти рішення щодо моделі договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, а виконавців укласти відповідні договори.
Ці положення підтверджують, що підприємства теплопостачання з 01.05.2019 зобов'язані укладати договори на надання послуг за новими правилами, враховуючи волевиявлення споживачів щодо моделі договірних відносин. Якщо такого волевиявлення немає, ініціатива укладення договорів належить виконавцям.
Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 18.11.2021 (справа № 908/3233/20), від 14.12.2023 (справа № 908/2078/22) та від 09.04.2024 (справа № 908/710/23).
Судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами існує договір енергопостачання, який за своєю правовою природою є оплатним, тобто відповідає договору про надання послуг (відповідно до статей 901, 903 ЦК України). Таким чином, у відповідача як споживача виник обов'язок оплатити вартість спожитої теплової енергії у строки та порядку, визначені умовами договору.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом першої інстанції, позивач здійснив нарахування за послугу з постачання теплової енергії за період грудень 2022 року по березень 2025 року на загальну суму 736 130,44 грн (виходячи з повної площі приміщення 1 058,1 кв.м), та вважає, що у відповідача утворилась заборгованість за теплову енергію в розмірі 424 393,78 грн.
Оплати відповідача за вказаний період за послугу з постачання теплової енергії та послугу з абонентського обслуговування становлять 599 193,94 грн, що відповідає фактичному користуванню послугою в межах опалюваної площі 419,2 кв.м. та підтверджуються наступними платіжними інструкціями: № 2687 від 23.02.2023 - 183 132,84 грн; № 2783 від 24.03.2023 - 90 435,43 грн; № 2829 від 24.04.2023 - 34 119,20 грн; № 2899 від 20.06.2023 на суму 159,74 грн; №3149 від 22.01.2024 - 14 000,00 грн; № 3169 від 22.01.2024 - 41 000,00 грн; № 3229 від 21.01.2024 - 45 000,00 грн; № 3267 від 22.03.2024 на суму 20 500,00 грн; № 3311 від 22.04.2024 - 6 500,00 грн; № 3361 від 22.05.2024 - 159,74 грн; № 3682 від 20.01.2025 - 26 056,00 грн; № 3683 від 20.01.2025 - 32 467,00 грн; № 3744 від 25.02.2025 - 54 811,00 грн; № 3773 від 11.03.2025 - 50 000,00 грн; № 3807 від 14.04.2025 - 24 066,60 грн; № 3905 від 11.06.2025 - 22,82 грн.
Фактично спір виник в зв'язку з незгодою відповідача з площами опалювальних приміщень в розмірі 1058,1 кв.м., які застосовує позивач при розрахунках, та, відповідно, які відповідач вважає помилковими.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.02.2023 року №323430847, відповідачу на праві приватної власності належить об'єкт нерухомості - нежиле приміщення загальною площею 1058,1 кв.м, а саме: нежитлове приміщення, розташоване на 1 поверсі площею 596,8 кв.м. та в підвальній частині площею 461,3 кв.м. житлового будинку.
Згідно із п. 10 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.
У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.
Згідно із п. 26 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, споживач надає виконавцю інформацію про опалювану площу (об'єм) приміщення. У разі зміни опалюваної площі (об'єму) приміщення споживач надає у місячний строк виконавцю інформацію про таку зміну разом з копією технічного паспорта приміщення з метою подальшого внесення змін до договору.
16.06.2022 відповідач надіслав на адресу позивача копію Технічного паспорту від 21.12.2020 на групу нежитлових приміщень № 65 по вулиці Едуарда Фукса, № 41, місто Кривий Ріг, район Покровський, область Дніпропетровська, відповідно до якого опалювана площа приміщення становить 419,2 кв.м.
Також, відповідачем надано Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про звіт з обстеження інженерних систем будівлі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Реєстраційний номер документу: ER01:3422-2761-5514-7913 від 04.04.2023 (надалі - витяг) та Розрахунок енергоспоживання під час опалення згідно з ДСТУ 9190:2022 "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ" для нежитлового приміщення № 65, яке вбудоване в житловий будинок № 41 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд. 41, прим. 65 (далі - розрахунок), що підготовлений фахівцем з обстеження інженерних систем Мороз Вікторією Миколаївною, відомості кваліфікаційного атестата фахівця: АБ 000020 від 26 листопада 2018 року.
Згідно витягу та розрахунку:
- опалювана площа приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд. 41, прим. 65, становить 419,20 кв.м.;
- споживання теплової енергії під час опалення приміщення опалювального сезону в умовах холодної зими за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд. 41, прим. 65 становить: листопад 8,075 Гкал; грудень 11,764 Гкал; січень 13,312 Гкал; лютий 11,001 Гкал; березень 8,611 Гкал.
10.08.2023 позивачем та відповідачем був складений акт у присутності представників позивача - Коржової С.В., Кирієнко Г.С., представника відповідача Сєкачова Д.М., енергоаудитора Мороз В.М.
Позивачем в Акті зазначено: було проведено обстеження приміщень за адресою: вул. Едуарда Фукса, буд. 41, прим. 65, та встановлено, що фактично конфігурація приміщень та розташування дверних отворів не відповідає зазначеним у технічному паспорті Інв.справа №071-20 у таких приміщеннях: 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16 - розташування дверних отворів не відповідає зазначеним у технічному паспорті; приміщення № 39 - переплановане, замурований прохід до його частини - відокремлена частина не пронумерована як приміщення у паспорті, площа приміщення № 39 не відповідає зазначеній у паспорті. Не наданий доступ до приміщення № 13 (замурований дверний отвір). Відсутні лоджії, балкони, тераси. Відсутня можливість визначити опалювальні приміщення чи неопалювальні в зв'язку з ненаданням проектної документації на систему опалення приміщень.
Відповідачем в Акті зазначено: 10 серпня 2023 року о 10-й годині представником ТОВ "ТВІСТ" із залученням енергоаудитора Мороз В.М. було надано доступ працівникам АТ "Криворізька теплоцентраль" до приміщень, які розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд. 41, прим. 65, в тому числі до приміщень першого поверху, площа якого загально становить 596,8 кв.м. (опалювальна площа 419,2 кв.м.) та підвального приміщення, загальна площа якого становить 461,3 кв.м. Під час огляду приміщень працівники АТ "Криворізька теплоцентраль" оглянули та переконались, що на першому поверсі приміщення № 33, 39, 43 не опалюються (відсутні опалювальні пристрої та батареї) та у підвальному приміщенні відсутні опалювальні пристрої та батареї (комунікації). Вказані обставини і слугувати підставою для того, щоб протягом останніх 10 років договори щодо постачання гарячої води (теплопостачання) укладались тільки на опалювану площу приміщення першого поверху. Нарахування за опалення підвального приміщення не здійснювалось, у зв'язку з тим, що у приміщенні відсутні опалювальні пристрої, батареї. Опалювальні пристрої, батареї в підвальному приміщенні були відсутні також і на момент придбання приміщення ТОВ "ТВІСТ". Фактична площа приміщення, їх призначення повністю співпадає з технічним паспортом та відомостями з Реєстру речових прав на нерухоме майно. Підвальне приміщення не використовується для ведення господарської діяльності та знаходиться у вільному доступі для мешканців будинку та комунальних служб. Працівники АТ "Криворізька теплоцентраль" відмовляються описувати відомості щодо відсутності опалення в приміщенні ТОВ "ТВІСТ", посилаючись на заборону адвоката АТ "Криворізька теплоцентраль" вказувати такі відомості у даному Акті. Додатково, до вказаного Акту будуть надані фото, які були здійснені під час огляду приміщень та які підтверджують відсутність опалювальних пристроїв, батарей.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказів того, що здійснене відповідачем перепланування, на яке посилається позивач, призвело до зміни опалювальної площі, матеріали справи не містять. Позивач не здійснив заходів по встановленню наявності або відсутності опалювальних пристроїв, батарей, транзитних трубопроводів системи опалення будинку в приміщеннях під час огляду.
Доказів того, що відповідач здійснив самовільне відключення частини приміщення від опалення та змінив передбачену проектом будинку систему теплопостачання у приміщеннях матеріали справи також не містять.
За визначенням, наведеним у Методиці визначення розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу та Змін до деяких постанов НКРЕКП, затвердженої постановою НКРЕКП від 06.11.2020 № 2033, опалюване приміщення - приміщення об'єкта побутового споживача в межах внутрішньої поверхні стін, підлоги і стелі, за винятком лоджій, балконів, терас та приміщень, де відсутні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо не з'єднані з опалюваними приміщеннями дверними та іншими отворами.
Опалюване приміщення - приміщення, де є тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо) (Методика приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затверджена наказом Мінпаливенерго України від 26.02.2004 № 116).
Відповідно до п. 2 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року № 315:
- допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);
- місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;
- окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії;
- опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;
- приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від'єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;
- приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах.
Методика містить формули та визначає порядок розрахунку обсягів споживання теплової енергії кожним видом вказаних приміщень.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. Отже, багатоквартирний будинок в цілому є об'єктом теплопостачання, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Нежитлові приміщення, у яких відсутні (або перекриті) опалювальні прилади, споживають теплову енергію через огороджувальні конструкції (стіни, поли, стелі тощо). Нежитлові приміщення, у якому хоча і відключені опалювальні прилади, опалюються від суміжних квартир і від усього житлового будинку в цілому.
При цьому, позивачем у спірний період нарахування відповідачу здійснювалося як за опалюване приміщення, за відсутності доказів того, що у всій площі приміщення відповідача (зокрема у підвальному приміщенні) забезпечується нормативна температура повітря та наявні тепловіддавальні поверхні.
Згідно приписів п. 1 р. ІІ Методики № 315 для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходять у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, прокладені у цих приміщеннях, відповідно до п. 4 р. V Методики.
У відповідності до п. 4 розділу V Методики № 315 обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки неізольованого транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, визначається розрахунково або за результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення.
Саме на позивача покладено обов'язок обстеження інженерних систем приміщення для з'ясування протяжності, діаметра та стану теплоізоляції транзитного(их) трубопроводів(ів).
З врахуванням вище викладеного, апеляційний суд вважає, що у відповідача опалювана площа приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд. 41, прим. 65 становить 419,2 кв.м., відповідно до Технічного паспорта та відповідно за яку відповідач повинен сплачувати за тепло, протилежного позивачем не доведено.
Таких же висновків дійшов Господарський суду Дніпропетровської області у рішенні від 28.09.2023 та Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 20.02.2024 у справі №904/1064/23 за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ" про стягнення заборгованості в розмірі 321 808,74 грн. за опалення у попередній період з 01.11.2021р. по 31.03.2022р.
Позивач здійснив нарахування за послугу з постачання теплової енергії за спірний період на загальну суму 736 130,44 грн (безпідставно виходячи з повної площі приміщення 1 058,1 кв.м), і вважає, що у відповідача утворилась заборгованість за теплову енергію в розмірі 424 393,78 грн. У свою чергу, вище встановлено, що відповідач здійснював оплату послуг за опалення та абонентське обслуговування у спірний період вірно виходячи з розміру опалювальної площі 419,2 кв.м., у зв'язку з чим заборгованість за відповідними платежами, заявленими відповідачем до стягнення, відсутня.
Твердження скаржника про необхідність здійснення розрахунків за отриману теплову енергію із загальної площі приміщень відповідача є безпідставними, позаяк, в даному випадку, покладення на відповідача зобов'язань щодо оплати потреб опалення виходячи з усієї належної відповідачеві площі нерухомого майна, за відсутності такого опалення у повному обсязі усієї площі приміщень, суперечить принципу справедливості та може бути розцінено як втручання в його право на мирне володіння своїм майном (в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції грошові кошти є "активом").
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення основного боргу, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення штрафних санкцій та нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
У зв'язку з чим, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2025р. у справі № 904/3642/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2025р. у справі № 904/3642/25 - залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 12.03.2026р.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов