ф
11 березня 2026 року
м. Київ
справа №420/30628/25
адміністративне провадження №К/990/7683/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі № 420/30628/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025.
28.11.2025 рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 20.02.2026.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шевцова Н. В., судді Стеценко С. Г., Коваленко Н. В.
На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.03.2026 № 295/0/78-26 у зв'язку з відпусткою судді Коваленко Н. В., яка входить до складу постійної колегії, з метою дотримання строків розгляду справ, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 420/30628/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 у цій справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя - Шевцова Н. В., судді Стеценко С. Г., Тацій Л. В.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З огляду на те, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови у підготовці оновленої довідки для перерахунку та виплати пенсії, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що потреба у касаційному перегляді цієї справи з метою формування єдиної правозастосовної практики у цій категорії справ обумовлена, передусім, відсутністю єдності у вже сформованій практиці зі спірних питань.
Скаржник зауважує, що спостерігається стійка тенденція до зростання кількості тотожних позовів, лише до Управління Служби безпеки України в Одеській області у серпні-грудні 2025 року подано понад 150 аналогічних заяв. Значна кількість рішень судів першої інстанції про визнання протиправними дій державних органів щодо відмови у видачі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 свідчить про масовий характер спорів.
Водночас у таких рішеннях суди, визнаючи дії протиправними, не зазначають конкретної норми чинного законодавства, яку було порушено, що суперечить вимогам статті 246 КАС України щодо мотивувальної частини судового рішення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстав для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи підставу для касаційного оскарження судового рішення, відповідач зазначив, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС Кодексу та наголошує, що на момент звернення з цією касаційною скаргою відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування відповідних норм Закону України № 2262-XII, Постанови № 704 у правовідносинах, які виникли у зв'язку з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, про визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.
Водночас на момент розгляду цієї справи в суді, Кабінетом Міністрів України не внесено жодних змін до пункту 4 Постанови № 704 та розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 i 14.
Скаржник стверджує, що станом на 18.06.2025 не відбулося фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців, що є обов'язковою умовою для перерахунку пенсій.
Водночас, на думку скаржника, набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03 2025 у справі № 320/29450/24 не є самостійною підставою для видачі нової довідки, оскільки воно не змінює розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня.
Скаржник вважає, що Управління Служби безпеки України в Одеській області не має обов'язку видавати довідку за заявою особи без дотримання процедури, передбаченої Порядком № 45, яка включає повідомлення від Пенсійного фонду України та надання відповідних списків.
Скаржник наголошує на необхідності формування правового висновку щодо застосування законодавства у зв'язку з набранням чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 як підстави для перерахунку пенсій.
Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, Верховний Суд вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі № 420/30628/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/30628/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Судді Н. В. Шевцова
С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій