П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34036/24
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 420/34036/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, -
Короткий зміст позовних вимог.
У листопаді 2024 року ТОВ «АКВАФРОСТ» звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці м/п «Чорноморськ», про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000119/1 від 18.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.05.2022 між Компанією «YASHASWI EISH MEAL AND OIL COMPANY» (Мангалур, Індія) (Постачальник) та ТОВ «АКВАФРОСТ» (Покупець) був укладений Контракт №25/05/22-94. В межах Контракту від 25.05.2022 ТОВ «АКВАФРОСТ» імпортував на митну територію України в січні 2024 року товар « заморожене сурими з риби мікс, глазуроване сорт А (odonusnigersauridaspp, epinephelusspp, lepturacanthusspp) у вигляді фаршу, без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, неконсервоване, без кісток, шкіри та плавців, для промислової переробки дата виготовлення 08-12.2023р./01-03.2024, термін придатності - 2 роки. В кількості 20 000 кг.» 18.10.2024 уповноважена Позивачем особа (ТОВ «Інтертранс») звернулись до відділу митного оформлення № 1 м/п «Чорноморськ» UA500110 з електронною митною декларацією (ЕМД) № 24UA5001100008104U5 та пакетом документів для митного оформлення товару. Однак, в оформленні зазначеної електронної митної декларації Відповідачем Позивачу було відмовлено, в зв'язку із незгодою співробітників Відповідача із заявленим уповноваженою особою Позивача до оформлення вартістю товару. Відповідачем 18.10.2024 було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2024/000313 та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів UA5001100/2024/000119/1. Так, стосовно виявлених розбіжностей по кожній окремо представник зазначив таке. Щодо витрат на навантаження оцінюваних товарів, представник зазначив, що такими послугами Позивач не користувався та не оплачував окремо. Тобто, Позивачем не понесено будь-яких додаткових витрати, крім визначених при декларуванні, а тому такі витрати не підлягають додаванню у якості складової митної вартості. Щодо доводів «відповідно до п.1.3 зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2022 №25/05/22-94 зазначено, що до товаросупровідних документів на кожну партію постачальник повинен надати пакувальний лист та якісний сертифікат виробника , проте до митного оформлення на надано цих документів», представник зазначає, що Пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця), а сертифікат якості (виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів. Таким чином наявність чи відсутність вказаних документів жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки не містить вартісних показників. Щодо доводів «відповідно до пункту 5.3 розділу 5 контракту від 25.05.2022 №25/05/22-94 зазначено що, умови та валюта платежу повинні вказуватись в інвойсі на кожну партію товару, однак в інвойсі №YSM/EXI007/24-25 вiд 10.04.2024р. не вказані умови оплати внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Таким чином умови здійснення оплати за товар не визначені», представник вказує, що таке твердження не відповідає дійсності, оскільки Представником Позивача до митного оформлення разом із пакетом документів було надано інвойс №YSM/EXI007/24-25 вiд 10.04.2024р. і зазначений документ містить умови оплати - післяоплата 14 днів після отримання вантажу та валюту платежу - Долари США. Тому не зрозуміло, що має на увазі Відповідач, коли вказує в рішенні про коригування митної вартості про відсутність таких відомостей. Щодо доводів «Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 контракту від 25.05.2022 №25/05/22-94 оплатаможлива як передплата, так і післяоплата. У наданому інвойсі від №YSM/EXI007/24-25 вiд 10.04.2024 та у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо умови здійснення оплати за Товар. Таким чином умови здійснення оплати за товар не визначені» також представник зазначає, що відповідно до інвойсу №YSM/EXI007/24-25 вiд 10.04.2024 визначено умови оплати як після сплата протягом 14 днів після отримання вантажу. Щодо тверджень про ненадання доказів понесення транспортних витрат та посилань на договір перевезення, представник зазначає, що умова поставки визначена в документах як FCA (Клайпеда Литва, згідно Правил Інкотермс 2010, Це свідчить про те, що Покупець повинен був сплатити за доставку товару тільки із м. Клайпеда до м. Чорноморськ. На підтвердження вартості такої поставки при проведення процедури розмитнення було надано довідку про транспортні витрати за вих.№4/10 від 04.10.2024р., що складена перевізником ТОВ «МАГТРАНС» так копію договору про транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №25/03 від 25.03.2012. Зазначена довідка містить всю необхідну інформацію, щодо умов перевезення з Клайпеди до Чорноморська та її вартість.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500110008104U5 від 18.10.2024, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ТОВ «АКВАФРОСТ», а саме: заморожене сурими з риби мікс глазуроване сорт A (odonusniger,sauridatumbil,epinephelusdiacanthus, lepturacanthussavala)у вигляді фаршу без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки без кісток, шкіри та плавців, неконсервоване для промислової переробки дата виготовлення 08-12.2023/01- 03.2024,термін придатності-2 роки .Чиста вага нетто 20000кг.Упаковано в картонні коробки по 20кг(+/-10%глазур) (2 блока по 10кг обгорнуті у внутрішню поліетиленову плівку). Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500110008104U5 від 18.10.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500110008104U5 від 18.10.2024 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000119/1 від 18.10.2024, а саме:1) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням для ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до п. 1.3 зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2022 № 25/05/22-94 зазначено, що до товаросупровідних документів на кожну партію постачальник повинен надати пакувальний лист та якісний сертифікат виробника, проте до митного оформлення не наданого цих документів; 3) відповідно до пункту 5.3 розділу 5 контракту № 25/05/22-94 від 25.05.2022 зазначено, що умови оплати повинні вказуватися у інвойсі на кожну Юридичне управління Одеської митниці партію товару, однак у інвойсі від 10.04.2024 № YSM/EXI007/24-25 не вказані умови оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Таким чином, умови здійснення оплати за товар не визначені; 4) відповідно до пункту 5.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.05.2022 № 25/05/22-94 оплата можлива як передплата, так і післяплата. У наданому інвойсі від відвід 10.04.2024 № YSM/EXI007/24-25 та у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо умови здійснення оплати за товар. Таким чином, умови здійснення оплати за товар не визначені; 5) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано; 6) у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу. Декларантом надіслано лист ТОВ "Інтертранс" від 18.10.2024, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.
У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000119/1 від 18.10.2024. У рішенні про коригування митної вартості UA500110/2024/000119/1 від 18.10.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 24UA500110008118U6 від 18.10.2024. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500110/2024/000119/1 від 18.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «АКВАФРОСТ».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10.11.2025 у справі № 420/34036/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару задовольнивю.
Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000119/1 від 18.10.2024.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійки).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальність “Аквафрост» є юридичною особою та зареєстровано 18.10.2005. Основним видом діяльності є 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків. Інші види: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності, між позивачем (покупець) та Компанією “YASHASWI EISH MEAL AND OIL COMPANY» (Мангалур, Індія) (Постачальник)25.05.2022 було укладено контракт №25/05/22-94, відповідно до умов вказаного контракту Постачальник зобов'язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також інші необхідні характеристики товару, попередньо узгоджені сторонами, вказуються в інвойсі, який є невід'ємною частиною даного контракту (п.1.1. Контракту).
У відповідності до п.1.2. Контракту поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар та бере на себе зобов'язання за розрахунками з Постачальником.
Поставка товарів за цим договором повинна здійснюватись покупцеві. Терміни і умови поставки (відповідно до ІНКОТЕРМС-2010) обумовлюються в інвойсах до цього контракту. (п. 3.2 контракту)
Ціни на поставлені товари повинні бути узгоджені сторонами. Вони вказуються в інвойсі на кожну поставку товару. (п. 4.1 контракту)
Відповідно до інвойсу №YSM/EXI007/24-25 вiд 10.04.2024 визначено умови поставки: FCA Klaipeda, Lithuania; умови оплати - шляхом банківського переказу протягом 14 днів з моменту отримання вантажу.
Судом встановлено, що з метою доставки товару, між ТОВ «АКВАФРОСТ» та ТОВ «МАГТРАНС» 25.03.2022 було укладено договір №25/03 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях.
Відповідно до довідки про транспортні витрати №04/10від 04.10.2024 вказано, що загальна вартість перевезення по а/м НОМЕР_1 /ВН6871XGмаршрут Клайпеда (Литва) - Яготин (Україна) складає 53000,00 грн. Страхування вантажу не проводилось. Навантажувальні роботи за рахунок відправника.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного контракту, на підставі інвойсу №YSM/EXI007/24-25 вiд 10.04.2024 позивачем було імпортовано на митну територію товар: Заморожене сурими з риби мікс глазуроване сорт A (odonusniger, sauridatumbil, epinephelusdiacanthus, lepturacanthussavala) у вигляді фаршу без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки без кісток, шкіри та плавців, неконсервоване для промислової переробки дата виготовлення 08-12.2023/01- 03.2024,термін придатності-2 роки. Чиста вага нетто 20000кг.Упаковано в картонні коробки по 20кг(+/-10%глазур) (2 блока по 10кг обгорнуті у внутрішню поліетиленову плівку) та подано до митного оформлення МД №24UA500110008104U5 від 18.10.2024.
До митної декларації Позивачем було надано:
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercialinvoice) YSM/EXI007/24-25 10.04.2024
Автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) Б/Н 03.10.2024
Мiжнародний ветеринарний сертифiкат або ветеринарне свідоцтво (Veterinarycertificate) LT0358004/1757 03.10.2024
Сертифiкат про походження товару форми A (Certificateoforiginform A (GSP)) EIC/2024/006/0331783A/00305105 12.04.2024
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 04/10 04.10.2024 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 25/05/22-94 25.05.2022
Договір про надання послуг митного брокера 2/24-БР 01.01.2024
Договір (контракт) про перевезення 25/03 25.03.2022
Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 11982925 07.10.2024.
На вимогу митного органу, 18.10.2024 уповноваженою особою позивача було надано лист, яким повідомлено, що до митного органу було надано всі необхідні документи, що передбачені ч.2 ст. 53 МК України, а також деякі, що не передбачені законодавством, але такі, що дають змогу митному органу визначити реальну митну вартість товару. Тому вважаю, що немає нагальної необхідності у наданні до митного органу інших документів.
Суд встановив, що 18.10.2024 в оформленні вказаної митної декларації декларанту було відмовлено про складено картку відмови № UA500110/2024/000313та винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000119/1.
Підставою для відмови в оформленні митної декларації стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:
1) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням для ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) відповідно до п. 1.3 зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2022 № 25/05/22-94 зазначено, що до товаросупровідних документів на кожну партію постачальник повинен надати пакувальний лист та якісний сертифікат виробника, проте до митного оформлення не наданого цих документів;
3) відповідно до пункту 5.3 розділу 5 контракту № 25/05/22-94 від 25.05.2022 зазначено, що умови оплати повинні вказуватися у інвойсі на кожну Юридичне управління Одеської митниці партію товару, однак у інвойсі від 10.04.2024 № YSM/EXI007/24-25 не вказані умови оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Таким чином, умови здійснення оплати за товар не визначені;
4) відповідно до пункту 5.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.05.2022 № 25/05/22-94 оплата можлива як передплата, так і післяплата. У наданому інвойсі від відвід 10.04.2024 № YSM/EXI007/24-25 та у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо умови здійснення оплати за товар. Таким чином, умови здійснення оплати за товар не визначені;
5) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано;
6) у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу.
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що, у графі 33 спірного Рішення про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням для ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) відповідно до п. 1.3 зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2022 № 25/05/22-94 зазначено, що до товаросупровідних документів на кожну партію постачальник повинен надати пакувальний лист та якісний сертифікат виробника, проте до митного оформлення не наданого цих документів;
3) відповідно до пункту 5.3 розділу 5 контракту № 25/05/22-94 від 25.05.2022 зазначено, що умови оплати повинні вказуватися у інвойсі на кожну Юридичне управління Одеської митниці партію товару, однак у інвойсі від 10.04.2024 № YSM/EXI007/24-25 не вказані умови оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Таким чином, умови здійснення оплати за товар не визначені;
4) відповідно до пункту 5.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.05.2022 № 25/05/22-94 оплата можлива як передплата, так і післяплата. У наданому інвойсі від відвід 10.04.2024 № YSM/EXI007/24-25 та у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо умови здійснення оплати за товар. Таким чином, умови здійснення оплати за товар не визначені;
5) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано;
6) у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу.
Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого.
Щодо аргументів митниці про не надання до митного оформлення витрат на навантаження.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 3.2. зовнішньоекономічного контракту №25/05/22-94 від 25.05.2022, поставка товарів за цим Договором повинна здійснюватися Покупцеві. Терміни та умови поставки (відповідно до “ІНКОТЕРМС -2010») обумовлюються в Інвойсах до цього Контракту.
Відповідно до Інвойсу №YSM/EXI007/24-25 вiд 10.04.2024 визначено умови поставки: FCA Klaipeda, Lithuania.
Разом з тим, у наданій до митного оформлення довідці №04/10 від 04.10.2024 про транспортні витрати прямо вказано, що вартість навантажувальних робіт за рахунок відправника.
Отже, з наведеного виходить, що обов'язок навантаження товару в транспортний засіб наданий Покупцем покладається на Постачальника, а вартість таких робіт включено до вартості товару.
З огляду на викладене, наведені вище аргументи митного органу є необґрунтованими.
Щодо доводів митного органу щодо не надання пакувального листа та якісного сертифікату виробника, колегія суддів зазначає, що як правильно вказав суд першої інстанції, пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці, тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту і номер упаковки (місця), а сертифікат якості (виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
Тобто, наявність чи відсутність таких документів у відповідності до ст. 53 МК України, не впливає на вартісні показники товару, а відтак, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.
Щодо доводів митного органу щодо ненадання інформації про умови оплати, апеляційний суд зазначає, що умови оплати товару не впливають на вартість товару, яка заявлена декларантом та вказана у інвойсі.
Тотожні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 807/221/18.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до інвойсу №YSM/EXI007/24-25 вiд 10.04.2024 визначено умови оплати - шляхом банківського переказу протягом 14 днів з моменту отримання вантажу.
При цьому, позивачем при митному оформленні товарів надано документи, які містять узгоджені відомості про ціну товару.
За наведеного, враховуючи що в спірному інвойсі наявна інформація стосовно умови оплати за поставлений товар, вищенаведені митним органом аргументи є необґрунтованими.
Поряд з цим, колегія суддів відхиляє доводи митниці щодо не надання при митному оформленні транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та що у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір перевезення вантажу, позаяк, як зазначено вище апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, а також не спростовується відповідачем, декларантом під час митного оформлення надано копію договору №25/03 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 25.03.2022 укладеного між ТОВ «АКВАФРОСТ» та ТОВ «МАГТРАНС».
Крім того, відповідно до довідки про транспортні витрати №04/10 від 04.10.2024 вказано, що загальна вартість перевезення по а/м НОМЕР_1 /ВН6871XGмаршрут Клайпеда (Литва) - Яготин (Україна) складає 53000,00 грн. Страхування вантажу не проводилось. Навантажувальні роботи за рахунок відправника.
Відтак, позивачем під час митного оформлення були надані документи, які містять вартість перевезення до митної території України.
Отже, наведені доводи митного органу є безпідставними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.
Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000119/1 від 18.10.2024 відповідачем використано для коригування митної вартості товару митні декларації №UA100390/2023/719824 від 22.12.2023.
Проте, спірне рішення містить лише посилання на таку митну декларацію, однак не містить пояснень про те, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості.
Також відповідачем не зазначено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.
Доводи апеляційної скарги.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 420/34036/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк