Справа №463/2004/26
Провадження №1-кс/463/2420/26
10 березня 2026 року місто Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю скаржника - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 від 20.02.2026 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 від 18.02.2026 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42024142410000236 від 20.11.2024 року, -
встановив:
до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 від 20.02.2026 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 від 18.02.2026 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42024142410000236 від 20.11.2024 року.
Просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову, а також зобов'язати слідчого провести в межах кримінального провадження № 42024142410000236 від 20.11.2024 року відповідні слідчі та процесуальні дії: витребувати документи, провести повторний огляд телефону та повторно допитати підозрюваного ОСОБА_5 .
Скаргу мотивує тим, що в межах кримінального провадження № 42024142410000236 слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 20.02.2026 року винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій. Оскаржувана постанова мотивована тим, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено та стороні захисту в порядку статті 290 КПК України відкрито матеріали досудового розслідування.
Оскаржувану постанову скаржник вважає незаконною, невмотивованою та необґрунтованою. А тому звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою, яку просить задовольнити.
Скаржник в судовому засіданні подану скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, передбачених в ній, та просив оскаржувану постанову скасувати.
Слідчий ОСОБА_7 в судовому засіданні проти скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні. Пояснив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 42024142410000236 завершено та стороні захисту в порядку статті 290 КПК України відкрито матеріали досудового розслідування, на підтвердження чого представив суду копію повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, яку суд оглянув та долучив до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення скаржника та слідчого, дослідивши матеріали скарги вважаю, що в задоволенні такої слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
У пункті 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування визначений статтею 306 КПК України.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42024142410000236 від 20.11.2024 року
18.02.2026 року адвокат підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_3 звернувся до слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 із клопотаннями про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42024142410000236 від 20.11.2024 року - витребувати документи, провести повторний огляд телефону та повторно допитати підозрюваного ОСОБА_5 .
За результатом розгляду вказаних клопотань слідчим винесено оскаржувану постанову від 20.02.2026 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 від 18.02.2026 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42024142410000236 від 20.11.2024 року. Підставою для відмови клопотання, було те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 42024142410000236 завершено та стороні захисту в порядку статті 290 КПК України відкрито матеріали досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Вимоги до змісту постанови слідчого визначені ч. 5 ст. 110 КПК України. Постанова складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Дослідивши постанову слідчого від 20.02.2026 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення, слідчий виклав зміст обставин, які стали підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова слідчого відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов'язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в частині другій цієї статті. При цьому частиною п'ятою статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000236 від 20.11.2024 року, та відповідно до вимог ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.
Згідно ч. 8 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Як встановлено вище, наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000236 від 20.11.2024 року завершено, стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Тобто, на думку сторони обвинувачення, в матеріалах кримінального провадження достатньо доказів для виконання однієї з вимог, визначених ч. 2 ст. 283 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на слідчого обов'язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Разом з тим, вимоги ст. 290 КПК України не перешкоджають стороні захисту збирати і подавати суду докази після закінчення досудового розслідування, у тому числі під час розгляду справи в суді першої інстанції.
З огляду на зазначене вбачається, що при прийнятті постанови від 20.02.2026 про відмову у задоволенні клопотання, слідчим не було порушено вимог ст. 110 КПК України, вказана постанова є обґрунтованою та такою, що винесена слідчим у відповідності до вимог чинного КПК України, а відтак відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись вимогами статті 303,307,372 КПК України, -
постановив:
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 від 20.02.2026 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 від 18.02.2026 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42024142410000236 від 20.11.2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8