Справа № 291/1492/25
Провадження №1-кп/291/58/26
11 березня 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060570000061 від 04.12.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Заріччя Ружинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,
встановив:
Постановою Ружинського районного суду Житомирської області №291/1103/24 від 16.10.2024, яка набрала законної сили 05.02.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Однак у ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 05.02.2025, та будучи ознайомлений з нею, виник злочинний умисел, спрямований на її невиконання.
Діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 04.12.2025 близько 12 год. 20 хв. керував транспортним засобом марки «Audi A8» р/н НОМЕР_1 рухаючись по вулиці Соборній в селищі Ружин, був зупинений працівниками СРПП ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області.
Таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 16.10.2024 у справі № 291/1103/24, яка набрала законної сили та якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Правова кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення: ч. 1 ст. 382 КК України, умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Вказана вище кваліфікація дій обвинуваченого, на думку суду, є правильною, а його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину доведеною.
18 грудня 2025 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - у виді штрафу, у розмірі п'ятсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9350 гривень.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України визнав повністю, підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Захисник ОСОБА_5 також підтвердив добровільність укладення угоди та просив її затвердити.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.
Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали, які надійшли з угодою про визнання винуватості, приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди міру покарання, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 468 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КК України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим, за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, 18.12.2025 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.
Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю даного кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Судом враховано, що ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, критично ставиться до скоєного, має фактичне місце проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога та органу пробації не перебуває.
За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу, у розмірі п'ятсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 118, 124, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.12.2025 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025060570000061 від 04.12.2025.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу, у розмірі п'ятсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9350 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень.
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписами з відео реєстратора встановленого в службовому автомобілі та нагрудного відео реєстратора (боді камери) працівників СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, за фактом фіксації правопорушень вчинених ОСОБА_4 , що мали місце 04.12.2025 року, а також відеозапис з нагрудного відео реєстратора (боді камери) працівників СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, на якому зафіксовано попередження ОСОБА_4 , про кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами будучи позбавленим права на керування транспортними засобами, що мали місце 04.12.2025 року, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Житомирським апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:
обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок суду вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1