Справа № 555/3044/25
Номер провадження 1-кп/555/129/26
"09" березня 2026 р.
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2 ,
з участю прокурора обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, не депутат, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України,
20 травня 2025 року, приблизно о 21 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (1,28 промілє), керуючи автомобілем марки «AUDI» моделі «A6» р.н. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, рухаючись по проїзній частині вул. Молодіжної, що в с. Балашівка, Березнівської територіальної громади Рівненського району Рівненської області, зі сторони вул. Незалежності, у напрямку с. Яцьковичі, Березнівської ТГ, поблизу житлового будинку № 19Б, по вищевказаній вулиці, по правій смузі руху, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який рухався по правій смузі руху у зустрічному напрямку.
ОСОБА_4 усвідомлюючи, що здійснив наїзд на ОСОБА_5 , умисно не зупинився, не вжив заходів для надання домедичної допомоги потерпілому, виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб і не відправив потерпілого до лікувального закладу, хоча повинен і мав об'єктивну можливість це зробити, натомість поїхав до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , при цьому завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_5 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілим ОСОБА_5 отримано середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України - завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 135 КК України визнав повністю та дав детальні показання про час, місце , спосіб та інші обставини вчинення завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу при зазначених у вироку обставинах, в скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати, всі докази, зібрані на досудовому слідстві вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.
У зв'язку із безсумнівним та добровільним визнанням у повному обсязі обвинуваченим своєї провини в інкримінованому йому діянні, погодження з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ним змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу, підтверджують процесуальні витрати та щодо речових доказів.
Таким чином суд дійшов висновку, що фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим наявні, діяння, у вчиненні якого він обвинувачується, мало місце.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, коли той, хто залишив без допомоги , мав змогу надати їй допомогу.
ОСОБА_4 винуватий у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та підлягає за це покаранню.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а ще має бути і необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Вивченням даних щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий , по місцю проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря- нарколога та лікаря- психіатра.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК Україниє щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно ст.67 КК України: є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень покарання за ч. 1 ст. 135 КК України у виді обмеження волі на строк два роки .
Однак, приймаючи до уваги дані, що характеризують обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, та, на підставі ст. 75 КК України, вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, тривалістю один рік та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши їх арешт.
Процесуальні витрати на проведення судових інженерно- транспортних експертиз не стосуються даного кримінального провадження, а тому стягненню не підлягають.
У кримінальному провадженні цивільного позову не заявлено, підстав для застосування запобіжного заходу немає.
Керуючись ст.ст. 370, 374-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України , призначивши покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік, та на підставіп.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Речовий доказ:
Автомобіль марки «AUDI» моделі «A6» р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , повернути володільцю- ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області.
Суддя ОСОБА_1