Справа № 991/1911/26
Провадження № 1-кс/991/1925/26
про застосування запобіжного заходу
6 березня 2026 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
його захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52025000000000168 від 27.03.2025 щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
(1)Виклад змісту поданого клопотання
02.03.2026 до суду надійшло вказане клопотання. З його змісту вбачається, що детективами Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у цьому провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК).
У цьому кримінальному провадженні 26.02.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у тому, що він, обіймаючи посаду Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - Держлікслужба), будучи суб'єктом декларування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2022, 2023 та 2024 роки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 4496-IX від 17.06.2025).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 123-р останнього з 13 березня 2019 року призначено на посаду Голови Держлікслужба строком на п'ять років. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.03.2024 № 219 р його повторно призначено строком на п'ять років.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 45, пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону він був зобов'язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Також в період зайняття відповідної посади ОСОБА_8 належав до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону в декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону дані про об'єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб'єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону в деклараціях, що подаються службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в тому числі особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А», зазначаються також відомості про об'єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, у тому числі об'єкти нерухомого майна, що є об'єктами права власності третьої особи, якщо суб'єкт декларування або член його сім'ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об'єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об'єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним. Відомості, передбачені цією частиною, зазначаються у декларації незалежно від наявності обставин, визначених абз. 3 частини другої цієї статті.
ОСОБА_8 з 09.09.2019 перебуває у шлюбі із ОСОБА_9 , з якою з часу одруження спільно безоплатно проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира загальною площею 43,9 кв.м перебувала у власності матері ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та перейшла 11.04.2024 у власність ОСОБА_8 за правом на спадщину.
Влітку 2021 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_11 , з метою поліпшення житлових умов, вирішили для спільного проживання придбати у Київській області неподалік від м. Києва приватний будинок із земельною ділянкою та залучили до спільного пошуку такого будинку тещу ОСОБА_8 - ОСОБА_12 .
При цьому, зважаючи на відсутність в ОСОБА_8 та ОСОБА_11 офіційних законних накопичених коштів (збережень), достатніх для придбання будинку в Київській області, а також з метою використання наявних у них заощаджень для купівлі в подальшому іншого рухомого та нерухомого майна, вони вирішили оформити придбання такого будинку на тестя та тещу ОСОБА_8 - ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
У вересні 2021 року ОСОБА_8 та ОСОБА_11 після перегляду спільно з ОСОБА_12 декількох будинків у Київській області, прийняли рішення про придбання будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві власності належали ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , сплативши їм 24.09.2021 завдаток у розмірі 534 000,00 грн.
Відтак, 04.01.2022 між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 (продавці), ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (покупці) укладено договір, відповідно до якого покупці передали у власність, а покупці прийняли в рівних долях кожний частину належні продавцям на праві власності земельну ділянку площею 0,1106 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3223187705:02:021:0046 та житловий будинок загальною площею 319,9 кв.м, розташований на цій земельній ділянці, що знаходиться за вказаною адресою, за домовленою сторонами ціною у сумі 4 539 000 грн.
Вказаний договір 04.01.2022 у присутності ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 та зареєстровано в реєстрі під № 1.
Згідно з Довідкою (Звітом) про оціночну вартість вказаної земельної ділянки, зареєстрованої на офіційному веб-ресурсі ФДМУ 24.12.2021, реєстраційний № 20- 20211224-0003408549, ринкова вартість земельної ділянки, що відчужувалася, становила 310 051 грн 17 коп.
Крім того, відповідно до Довідки (Звіту) про оціночну вартість вказаного житлового будинку, зареєстрованої на офіційному веб-ресурсі ФДМУ 24.12.2021, реєстраційний № 11- 02112240003408561, ринкова вартість житлового будинку, що відчужувався, становила 8 571 613 грн 67 коп.
У подальшому ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , кожен окремо, надали ОСОБА_11 довіреності від 04.01.2022 строком на 3 роки, а саме до 04.01.2025, на представлення їх інтересів в усіх державних та інших органах та організацій з усіх без винятку питань, у тому числі з питання укладання будь-яких договорів, стосовно вказаних житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , з правом передоручення третім особам.
Зазначені довіреності ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у присутності ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 та зареєстровані в реєстрі під № 5 та № 6 відповідно.
Після придбання вказаного будинку та земельної ділянки ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_11 здійснили придбання меблів та інших домашніх речей, проводили ремонтні роботи як самостійно так із залученням інших осіб, встановили камери відеонагляду, оплачували послуги охорони, здійснювали самостійно та через ОСОБА_12 комунальні платежі, а також систематично і регулярно перебували (проживали) у вказаному будинку як спільно так і окремо, у тому числі в нічний час доби. Також у цьому будинку в певні періоди проживали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Зважаючи на викладене, а також близькі довірливі стосунки з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як членами родини, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 опосередковано (через ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ) отримали можливість вчиняти щодо вказаного будинку та відповідної земельної ділянки дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
До того ж, ОСОБА_8 у період 2022 - 2024 років користувався будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
-у 2022 році сукупно 168 днів, у тому числі 113 днів у нічний час доби;
-у 2023 році сукупно 211 днів (не менше половини днів протягом звітного періоду), у тому числі 137 днів у нічний час доби;
-у 2024 році сукупно 119 днів, у тому числі 65 днів у нічний час доби.
Дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , у період 2022 - 2024 років також користувалася будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
-у 2022 році сукупно не менше 196 днів (не менше половини днів протягом звітного періоду), у тому числі 161 днів у нічний час доби;
-у 2023 році сукупно 317 днів (не менше половини днів протягом звітного періоду), у тому числі 277 днів у нічний час доби;
-у 2024 році сукупно 297 днів (не менше половини днів протягом звітного періоду), у тому числі 232 днів у нічний час доби.
Крім того, ОСОБА_8 користувався вказаними будинком та земельною ділянкою станом на останній день звітного періоду, зокрема 31.12.2023, право користування якими виникло у нього не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду, а саме з 04.01.2022.
Також ОСОБА_11 користувалася вказаними будинком та земельною ділянкою станом на останній день звітного періоду, зокрема 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024, право користування якими виникло у неї не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду, а саме з 04.01.2022.
За таких обставин ОСОБА_8 був зобов'язаний у поданих до Національного агентства деклараціях за 2022, 2023, 2024 роки зазначати про користування будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , загальною ринковою вартістю 8 881 664,84 грн станом на 24.12.2021.
Водночас ОСОБА_8 , обіймаючи посаду Голови Держлікслужби, яка відповідає посаді державної служби категорії «А» (вищий корпус державної служби), відомості про вказані об'єкти нерухомого майна, які перебували у його та дружини ОСОБА_11 користуванні (у власності ОСОБА_13 і ОСОБА_12 ) та щодо яких він мав можливість вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, у розділ 3 «Об'єкти нерухомості» декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки умисно не вніс.
Так, ОСОБА_8 27 січня 2024 року о 14 год 40 хв, перебуваючи у м. Києві, проспект Берестейський, 120-А, (приміщення Держлікслужби) з ІР адреси: НОМЕР_1 , із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг АТ КБ «Приватбанк» № 248197DDFAB977E5040000003E37E60064151004, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних відомостей до декларації, подав передбачену Законом щорічну декларацію за 2022 рік (ID документа: 3a7a3bbb-f955-4141-8759-cd0df70aba81) та умисно не зазначив у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» відомості про об'єкти декларування:
- житловий будинок загальною площею 319,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 14 228 512,00 грн, станом на 31.12.2022;
- земельну ділянку (присадибна ділянка) кадастровий номер 3223187705:02:021:0046, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 310 051,17 грн, а на загальну суму 14 538 563,17 грн, що станом на 27.01.2024 більше ніж у 2500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Також ОСОБА_8 29 березня 2024 року о 10:42 год, перебуваючи у м. Києві, проспект Берестейський, 120-А, (приміщення Держлікслужби) з ІР адреси: НОМЕР_1 , із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг АТ КБ «Приватбанк» № 248197DDFAB977E5040000003E37E60064151004, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних відомостей до декларації, подав передбачену Законом щорічну декларацію за 2023 рік (ID документа: 3a7a3bbb-f955-4141-8759-cd0df70aba81) та умисно не зазначив у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» відомості про об'єкти декларування:
- житловий будинок загальною площею 319,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 8 887 141,00 грн, станом на 31.12.2023;
- земельну ділянку (присадибна ділянка) кадастровий номер 3223187705:02:021:0046, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 310 051,17 грн, а на загальну суму 9 197 192,17 грн, що станом на 29.03.2024 більше ніж у 2500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Крім того, ОСОБА_8 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних відомостей до декларації, 31 березня 2025 року о 19:23 год, перебуваючи в АДРЕСА_1 (місце проживання), з ІР адреси: НОМЕР_2 , подав передбачену Законом щорічну декларацію за 2024 рік (ID документа: 3a7a3bbb-f955-4141-8759-cd0df70aba81), а 29 квітня 2025 року о 10:05 год, перебуваючи у м. Києві, точного місця знаходження не встановлено, з ІР адреси: НОМЕР_3 , із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг АТ КБ «Приватбанк» № 5E984D526F82F38F04000000BB1F5E0173461E06, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, подав передбачену Законом щорічну виправлену декларацію за 2024 рік (ID документа: 3a7a3bbb-f955-4141-8759-cd0df70aba81) та умисно не зазначив у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» відомості про об'єкти декларування:
- житловий будинок загальною площею 319,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 12 172 514,00 грн, станом на 31.12.2024;
- земельну ділянку (присадибна ділянка) кадастровий номер 3223187705:02:021:0046, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 310 051,17 грн, а на загальну суму 12 482 565,17 грн, що станом на 29.04.2025 більше ніж у 2500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Отож, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду Голови Держлікслужби, діючи умисно, порушуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону, усвідомлюючи обов'язок задекларувати нерухоме майно, яке перебувало у його та його дружини ОСОБА_11 користуванні впродовж звітного періоду, а також майно, щодо якого він та його дружина ОСОБА_11 мали право вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, не зазначив у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» щорічних декларацій за 2022, 2023, 2024 роки відомості про об'єкти декларування - житловий будинок та земельну ділянку, вартість яких відрізняється від достовірних на суму, що більше ніж у 2500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_8 згідно з ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; продовжити вчинення іншого злочину.
Встановлені стороною обвинувачення ризики обґрунтовуються так:
ОСОБА_8 може вчиняти спроби переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду, оскільки останній має змогу вибути за кордон, у тому числі під час дії воєнного стану.
Так, злочин, який інкримінується ОСОБА_8 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Більш того, у випадку засудження ОСОБА_8 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, відповідно до ст. 45, 69 та 75 КК України йому може бути призначено покарання пов'язане з реальним позбавленням волі. Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
У процесі роботи Головою Держлікслужби ОСОБА_8 налагодив та підтримує стійкі зв'язки з чинними та колишніми посадовими особами державних, правоохоронних і судових органів, зокрема в Міністерстві охорони здоров'я України. Наявність таких зав'язків створює потенційні передумови для використання їх з метою уникнення відповідальності, у тому числі - для переховування від органів досудового розслідування та суду.
Так, під час досудового розслідування встановлено тривалі дружні відносини ОСОБА_8 з працівником Служби безпеки України (далі - СБУ) ОСОБА_17 , якого у період 2021 - 2023 років ОСОБА_8 призначено радником Голови Держлікслужби на громадських засадах та у своєму листуванні з ОСОБА_11 називають «кумом».
Відповідно до листування ОСОБА_8 із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 встановлено, що ОСОБА_17 допомагав їм у придбання транспортного засобу марки VOLKSWAGEN ID.4 CROZZ у 2023 році, сприяв у придбанні об'єктів нерухомості у 2024 році, проведені ремонтних робіт в будинку АДРЕСА_2 , запрошував на спільне святкування Нового року та інших святкових днів.
Зважаючи на дружні довірливі стосунки ОСОБА_8 з працівником СБУ ОСОБА_17 , останній, будучи радником Віце-прем'єр міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, може йому сприяти у переховуванні від досудового розслідування та суду, у тому числі шляхом виїзду за межі України.
Наявність в ОСОБА_8 тісних зав'язків із представниками правоохоронних чи інших державних органів підтверджується також його можливістю в отримані закритих відомостей (з обмеженим доступом), зокрема щодо доходів померлих осіб. Так, у листуванні ОСОБА_8 з ОСОБА_12 встановлено, що ним отримані такі відомості про доходи померлого ОСОБА_18 (дід ОСОБА_11 ) упродовж 23 хв.
Встановлено, що ОСОБА_8 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 12.07.2017 (дійсний до 12.07.2027) та GG154633 від 30.06.2023 (дійсний до 30.06.2033). Крім того, ОСОБА_8 має близьких родичів, які постійно проживають за межами України, зокрема його двоюрідний брат ОСОБА_19 , який тривалий час проживає у США.
Крім того, його двоюрідний брат ОСОБА_19 з 2002 по 2012 роки працював у Міністерстві закордонних справ України, зокрема в Посольстві України в США та 12.06.2012 був звільнений за порушення Присяги державного службовця.
За таких обставин, ОСОБА_19 може сприяти ОСОБА_8 шляхом консультування та/або використання зав'язків набутих під час роботи в МЗС України, в переховуванні його за межами України, зокрема в США.
Впродовж 2018 - 2025 років, ОСОБА_8 22 рази перебував за кордоном в різних іноземних державах. Інші члени його найближчого оточення також здійснювали виїзди за кордон, зокрема ОСОБА_11 (дружина) та ОСОБА_12 (теща) виїжджали закордон у 2025 році.
Окрім цього, детектив зазначив, що необхідно врахувати фінансовий стан ОСОБА_8 та його дружини. Так, у декларації ОСОБА_8 за 2025 рік він зазначив про свої грошові активи: 36 тис. доларів США та 8 тис. євро, а також про грошові активи своєї дружини ОСОБА_11 : 71 тис. доларів США та близько 200 тис грн.
Систематичні поїздки ОСОБА_8 та членів його родини за кордон, а також його сімейний та фінансовий стан свідчать про наявність у нього можливостей, що дають йому змогу як безперешкодно залишити територію України, так і перебувати за кордоном невизначено тривалий час.
Сукупність наведених обставин вказує на наявність реального ризику виїзду ОСОБА_8 за межі України та подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду з використанням фінансових ресурсів та підтримки найближчого оточення.
Так, існують достатні ризики втечі та здійснення інших заходів з метою ухилення від кримінальної відповідальності, переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_8 .
Незважаючи на те, що органом досудового слідства всіма доступними засобами встановлюється місцезнаходження речей та документів, що можуть бути визнані речовими доказами і свідчити про причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, зберігається ризик вчинення ОСОБА_8 дій щодо знищення зміни чи спотворення документів або інших речових доказів.
Зокрема, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_1 , він приховав від працівників НАБУ свій мобільних телефон марки Apple iPhone 16 Pro (A3292) на балконі квартири та у подальшому, після його виявлення працівниками НАБУ, відмовився повідомляти до нього пароль доступу.
Так само, ОСОБА_8 відмовився повідомляти пароль доступу до виявлених під час обшуку його комп'ютерної техніки, зокрема до планшету iPad Pro A2436 та ноутбуку Apple MacBook Pro (A2991).
Також ОСОБА_8 , маючи вплив на свою дружину ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (тещу) та ОСОБА_13 (тестя), може сховати, знищити чи спотворити будь-який із документів, який перебуває у їх володінні або ж створити нові документи (докази).
З аналізу змісту листування ОСОБА_8 встановлено, що він впливав на ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та інших осіб щодо надання ними до НАЗК пояснень, які йому вигідні, створення документів за минулі роки, зокрема розписок про отримання в позику грошових коштів.
Встановлено, що на етапі проведення НАЗК перевірки щодо ОСОБА_8 , він самостійно готував пояснення від імені ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які останні в подальшому лише підписали із своїми доповненнями, які не впивали на контекст пояснень. У цих поясненнях ОСОБА_8 спотворював об'єктивну інформацію про майновий стан ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також про отримані ними доходи.
Це свідчить про його здатність до маніпулювання доказами та викривлення реального змісту документів за допомогою осіб, які перебувають або перебували у зоні його впливу.
Крім того, встановлено активну роль ОСОБА_8 в організації спотворення інформації щодо визначення у 2025 році ринкової вартості будинку АДРЕСА_3, яку проводив суб'єкт оцінюючої діяльності ПП «АЖІО.»
Також, у листуванні ОСОБА_8 та ОСОБА_11 наявні відомості про попередження ОСОБА_8 своєї дружини щодо видалення повідомлень та застосування під час такого спілкування кодових слів та символів.
Ці обставини свідчать про готовність ОСОБА_8 вчиняти дії щодо приховування, знищення або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, а також залучати до таких дій інших осіб.
Вищевказане підтверджує, що не будучи обмеженим дією запобіжного заходу у вигляді застави, ОСОБА_8 може контактувати із встановленими та невстановленими свідками, консультувати їх з приводу приховування, знищення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зважаючи на обізнаність із матеріалами кримінального провадження через процесуальний статус підозрюваного.
Наведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_8 , як особисто, так і за допомогою інших осіб, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У межах досудового розслідування встановлено наявність реального ризику незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_8 на свідків, експертів, спеціалістів та інших учасників кримінального провадження.
Так, підозрюваний ОСОБА_8 має доведену здатність координувати поведінку членів своєї родини, зокрема дружини ОСОБА_11 , тещі ОСОБА_12 та тестя ОСОБА_13 , що проявилося в підписанні ними підготовлених ОСОБА_8 пояснень до НАЗК, а також складані розписок про позики значних сум коштів минулими датами, з особами, з якими вони не мали жодних стосунків, зокрема ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Під час розслідування встановлено тісні дружні стосунки ОСОБА_8 із ОСОБА_22 , який є його «кумом», який також підтвердив у пояснені до НАЗК та під час допиту, про надання ОСОБА_11 у 2024 році позику в розмірі 2 млн грн. Водночас із листування ОСОБА_8 та ОСОБА_11 встановлено, що розписка про таку позику складалася у квітні 2025 року, тобто після початку проведення перевірки НАЗК.
Також встановлено вплив ОСОБА_8 через свою дружину ОСОБА_11 на рідного брата ОСОБА_12 - ОСОБА_23 , про написання ним у 2025 році пояснення до НАЗК щодо нібито безоплатної передачі ОСОБА_12 16 тис. доларів США, хоча насправді він ніяких коштів не передавав.
Зміст вилучених матеріалів (листування) свідчить про наявність в ОСОБА_8 налагоджених каналів впливу на осіб, що вже були допитані або можуть бути допитані в межах провадження. Такий контроль створює безпосередню загрозу незаконного впливу на свідків, зокрема щодо узгодження показань або відмови від співпраці зі слідством.
Крім того, ОСОБА_8 для впливу на свідків може використовувати дружні довірливі відносини з працівником СБУ ОСОБА_17 . Так, із листування ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з ОСОБА_17 вбачається сприяння останнього в написані у березні 2025 року розписки від ОСОБА_20 щодо нібито повернення ОСОБА_12 частини позики в сумі 1,1 млн грн, із загальної суми 2,5 млн грн, якими вони обґрунтовували наявність коштів для придбання у 2022 році будинку в с. Нові Безрадичі Обухівського р-ну.
Крім того, наявність стійких зав'язків ОСОБА_8 із правоохоронних органів різного рівня, у тому числі з працівником СБУ ОСОБА_17 , дає можливість ОСОБА_8 , діючи у змові зі службовими особами вказаних органів, ініціювати здійснення тиску на останніх та примушування їх до відмови від давання або зміни показань.
Разом із цим, детектив вказав, що при обранні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику здійснення подальшого тиску з боку підозрюваного, самостійно або через його довірених осіб, як на вже встановлених та допитаних свідків у провадженні (щоб вони змінили свої показання або відмовились від свідчень тощо), так і на осіб, які ще не допитані як свідки у кримінальному проваджені.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, детектив зазначив, що слід також враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Оскільки згідно з вимогами ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене у своїй сукупності дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість того, що ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчинених дій свідчать про високий рівень підготовки, системності, конспіративності та наполегливості ОСОБА_8 у досягненні злочинного результату. Його поведінка демонструє сформовану модель уникнення відповідальності шляхом перешкоджання правосуддю з використанням зав'язків і довірених осіб.
Зі змісту виявленого листування ОСОБА_8 вбачається, що він уже здійснював дії, спрямовані на вплив щодо працівників НАЗК у зв'язку із виконанням ними своїх службових обов'язків.
Так, у спілкуванні із раніше знайомим ОСОБА_24 , ОСОБА_8 просив його втрутитись у вирішення питання щодо направлення НАЗК на адресу Держлікслужби запиту з приводу роботи його підлеглої заступника директора Департаменту - начальника відділу ОСОБА_25 , у тому числі щодо наявності у неї конфлікту інтересів у зв'язку із роботою її чоловіка ОСОБА_26 завідуючим уповноваженої Держлікслужби лабораторії.
Також, детектив вказав, що слід враховувати, що за час роботи в Держлікслужби та взаємодії із представниками правоохоронних органів, зокрема із працівником СБУ ОСОБА_17 , ОСОБА_8 набув знань та навичок конспірації, а також методів оперативно-розшукової діяльності. Він активно застосовував їх під час вчинення та приховування злочину і може використовувати їх у майбутньому для ухилення від досудового розслідування та суду. Зокрема, це проявляється у систематичній зміні та використанні прихованих засобів зв'язку, зокрема месенджерів, які гарантують анонімність абонентів (наприклад «Signal» «WhatsApp», «Threema»).
Така конспірація також проявляється у спілкуванні ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зокрема щодо видалення повідомлень, шифрування повідомлень, нагадування їм про можливе встановлення у будинку та в автомобілі прослуховуючих пристроїв, можливий контроль зі сторони громадськості, у тому числі журналістів.
Ці обставини свідчать про наявність сформованої моделі поведінки підозрюваного ОСОБА_8 та відповідних інструментів для втручання у хід розслідування, зокрема через використання зав'язків у правоохоронних органах. Відтак, існує реальний ризик перешкоджання кримінальному провадженню з метою уникнення відповідальності.
Зміст листування ОСОБА_8 свідчить про системну, продуману діяльність, спрямовану на уникнення відповідальності, маскування факту володіння чи користування об'єктами нерухомості, джерел походження грошових коштів.
Вказане підтверджує схильність та здатність ОСОБА_8 приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами, а також вживати заходів, у тому числі із використанням інших осіб щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати, що злочинна діяльність підозрюваного ОСОБА_8 має системний характер.
Так, під час досудового розслідування кримінального провадження перевіряються факти заволодіння коштами державних лабораторій, ТОВ «Добробут-Лікилаб» та ТОВ «Лікилаб».
Саме ОСОБА_8 з показань ОСОБА_24 спільно із ОСОБА_17 створили ТОВ «Добробут-Лікилаб» та у подальшому ТОВ «Лікилаб», а також отримували та отримують від їх діяльності незаконні доходи.
Окрім цього, згідно з листувань ОСОБА_12 та ОСОБА_8 встановлено факт внесення ним неправдивих даних до медичної довідки для ОСОБА_13 про негативні результати на тест «КОВІД 19» з метою, попри карантинні обмеження, бути присутнім спільно із ОСОБА_8 при укладанні договору про надання послуг з електропостачання приватного домогосподарства в с. Нові Безрадичі.
Крім того, із листування та спілкування ОСОБА_8 із ОСОБА_24 установлено, що на початку 2025 року ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_17 мали намір надати журналістам проекту журналістських розслідувань «Bihus.Info» 20 тис доларів США за те, щоб не було оприлюднено їх розслідування про майновий стан ОСОБА_8 , а також щодо його та ОСОБА_17 причетності до діяльності приватної лабораторії.
Все це свідчить про наявність обґрунтованого ризику вчинення ОСОБА_8 інших кримінальних правопорушень, у тому числі пов'язаних із його службовими повноваженнями. Відтак, існує ризик вчинення ОСОБА_8 інших кримінальних правопорушень.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищезазначених ризиків, свідчать про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, визначеної ст. 177 КПК України.
Викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_8 необхідним є застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560,00 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн, оскільки внесення застави саме в таких розмірах зможе гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Так, детектив вказав, що аналізуючи наведене вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, можна дійти висновку, що у разі обрання ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, такий захід не забезпечить нівелювання наведених ризиків та виконання процесуальних обов'язків підозрюваного.
Крім того, вивченням особи ОСОБА_8 наразі встановлено, що він працездатний, не має неповнолітніх дітей, тяжкими захворюваннями не страждає, раніше не судимий. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, у тому числі у вигляді застави, не встановлено.
Окрім цього, слід вказати й на те, що інші запобіжні заходи неможливо застосувати зважаючи на те, що вони не забезпечать запобігання існуючим істотним ризикам.
Обставини вчинення злочину ОСОБА_8 , відомості з його декларації за 2025 рік, як особи уповноваженої на виконання функцій держави, численні систематичні поїздки за кордон, володіння нерухомим майном та транспортними засобами вказують на забезпечений фінансовий стан підозрюваного і членів його сім'ї, що може бути оцінено судом як з боку помірності розміру застави для підозрюваного, так і в частині визначення суми застави з метою забезпечення стримуючого ефекту.
Вказане в сукупності свідчить про значне матеріальне становище як самого ОСОБА_8 , так і членів його сім'ї, що підлягає оцінці з точки зору спроможності підозрюваного внести заставу в такому розмірі, який здатний забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобігатиме спробам вчинення ним дій, передбачених п.п. 1,3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, дозволить виконати необхідні слідчі та інші процесуальні дії за участю підозрюваного, та, таким чином, сприятиме швидкому, повному і неупередженому розслідуванню, його завершенню в розумні строки.
За таких обставин, детектив просив стосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосувати запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме міста Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При цьому, покладання обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з міста Києва та Київської обл., без дозволу слідчого, прокурора або суду, серед іншого, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 та мінімізує ризик щодо його переховування від слідчого, прокурора та суду.
Обов'язок повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи також забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 і своєчасність проведення з ним слідчих та інших процесуальних дій, зокрема вручення процесуальних документів.
Щодо утримування підозрюваного від спілкування зі свідками у кримінальному проваджені, то такий обов'язок повинен запобігти впливу на свідків та іншим можливим неправомірним діям щодо свідків у кримінальному провадженні, зокрема тих, які надали або ще можуть надати показання, що матимуть значення для кримінального провадження.
Обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України необхідний для мінімізації ризику переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та/або суду за межами України.
На переконання детектива, без застосування запобіжного заходу з покладенням визначених вище обов'язків запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо.
На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також наявність вищенаведених ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн.
Також, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 такі обов'язки:
-прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу;
-не відлучатися із м. Києва та Київської обл. без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (крім паспорта громадянина України).
(2)Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
Прокурор підтримала клопотання з підстав, у ньому зазначених, та просила його задовольнити.
Зі свого боку захисник ОСОБА_29 заперечувала проти задоволення заявленого клопотання. Вказала, що підозра є необґрунтованою, оскільки зважаючи на роз'яснення НАЗК, жодного права користування щодо вказаного майна ОСОБА_30 не мав. Окрім цього, дружина останнього ОСОБА_31 також не мала будь-яких прав щодо розпорядження майном. А отже, у підозрюваного був відсутній обов'язок декларувати таке майно.
Також, остання зазначила, що присутність ОСОБА_8 у приміщенні нотаріуса під час укладення договору купівлі-продажу такого майна свідчить тільки про його присутність. Крім того, посилання детектива на його присутність під час посвідчення довіреностей батьками ОСОБА_32 буде надалі спростовуватись захистом.
До того ж, адвокат наголошувала, що під час проведення обшуку за відповідною адресою будь-яких особистих речей ОСОБА_3 віднайдено не було. Вказівка про наявність чорного піджаку, який нібито належить йому, є невмотивованою, оскільки будь-які докази на підтвердження цього відсутні.
Крім цього, остання додала, що ОСОБА_33 є власниками цього нерухомого майна та проживають там на постійній основі. Отож, твердження органу досудового розслідування про здійснення ними «охорони» цього майна є хибними.
Адвокат також зазначала, що поняття вартості та ціни не є тотожними. Ціна, вказана у договорі купівлі-продажу, відображала фактичну суму, погоджену сторонами правочину і сплачену за відповідне майно. Тож, на її переконання, при визначенні вартості такого майна слід виходити саме з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, а не з його умовної ринкової оцінки.
На думку захисника, ризики, перелічені у клопотанні детектива, є необґрунтованими.
Так, ОСОБА_30 22 рази виїжджав закордон у службові відрядження, фінансування яких здійснювалося за рахунок коштів відповідної установи. До того ж, після проведення обшуків в межах цього провадження той декілька разів був у відрядженнях, водночас кожен раз повертався до України.
Також, адвокат вказувала, що останній неодноразово сам ініціював надання показань у НАБУ. Крім цього, підозрюваний має високі моральні якості, про що свідчить його статус викривача.
Адвокат наголосила на тому, що будь-яка особа, яка обіймає відповідну посаду, має зв'язки, однак це не свідчить про наявність вказаних ризиків.
Також стороні захисту не зрозуміло, які саме докази може спотворити останній, оскільки вся інформація вже була зібрана органом досудового розслідування. Докази спотворення ОСОБА_34 будь-яких документів також відсутні.
Щодо обов'язків, перелічених у клопотанні, адвокат вказала, що обмеження спілкування із тестем та тещою є абсурдним. Незрозуміло також, яке відношення мають інші свідки до інкримінованої підозрюваному статті. А заборона пересуватися країною може негативно вплинути на стан здоров'я ОСОБА_3 .
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника та просив відмовити у задоволенні цього клопотання. Зазначив, що не ховав свій телефон під час проведення обшуку, оскільки він знаходився на видному місці. Щодо зав'язків із Міністерством охорони здоров'я України вказав, що він не має можливості не контактувати із особами з Міністерства.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя доходить таких висновків.
Розділ ІІ КПК визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Стаття 184 КПК визначає вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів.
Згідно з вимогами статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2), недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:
1)чи відповідає подане клопотання вимогам, визначеним у ст. 184 КПК?
2)чи є ОСОБА_8 підозрюваним?
3)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення?
4)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК?
5)чи наявні інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК?
6)чи можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави та який розмір застави необхідно визначити?
7)чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
8)які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, необхідно покласти на підозрюваного?
Зважаючи на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого прийняти відповідне рішення.
(3.1) Клопотання, подане детективом за погодженням з прокурором, про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 КПК
Клопотання подано в межах предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Його зміст містить в загальних рисах усі необхідні відомості, що визначені п. 1-7 ч. 1 ст. 184 КПК.
Згідно з розпискою від 02.03.2026 підозрюваному вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу.
Отож, виконано вимоги ч. 2 ст. 184 КПК, а саме копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надано ОСОБА_8 за три години до початку його розгляду.
До клопотання також додано документи, визначені ч. 3 ст. 184 КПК.
(3.2) ОСОБА_8 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні
Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру (ч. 1 ст. 42 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 та ч. 2 ст. 278 КПК).
26.02.2026 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України. 26.02.2026 о 09:44 год його вручено підозрюваному, тобто, в день його складання.
А тому, відповідно до вимог ст. 42 КПК ОСОБА_8 має статус підозрюваного у цьому провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
(3.3) ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначено.
Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Так, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_8 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
У цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак вказаного злочину.
Окрім цього, для визначення можливості вчинення підозрюваним зазначеного кримінального правопорушення слідчий суддя дослідив відомості, надані сторонами, зокрема і в їх копіях:
-витяг з ЄРДР;
-рапорт про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України;
-розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 123-р про призначення ОСОБА_8 з 13.03.2019 на посаду Голови Держлікслужби строком на п'ять років;
-розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2024 № 219-р про призначення ОСОБА_8 повторно на посаду Голови Держлікслужби строком на п'ять років;
-витяг з Актового запису про шлюб № 50 від 09.09.2019, внесений відділом реєстрації актів цивільного стану, реєстрації місця проживання та соціального захисту виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського р-ну Київської обл. про одруження ОСОБА_8 з ОСОБА_35 ;
-витяг з Актового запису № 587 від 15.03.1991 про народження ОСОБА_11 (дружина ОСОБА_8 ), відповідно до якого її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
-витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири, яка належить ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
-попередній договір від 24.09.2021 відповідно до якого ОСОБА_12 сплатила ОСОБА_15 та ОСОБА_14 завдаток у розмірі 534 000,00 грн за придбання земельної ділянки та будинку (договір посвідчений нотаріусом ОСОБА_16 );
-договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку від 04.01.2022, який укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 (продавці), ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (покупці), відповідно до якого покупці передали у власність, а покупці прийняли в рівних долях кожний частину належні продавцям на праві власності земельну ділянку площею 0,1106 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3223187705:02:021:0046 та житловий будинок загальною площею 319,9 кв.м, розташований на цій земельній ділянці, що знаходиться за вказаною адресою, за домовленою сторонами ціною у сумі 4 539 000 грн (договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_16 та зареєстровано в реєстрі під № 1);
-лист Фонду державного мана України № 10-66-1520 від 23.01.2026 відповідно до якого на запит НАБУ надано звіти про оціночну вартість вказаної земельної ділянки та будинку;
-звіт про оціночну вартість вказаної земельної ділянки, зареєстрований на офіційному веб-ресурсі ФДМУ 24.12.2021, реєстраційний № 20-20211224-0003408549, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки, що відчужувалася, становила 310 051 грн 17 коп;
-звіт про оціночну вартість вказаного житлового будинку, зареєстрований на офіційному веб-ресурсі ФДМУ 24.12.2021, реєстраційний № 11-202112240003408561, ринкова вартість житлового будинку, що відчужувався, становила 8 571 613 грн 67 коп;
-довіреність від 04.01.2022 ОСОБА_12 надана ОСОБА_11 строком на 3 роки, а саме до 04.01.2025, на представлення її інтересів в усіх державних та інших органах і організацій з усіх без винятку питань, у тому числі з питання укладання будь-яких договорів, стосовно вказаних житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , з правом передоручення третім особам (довіреність посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_16 та зареєстрована в реєстрі під № 6);
-довіреність від 04.01.2022 ОСОБА_13 надана ОСОБА_11 строком на 3 роки, а саме до 04.01.2025, на представлення її інтересів в усіх державних та інших органах і організацій з усіх без винятку питань, у тому числі з питання укладання будь-яких договорів, стосовно вказаних житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , з правом передоручення третім особам (довіреність посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_16 та зареєстрована в реєстрі під № 5);
-протокол обшуку від 07.11.2025 домогосподарства в АДРЕСА_2 ;
-протокол огляду від 22.12.2025 документів вилучених під час обшуку домогосподарства в АДРЕСА_2 , в ході якого оглянуто договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку від 04.01.2022, а також фотокопії чорнових записів за проведення ремонтних (будівельних) робіт, платіжних інструкцій та чеків про придбання меблів, побутової техніки та предметів інтер'єру, вилучених у житловій кімнаті в якій виявлено особисті речі ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ;
-протокол огляду від 22.02.2025 карти пам'яті ТМ «PATRIOT» ємністю пам'яті 64 Gb із відеозаписами проведення 07.11.2025 обшуку приватного домогосподарства в АДРЕСА_2 , під час якого зафіксовано наявність особистих речей (меблів та побутової електротехніки) ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , які ті придбали у період 2023-2025 роках відповідно до листувань наявних у файл-звітах оглянутих телефонів;
-протокол огляду від 18.02.2026 відомостей ПрАТ «ВФ Україна» та ПрАТ «Київстар» про надані електронні комунікаційні послуги по абонентським номерам, які належать ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , під час якого встановлено перебування ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11 в зоні дії базових станцій вказаних операторів мобільного зв'язку, що охоплюють місце знаходження будинку АДРЕСА_2 , у тому числі понад 187 днів упродовж звітного періоду, а також перебування ОСОБА_8 у приватного нотаріуса ОСОБА_16 під час підписання 24.09.2021 попереднього договору та 04.01.2022 остаточного договору купівлі вказаного домоволодіння;
-декларації ОСОБА_8 за 2020 - 2025 роки;
-висновок експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 49/26-28 від 09.02.2026 про ринкову вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік;
-довідка № 922/25 від 28.11.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік (виправленої), поданої ОСОБА_8 , Головою Держлікслужби, а також додатки до неї;
-пояснення ОСОБА_8 надані уповноваженій особі Національного агентства від 19.03.2025;
-пояснення ОСОБА_8 надані уповноваженій особі Національного агентства від 25.04.2025;
-пояснення ОСОБА_8 надані уповноваженій особі Національного агентства від 31.07.2025;
-пояснення ОСОБА_22 надані уповноваженій особі Національного агентства від 23.04.2025;
-пояснення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надані уповноваженій особі Національного агентства від 28.08.2025;
-пояснення ОСОБА_23 надані уповноваженій особі Національного агентства від 30.07.2025;
-пояснення ОСОБА_20 від 27.07.2025;
-пояснення ОСОБА_8 уповноваженій особі Національного агентства від 10.11.2025;
-пояснення ОСОБА_8 уповноваженій особі Національного агентства від 27.11.2025;
-обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальна відповідальність щодо Голови Держлікслужби ОСОБА_8 , затвердженого заступником Голови НАЗК 03.12.2025;
-лист ТОВ «Київські оптичні мережі» № 17/2026 від 05.02.2026 про належність ІР-адресу НОМЕР_5 Товариству та даних про надання вказаної ІР-адреси Держлікслужбі;
-лист ТОВ «Науково-промислова компанія «ХОУМ-НЕТ» про належність ІР-адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 Товариству;
-лист Управління поліції охорони в Київській області № 223-2026 від 30.01.2026 відповідно до якого надано копію заяви від 28.01.2022 ОСОБА_13 до Управління у якій той зазначає ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , серед інших, як осіб що проживають в житловому будинку АДРЕСА_2 та такими, що дозволено ставити і знімати із охорони зазначений об'єкт;
-протоколи огляду від 09.02.2026 та від 21.02.2026 файл-звіту «ІНФОРМАЦІЯ_3» (мобільного пристрою Google Pixel 7Pro, яким користувалася ОСОБА_11 ), у якому наявні листування ОСОБА_11 з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 щодо житлового будинку в АДРЕСА_2 ;
-протокол огляду від 18.02.2026 файл-звіту «ІНФОРМАЦІЯ_4» (мобільного пристрою Apple Iphone 13 Pro Max, яким користувалася ОСОБА_12 ), у якому наявне листування ОСОБА_12 з ОСОБА_11 щодо житлового будинку в АДРЕСА_2 ;
-протокол огляду від 12.02.2026 файлу звіту «ІНФОРМАЦІЯ_5, яким користувалася ОСОБА_11 ), у якому наявні листування ОСОБА_11 з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 щодо житлового будинку в АДРЕСА_2 ;
-протокол огляду від 18.02.2026 файл-звіту «ІНФОРМАЦІЯ_6» (мобільного пристрою Huawei P40 Lite, яким користувалася ОСОБА_12 ), у якому наявне листування ОСОБА_12 з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 щодо житлового будинку в АДРЕСА_2 ;
-протокол огляду від 25.04.2025 відомостей АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо руху коштів по банківським рахункам, у тому числі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , відповідно до якого ОСОБА_11 здійснила перерахування на рахунок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 понад 161 тис. грн, здійснювала оплати за користування останніми послугами мобільного зв'язку, а також систематично здійснювала розрахунки в торгових мережах, розміщених в безпосередній близькості до адреси знаходження житлового будинку в с. Нові Безрадичі;
-інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
В контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані стороною захисту пояснення та відомості під час судового засідання, які проте не спростовують наявності сукупності фактичних даних, які свідчать про ймовірність вчинення підозрюваним вказаного злочину.
Так, дослідивши вказані відомості, слідчий суддя дійшов висновку, що дружина підозрюваного ОСОБА_31 , яка є членом його сім'ї, користувалася вказаним майном не менше половини днів протягом відповідних звітних періодів, що зумовлювало обов'язок ОСОБА_3 , як суб'єкта декларування, зазначати такі відомості у свої декларації.
Окрім цього, оцінюючи наведені твердження щодо необхідності врахування при визначенні вартості відповідного майна саме ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, а не ринкової оцінки вартості такого майна, слідчий суддя зважає, що на цій стадії кримінального провадження такі доводи не спростовують наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину. Водночас остаточна оцінка цьому буде надана судом під час судового розгляду у разі направлення обвинувального акта до суду.
У зв'язку з викладеним, для визнання на даному етапі підозри необґрунтованою, на переконання слідчого судді, повинні бути обставини, які б беззаперечно та прямо стверджували б, що версія сторони обвинувачення є неспроможною. При цьому, такі факти мали б вказувати, що правова позиція захисту є єдино можливою в цьому конкретному випадку й інша версія подій є малоймовірною.
Разом з тим, позиція захисту щодо необґрунтованості підозри не є настільки неспростовними та однозначними, що давали б змогу дійти висновку про необґрунтованість підозри.
З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя доходить переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_36 вказаного кримінального правопорушення.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для обрання йому запобіжного заходу.
(3.4) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (1); незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших учасників кримінального провадження (2); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4); вчинити інше кримінальне правопорушення (5).
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є недоведеним.
В обґрунтування вказаного ризику детектив вказував на суворість можливого покарання, пов'язані із цим негативні для особи наслідками, а також майновий стан підозрюваного.
Так, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Санкція ч. 2 ст. 366-2 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від шести тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Такий злочини відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого, що саме по собі не свідчить про наявність значної ймовірності вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування.
Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний після проведення обшуків в межах цього провадження виїжджав за межі країни та повертався.
Зважаючи на викладене, такий ризик відсутній.
Водночас слідчий суддя встановив наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
КПК встановлює таку процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
До клопотання детектив додав протокол допиту свідка ОСОБА_24 у цьому провадженні. Окрім цього, до клопотання також додано, серед іншого, пояснення ОСОБА_20 та ОСОБА_22 . Також, слідчий суддя встановив наявність дружніх відносин ОСОБА_3 із родиною ОСОБА_37 .
Дослідження вказаних матеріалів свідчить про те, що їх показання мають важливе значення для цього кримінального провадження. А в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, не будучи обмеженим у спілкуванні із ними, ОСОБА_8 може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на свідків з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Варто зазначити, що такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя дійшов висновку про високу ймовірність вказаного ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому провадженні.
Також слідчий суддя встановив існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_1 від 07.11.2025 останній відмовився повідомити паролі пароль доступу до свого мобільного телефону марки Apple iPhone 16 Pro (A3292), планшету iPad Pro A2436 та ноутбуку Apple MacBook Pro (A2991).
Також ОСОБА_8 , маючи вплив на свою дружину ОСОБА_11 , тещу ОСОБА_12 та тестя ОСОБА_13 , може сховати, знищити чи спотворити будь-який із документів, який перебуває у їх володінні.
Отож, зважаючи на викладене, вказаний ризик є реальним.
Водночас, на переконання слідчого судді, доводи на підтвердження існування ризику перешкоджання провадженню іншим чином є необґрунтованими та неконкретними. Так, детективом у клопотанні та прокурором у засіданні не зазначено, як само існування вказаних обставин має перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Отож, ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК, слідчим суддею не встановлено.
Окрім цього, під час судового засідання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Доводи на підтвердження існування такого ризику не вказують на можливу його причетність до підготовки та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Будь-які достатні підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Отож, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного провадження.
(3.5) Слідчим суддею враховуються обставини, на підставі наданих сторонами матеріалів
При вирішенні питання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності такі обставини:
-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України;
-вказаний злочин відноситься до нетяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_8 виповнилося 43 роки. Будь-які відомості, що на цей час він має захворювання відсутні;
-підозрюваний одружений;
-майновий стан останнього можна охарактеризувати як забезпечений;
-раніше не судимий;
-відомостей щодо застосування раніше до підозрюваного запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
(3.6) Чи можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави та який розмір застави необхідно визначити ОСОБА_8 .
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК).
У своєму клопотанні детектив просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн.
Визначаючи розмір застави у передбачених законом межах, слідчий суддя бере до уваги таке.
Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, які полягали у тому, що ОСОБА_30 , обіймаючи посаду Голови Держлікслужба, будучи суб'єктом декларування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2022, 2023 та 2024 роки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізнялися від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
До того ж, слідчий суддя враховує реальність та ймовірність реалізації підозрюваним встановлених раніше ризиків впливу на свідків у провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Окрім цього, у декларації ОСОБА_8 за 2025 рік він зазначив про свої грошові активи: 36 тис. доларів США та 8 тис. євро, а також про грошові активи своєї дружини ОСОБА_11 : 71 тис. доларів США та близько 200 тис грн. Також, у власності останніх перебуває рухоме та нерухоме майно.
На переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків.
У зв'язку з викладеним, на переконання слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі, що складає 66 560 гривень.
Саме такий розмір є співрозмірним з майновим станом підозрюваного, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.
(3.7) На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у пункті 3.4 цієї ухвали
В світлі конкретних обставин цієї справи слідчий суддя вважає, що достатнім та дієвим стане запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Застосування цього запобіжного заходу забезпечить мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
Водночас менш суворий запобіжний захід, ніж застава, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.
(3.8) Щодо покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена детективом та прокурором.
У зв'язку із застосуванням до ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у вигляді застави та встановлення ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним визначити обов'язки, про які зазначає детектив у клопотанні, а саме:
-прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу (залежно від стадії кримінального провадження);
-не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);
-утриматись від спілкування із свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в У країну (крім паспорта громадянина України).
Водночас, на переконання слідчого судді, у задоволенні клопотання детектива в частині покладення на підозрюваного обов'язку обмеження спілкування із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 слід відмовити, оскільки вони є тещою і тестем останнього, а отже, його близькими особами відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Також, детектив просив зобов'язувати підозрюваного утримуватись від спілкування із будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
Однак у цій частині клопотання також слід відмовити, оскільки такий обов'язок, фактично, не містить визначення конкретних осіб, що не відповідає вимогам п. 4 ч 5 ст. 194 КПК України, яким передбачено можливість покладення обов'язку утримуватися від спілкування з особою, визначеною слідчим суддею.
Так, визначені обов'язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_3 .
Вони покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК).
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_38 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, що становить 66 560 гривень.
3.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_6 .
4.Роз'яснити підозрюваному, що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки.
5.Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу (залежно від стадії кримінального провадження);
-не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);
-утриматись від спілкування із свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в У країну (крім паспорта громадянина України).
6.Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити на два місяці.
7.Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1