пр. № 1-кс/759/1364/26
ун. № 759/3811/26
11 березня 2026 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №42019110000000317 від 28.10.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ємільчине Житомирської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, притягненого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 246, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364 КК України,
17.02.2026 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з грудня 2017 року по 23.04.2018 на території Київської області, більш точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановлена особа, реалізуючи єдиний злочинний умисел, діючи узгоджено між собою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання у вигляді незаконної порубки лісу і заподіяння тяжких наслідків, використали інших осіб, які діяли без усвідомлення протиправного характеру своїх дій та дій вказаної групи осіб, під виглядом законної господарської діяльності, шляхом підготовки, складання, підписання, погодження, затвердження, отримання та використання офіційних документів, штучно створили умови для незаконної видачі лісорубного квитка серії КИ ЛРК № 004599 від 23.04.2018, що став підставою для здійсненням незаконної порубки 1890 дерев на лісових ділянках загальною площею суцільного зрубу 1,5 га у кварталі 36 виділі 15 Оливського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс».
Протиправними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленої особи державі заподіяно шкоду в розмірі 3 571 519, 12 грн (три мільйони п'ятсот сімдесят одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять гривень, дванадцять копійок), чим заподіяно істотну шкоду.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України (в редакції КК України чинній станом на 23.04.2018).
Крім того, у період з 09.07.2018 по 17.07.2019 на території Київської області, більш точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановлена особа, реалізуючи єдиний злочинний умисел, діючи узгоджено між собою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання у вигляді незаконної порубки лісу і заподіяння тяжких наслідків, використали інших осіб, які діяли без усвідомлення протиправного характеру своїх дій та дій вказаної групи осіб, під виглядом законної господарської діяльності, шляхом підготовки, складання, підписання, погодження, затвердження, отримання та використання офіційних документів, штучно створили умови для незаконної видачі лісорубних квитків серії КИ ЛРК № 008977 від 09.01.2019, КИ ЛРК № 009035 від 17.07.2019, що стали підставою для здійсненням незаконної порубки 857 дерев на лісових ділянках загальною площею суцільного зрубу 2 га у кварталі 33 виділах 16, 20, 21 Оливського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс».
Протиправними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленої особи державі заподіяно шкоду в розмірі
5 086 389, 50 грн (п'ять мільйонів вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень, п'ятдесят копійок), чим спричинено тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в незаконній порубці дерев у лісах, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що спричинила тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України (в редакції КК України чинній станом на 17.07.2019).
Крім того, у період з 07.05.2020 по 13.10.2020 на території Київської області, більш точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановлена особа, реалізуючи єдиний злочинний умисел, діючи узгоджено між собою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання у вигляді незаконної порубки лісу і заподіяння тяжких наслідків, використали інших осіб, які діяли без усвідомлення протиправного характеру своїх дій та дій вказаної групи осіб, під виглядом законної господарської діяльності, шляхом підготовки, складання, підписання, погодження, затвердження, отримання та використання офіційних документів, штучно створили умови для незаконної видачі лісорубних квитків серії КИ ЛРК № 016311 від 08.07.2020, КИ ЛРК № 016332 від 19.08.2020 та КИ ЛРК № 016352 від 13.10.2020, що стали підставою для здійсненням незаконної порубки 1120 дерев на лісових ділянках загальною площею суцільного зрубу 2,6 га у кварталі 29 виділі 3 Оливського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс».
Протиправними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленої особи державі заподіяно шкоду в розмірі 4 681 903, 79 грн (чотири мільйони шістсот вісімдесят одна тисяча дев'ятсот три гривні, сімдесят дев'ять копійок), чим спричинено тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в незаконній порубці дерев у лісах, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що спричинила тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України (в редакції КК України чинній станом на 13.10.2020).
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечували, просили відмовити.
Вивчивши матеріали кримінального провадження №42019110000000317, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2019 вислухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_4 11.02.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246, ч. 4 ст. 246 КК України.
Наявність обґрунтованої повідомленої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду кварталу № 36 виділ 15 в адміністративних межах Підгайнівської сільської ради Іванківського району Київської області від 08.12.2020, яким в ході здійснення спеціалістом контрольної інструментальної зйомки встановлено, що фактична площа (площа суцільного зрубу) земельної ділянки складає 1,5 га та являється суцільною земельною ділянкою, загальна кількість пнів незаконно зрубаних дерев складає 1890 пнів; протоколом огляду кварталу № 33 виділи 16, 20, 21 в адміністративних межах Кухарівської сільської ради Іванківського району Київської області від 21.12.2020, яким в ході здійснення спеціалістом контрольної інструментальної зйомки встановлено, що фактична площа (площа суцільного зрубу) земельної ділянки складає 2,0 га та являється суцільною земельною ділянкою, загальна кількість пнів незаконно зрубаних дерев складає 857 пнів; протоколом огляду кварталу № 29 виділ 3 в адміністративних межах Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області від 09.12.2020, яким в ході здійснення спеціалістом контрольної інструментальної зйомки встановлено, що фактична площа (площа суцільного зрубу) земельної ділянки складає 2,6 га та являється суцільною земельною ділянкою, загальна кількість пнів незаконно зрубаних дерев складає 1120 пнів; допитом свідка ОСОБА_6 , який вказав на ОСОБА_8 , як особу, яка забезпечила складання та підписання особами, необізнаними про вчинення злочину, документів, які є необхідними для призначення суцільних санітарних рубок; допитом свідка ОСОБА_10 , який вказав на ОСОБА_8 , як особу, яка надавала вказівки щодо зазначення у документах, які є необхідними для призначення суцільних санітарних рубок, площі ділянок площею менше 1 га; допитом свідка ОСОБА_11 , який займав посаду інженера з охорони та захисту лісу ДП «СЛП «Київоблагроліс» та вказав на ОСОБА_7 , як особу, яка надавала вказівки щодо перевірки правильності складених документів, які є необхідними для призначення суцільних санітарних рубок, таким чином, щоб площі ділянок не перебільшували 1 га з огляду на заборону згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», та як на особу, яка погоджувала такі документи особисто з керівником ДСЛП «КИЇВЛІСОЗАХИСТ» ОСОБА_12 та першим заступником керівника Київського обласного та по місту Києву управлінні лісового та мисливського господарства ОСОБА_13 ; допитом свідка ОСОБА_14 , який займає посаду начальника відділу стану моніторингу лісових насаджень ДСЛП «КИЇВЛІСОЗАХИСТ» та вказав на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як осіб, які говорили йому про необхідність зазначення у документах, які є необхідними для призначення суцільних санітарних рубок, площі ділянок площею менше 1 га, а також вказав що, ОСОБА_12 , будучи його керівником, висунув усну вказівку про необхідність зазначення у документах, які є необхідними для призначення суцільних санітарних рубок, площі ділянок площею менше 1 га; протоколом обшуку у ДП «СЛП «Київоблагроліс» від 25-26.11.2020; розрахунками Держекоінспекції Столичного округу від 05.03.2021, 02.03.2021, 01.03.2021 про розмір збитків, завданих внаслідок незаконної порубки дерев; висновком за результатом проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 09.06.2021, відповідно до якого: внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі № 36 виділ 15 державі заподіяно шкоди у розмірі 3 571 519, 12 грн.; внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі № 33 виділи 16, 20, 21 державі заподіяно шкоди у розмірі 5 086 389, 50 грн.; внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі № 29 виділ 3 державі заподіяно шкоди у розмірі 4 681 903, 79 грн.; загальний розмір шкоди заподіяний державі складає 13 339 812,41 грн.; висновками судових почеркознавчих експертиз, відповідно до яких підписи від імені ОСОБА_4 у документах, необхідних для призначення суцільних санітарних рубок та лісорубних квитках виконані ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зав'язків).
У ст. 177 КПК України, зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України).
Статтею 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, а також те, що застава у розмірі 4609280 грн 00 коп., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Внесення застави саме в такому, помірному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде належним засобом процесуального стримування.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 32, 131, 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод»,-
клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №42019110000000317 від 28.10.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ємільчине Житомирської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, притягненого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 246, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві: отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089.
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді;
-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не виконання покладених на нього обов'язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської обласної прокуратури.
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків до 08.05.2026.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали вручено 11.03.2026 о ______ год. ______ хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний (ПІБ)________________________ підпис__________________