Дата документу 26.02.2026Справа № 554/6315/24
Провадження № 2/554/1795/2026
26 лютого 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Сініцина Е.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кувіти М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» до ОСОБА_1 , третя особа державний нотаріус Другої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Наталія Володимирівна, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа державний нотаріус Другої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Наталія Володимирівна, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будучи уродженкою с. Білоцерківка Миргородського (колишнього Великобагачанського) району Полтавської області та знаючи особисто генерального директора ТОВ «Білагро», за життя у 2017 році заповіла належну їй земельну ділянку на користь ТОВ «Білагро», що доводиться заповітом від 16.11.2017 року складеного і посвідченого приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу Сахаровою Л.І., зареєстровано в реєстрі за № 3110. Померла заповіла їхньому товариству земельну ділянку площею 4,8 га, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Миргородського (колишнього Великобагачанського) району Полтавської області, кадастровий номер 5320281200:00:005:0237.
Про смерть ОСОБА_2 їхнє товариство дізналося лише 29.04.2024 року, коли дане товариство подало до ДПІ звіт за формою 4 ДФ по виплатам за 4 квартал, ДПІ згенерувало відповідь про помилку, де за кодом померлої звітність не була прийнята ДПІ, бо власниця земельної ділянки померла, внаслідок чого звітність не приймалась. На їхню адресу було надіслано листа 29.04.2024 року з повідомленням щодо допущених помилок у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4 ДФ, де під п. 4 Повідомлення вбачається помилка по коду померлої.
Під час з'ясування детальних причин не прийняття звіту у ДПІ виявилось, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи наявність заповіту ТОВ «Білагро» 16.05.2024 року звернулось до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
У відповідь 16.05.2024 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої зазначила, що ТОВ «Білагро» пропустило строк на прийняття спадщини. Крім того, в Постанові нотаріуса також зазначалось, що після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу за заявою спадкоємця за законом № 17/2023 і що інших спадкоємців немає. З чого слідує що вже є особа, яка прийняла спадщину - ОСОБА_1 ..
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, враховуючи, що ТОВ «Білагро» до 29.04.2024 року (і навіть пізніше - орієнтовно до 15 травня 2024 року, коли ДПІ їхнє підприємство отримало роз'яснення щодо причин неприйняття їхнього звіту 4ДФ, де точно їм повідомили про те, що ОСОБА_2 померла) не знало і не могло знати про те, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи, що ця відсутність інформації стала причиною звернення із заявою про нотаріуса із пропуском строку на подачу такої заяви про прийняття спадщини після смерті заповідача.
При цьому, ТОВ «Білагро» звернулась 27 травня 2024 року до спадкоємця померлої - ОСОБА_1 з листом в якому їхнє підприємство просило надати згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та на прийняття спадщини за померлою ОСОБА_3 щодо отримання за заповітом земельної ділянки площею 4,8 га, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320281200:00:005:0237.
Відповідач проігнорував звернення ТОВ «Білагро», що обумовлює для їхнього підприємства необхідність звернення до суду для захисту свого права.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визначити товариству з обмеженою відповідальністю «Білагро» додатковий строк терміном в три місяці для прийняття за заповітом спадщини, а саме земельної ділянки площею 4,8 га, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Миргородського (колишнього Великобагачанського) району Полтавської області, кадастровий номер 5320281200:00:005:0237, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 серпня 2024 року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.11.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судових засіданнях представник позивача - адвокат Харченко О.В. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, вказуючи, що підтримує доводи викладені у Відзиві, де вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , у зв'язку з чим відкрилась спадщина. ОСОБА_1 являється сином померлої ОСОБА_2 .
Право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 , як син спадкодавця, будучи спадкоємцем першої черги, відповідно до зазначених вище вимог, подав заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини.
Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов'язаний повідомити суду поважні причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.
Зазначені позивачем підстави: велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та їх місцезнаходженням, яка приблизно дорівнює 50 кілометрів, а також те, що про смерть спадкодавця підприємство випадково дізналось лише 29.04.2024 року - не є поважними.
Вважають, що позивачем не надано доказів та не підтверджено поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
В позові просили відмовити.
Суд, дослідивши надані сторонами документи, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України: Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно до статей 77 - 79 ЦПК України: Н алежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування; Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Позивачем надано суду копії правовстановлюючих документів відносно юридичної особи - ТОВ «Білагро», а саме: Наказ від 30 липня 2010 року №92, Протокол №12 зборів учасників ТОВ «Білагро» від 30 липня 2010 року; Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статут товариства з обмеженої відповідальністю «Білагро», які підтверджують факт реєстрації та існування юридичної особи.
Крім того, позивач надав до суду фотознімок екрану комп'ютера без пояснювальних написів, ймовірно зображення вхідної кореспонденції електронної пошти, ідентифікувати яку не представляється за можливе, а також світлокопії: повідомлення щодо допущених помилок у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходу фізичних осіб та військового збору за формою 4ДФ; паспорта громадянки України на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 , на підставі яких підтверджується факт допущеної помилки ТОВ «Білагро» у податкових відомостях.
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.10.2017 № 101669123 підтверджується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 4,8 га, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Миргородського (колишнього Великобагачанського) району Полтавської області, кадастровий номер 5320281200:00:005:0237.
Заповітом серії НМТ № 398625, складеним 16 листопада 2017 року у сел. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області, підтверджується, що ОСОБА_2 заповіла на користь ТОВ «Білагро» код ЄДРПОУ 32353457, після своєї смерті, земельну ділянку, площею 4,8 га, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Миргородського (колишнього Великобагачанського) району Полтавської області, кадастровий номер 5320281200:00:005:0237.
Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 16.11.2017 № 49892266 підтверджується реєстрація вищевказаного заповіту під № 61567838, приватним нотаріусом Сахаровою Л.І.
Копією постанови державного нотаріуса Другої полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. від 16 травня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, підтверджується відмова ТОВ «Білагро» у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.
Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 21 травня 2024 року № 00045112384 підтверджується реєстрація смерті фізичної особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою державного нотаріусу Другої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. від 16.05.2024 року за №526/02-14 підтверджується відмова у вчиненні нотаріальної дії, внаслідок пропущення ТОВ «Білагро» строку на прийняття спадщини. Після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу за заявою спадкоємця за законом № 17/2023 рік.
Також позивач надав до суду офіційну переписку з Державним нотаріусом Ткаченко Н.В. та лист від 27 травня 2024 року № 229 адресований ОСОБА_1 , які у сукупності так і кожен окремо не несуть в собі доказів чи підтвердження будь яких фактів чи обставин, важливих при встановленні об'єктивної істини у даній справі.
Позивач зазначив підставами пропущення строку для прийняття спадщини: велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та їх місцезнаходженням, а також незнання про смерть спадкодавця в передбачений ст.1270 ЦК України строк.
Суд погоджується з позицією відповідача, яка узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України в справах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, згідно якої правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Вказана позивачем відстань, в межах Полтавської області, не може бути визнана судом великою відстанню, щоб визнаватися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Необізнаність про смерть спадкодавця, також не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про що міститься в правових висновках Верховного Суду України в постанові від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 та в постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 487/2375/18, від 27 травня 2020 року в справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року в справі № 431/5782/17, від 20 вересня 2023 року в справі № 638/16540/20, від 30 вересня 2020 року в справі № 635/4551/18, від 03 березня 2021 року в справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року в справі № 296/12109/18, від 07 грудня 2022 року в справі № 399/570/21, від 13 квітня 2023 року в справі № 522/17537/18.
Звертаючись до суду з позовом, Позивач, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів того, що існували причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій у встановлений законом строк, у зв'язку із чим Позивач не виконав свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог.
Доказів відсутності у Позивача об'єктивної можливості звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня її відкриття, суду також не надано.
За таких обставин, правові підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини, відсутні.
Отже, пред'явлені позивачем вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають, у зв'язку з недоведеністю.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надані докази наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Оскільки в позові відмовлено, то судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12,13, 76-79, 81, 89, 141,263-265,268 ЦПК України, суд -
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» до ОСОБА_1 , третя особа державний нотаріус Другої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Наталія Володимирівна, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білагро», с. Красногорівка, вул. Гоголя, 81, Миргородського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 32353457;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 ;
Третя особа - державний нотаріус Другої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Наталія Володимирівна, місцезнаходження - м. Полтава, вул. Грабчака, 2.
Повний текст судового рішення виготовлено 09 березня 2026 року.
Суддя: Е.М. Сініцин.