10 березня 2026 року
м. Київ
справа № 320/1921/22
адміністративні провадження № К/990/48597/25, К/990/31884/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., в порядку підготовки справи до касаційного розгляду перевіривши матеріали касаційних скарг Головного управління ДПС у Київській області та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Зазначені касаційні скарги надійшли до Верховного Суду як до суду касаційної інстанції відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.07.2025 та 25.11.2025 адміністративна справа передана на розгляд колегії суддів: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Дашутін І.В.
Ухвалами Верховного Суду від 11.08.2025 та 12.12.2025 відкриті касаційні провадження у цій справі.
Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2026 адміністративна справа передана на розгляд колегії суддів: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Блажівська Н.Є.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Водночас, позивач і відповідач просять зупинити виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025, оскільки оскаржуване судове рішення набрало законної сили.
Проаналізувавши подані клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
При цьому, зупинення виконання (дії) оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й має здійснюватися таким чином, щоб уникнути порушення прав інших учасників справи.
На додаток слід відзначити, що зупинення виконання (дії) оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, і можливе лише за наявності для цього обґрунтованих, поважних причин. Сама по собі незгода скаржників з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання (дії), а сподівання і припущення на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, доходжу висновку, що зазначені у них доводи і аргументи не є такими, що в розумінні наведених положень закону можуть слугувати достатньою підставою для зупинення виконання (дії) оскаржуваного рішення, а тому клопотання задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач і відповідач висловили бажання взяти участь у розгляді цієї справи.
Згідно зі статтею 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Водночас, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд Верховного Суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Проаналізувавши матеріали касаційних скарг та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, Суд касаційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін по справі відсутні.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.10.2017 у справі «Віктор Назаренко проти України»).
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.
Визначальним у цьому питанні є те, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).
Таким чином, виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не питання факту.
Саме тому частиною 1 статті 344 КАС України передбачено, що касаційний перегляд справ здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 248, 256, 262, 340, 344, 375 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 320/1921/22.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про участь у судовому засіданні.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Призначити справу до розгляду на 11 березня 2026 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, м. Київ, 01029 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Л. Желтобрюх