Справа №592/1923/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/226/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - відсторонення від посади
Іменем України
05 березня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_5
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваної - ОСОБА_7
захисника підозрюваної - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми кримінальне провадження № 42025202510000135, відомості про яке внесені до ЄРДР 22 серпня 2025 року за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчої судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 лютого 2026 року про відсторонення від посади підозрюваної ОСОБА_7 ,
встановила:
Ухвалою слідчої судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 лютого 2026 року клопотання слідчого задоволено та відсторонено підозрювану ОСОБА_7 від посади професора кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського Державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, строком на 2 (два) місяці.
Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та невмотивованою.
Апелянт посилається на необґрунтованість підозри, а саме відсутність у ОСОБА_7 статусу службової особи у розумінні ст.368 КК України. Зокрема зазначила, що ОСОБА_7 наказом ректора СумДПУ імені ОСОБА_10 від 27.12.2025 за № 570 визначено головою ради у разовій спеціалізованій вченій раді для прийняття до розгляду та проведення захисту дисертації «Комплексний підхід до активізації мовленнєвої діяльності у не мовленнєвих дошкільників» здобувача ОСОБА_11 на здобуття ступеня доктора філософії із спеціальності 016 Спеціальна освіта. Повноваження ОСОБА_7 обмежувалися участю у разовій спеціалізованій вченій раді з прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій аспірантів та не передбачали виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій (розподіл коштів, кадрові рішення тощо). Відтак, вона не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, а відсутність статусу службової особи виключає можливість застосування відсторонення від посади відповідно до ст. 154 КПК України.
Також захисник вважає, що прокурором не доведено наявності підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Не підтверджено ризиків припинення кримінального правопорушення, знищення чи спотворення доказів або незаконного впливу на учасників провадження. ОСОБА_7 не має доступу до матеріалів кримінального провадження, не є керівником університету, а її повноваження обмежені сферою діяльності кафедри. Наведені в клопотанні ризики мають характер припущень.
Крім того, матеріали провадження містять протоколи обшуків та ухвалу про накладення арешту на вилучені документи, що свідчить про перебування доказів у розпорядженні сторони обвинувачення та спростовує існування ризику їх знищення чи приховування.
Апелянт також наголошує на непропорційності відсторонення від посади, оскільки це призведе до суттєвих негативних наслідків для СумДПУ імені ОСОБА_10 , оскільки без ОСОБА_7 неможливо забезпечити належний хід освітнього процесу. Зокрема спричинить зрив синхронного та асинхронного навчання, неможливість викладання авторських лекційних курсів, порушення безперервності освітнього процесу, неможливість підготовки дистанційних курсів.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що підстави для відсторонення ОСОБА_7 від посади відсутні.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , підозрюваної ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчої судді без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно вимог ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження; відсторонення від посади є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, а згідно ч. 1 ст. 154 цього Кодексу відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.
При вирішенні питання про відсторонення від посади, слідчий суддя, у відповідності вимог ст. 157 КПК, зобов'язаний врахувати наявність правової підстави для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки відсторонення від посади для інших осіб. При цьому підставою для відсторонення від посади є наявність достатніх даних вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку апеляційного суду, слідчим суддею вказані вимоги закону дотримані.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що слідчим відділом Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за 42025202510000135 від 22.08.2025 року, у якому 27 січня 2026 року ОСОБА_7 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК, за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб, щодо організації допуску наукової роботи ОСОБА_11 до захисту у відповідній вченій раді СумДПУ імені А.С. Макаренка.
05 лютого 2026 року до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим із прокурором Окружної прокуратури м.Суми звернувся слідчий слідчого відділу Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_12 , у якому вказував, що перебуваючи на посаді професора кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського Державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка ОСОБА_7 може спотворити та /або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, продовжити свою злочинну діяльність, шляхом подальшого вирішення питання щодо допуску наукових робіт аспірантів до захисту та їх успішного захисту у вченій раді СумДПУ імені А.С.Макаренка за грошову винагороду, тому просив відсторонити ОСОБА_7 від займаної посади.
Розглянувши вказане клопотання, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відсторонення від посади ОСОБА_7 , дотримався вимог статей 131, 154, 157 КПК України, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, а саме наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування (аналогічні записки щодо грошових коштів), чи зважаючи на ознаки систематичності діяння, продовжити вчинення злочину.
Зокрема, перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у своєму клопотанні, слідчим суддею суду першої інстанції з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а виклад фактичних обставин, що дають підстави підозрювати останню у вчиненні даного правопорушення, слідчим/прокурором зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
А сукупність цих доказів свідчить, що причетність ОСОБА_7 до вчинення даного кримінального правопорушення є вірогідною і ймовірною, що дає підстави для відсторонення її від займаної посади з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення. При цьому необхідно зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя суду першої інстанції на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Щодо встановлення факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, згідно якої (рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175), від 28.10.1994 у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria), слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення», а «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу».
Таким чином, оцінюючи зазначені у клопотанні слідчого доводи стосовно наявності правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення ОСОБА_7 від посади, слідчий суддя суду першої інстанції з достатньою повнотою врахував як конкретні обставини кримінального правопорушення, так і обставини, які свідчать про існування ризиків того, що, перебуваючи на посаді професора кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського Державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка може використати свої повноваження та зв'язки для незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та інших учасників справи в силу службових повноважень, внаслідок чого доводи апеляційної скарги з цього приводу не заслуговують на увагу.
Посилання захисника у апеляційній скарзі, що ОСОБА_7 не є службовою особою у розумінні ст. 368 КК України, оскільки її посада професора кафедри спеціальної та інклюзивної освіти не передбачає виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, колегія суддів вважає передчасними для вирішення на даній стадії кримінального провадження. Питання наявності чи відсутності у підозрюваної статусу службової особи, а також правильності кваліфікації її дій підлягає остаточній оцінці під час подальшого досудового розслідування або під час судового розгляду справи по суті.
Відповідно до примітки до ст. 364 КК України службовими особами визнаються особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають посади в установах, організаціях чи підприємствах незалежно від форми власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
З наданих стороною обвинувачення матеріалів убачається, що підозра ґрунтується на сукупності доказів, які на цьому етапі провадження дають достатні підстави вважати її обґрунтованою. Крім того, слідчим суддею враховано характер інкримінованого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, зокрема відомості про роль підозрюваної.
Твердження захисника щодо непропорційності застосованого заходу у вигляді відсторонення від посади колегія суддів оцінює критично.
Посилання апелянта на те, що відсторонення ОСОБА_7 призведе до порушення навчального та наукового процесу, зокрема спричинить зрив синхронного та асинхронного навчання, неможливість викладання авторських лекційних курсів, порушення безперервності освітнього процесу, неможливість підготовки дистанційних курсів, не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Зазначені обставини, хоча й можуть впливати на організацію діяльності відповідного структурного підрозділу університету, однак самі по собі не свідчать про незаконність чи необґрунтованість застосування такого заходу забезпечення.
Колегія суддів враховує, що відсторонення від посади має тимчасовий характер та спрямоване на забезпечення належного перебігу відповідного процесуального провадження, зокрема для запобігання можливому впливу на свідків, підлеглих працівників чи іншим чином перешкоджанню встановленню обставин справи.
Крім того, організація навчального процесу, у тому числі синхронного та асинхронного навчання, викладання авторських лекційних курсів, безперервного освітнього процесу, підготовки дистанційних курсів, належить до компетенції керівництва закладу вищої освіти, яке має можливість вжити відповідних організаційних заходів для недопущення негативного впливу на освітній та науковий процес.
За таких обставин наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення у виді відсторонення від посади та не свідчать про його явну непропорційність.
Колегія суддів також вважає, що тимчасове відсторонення ОСОБА_7 від займаної посади на даному етапі досудового розслідування є необхідним з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та виправдовує визначений ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.
До того ж, колегія суддів враховує і той факт, що статусу підозрюваної ОСОБА_7 набула лише 27.01.2026, а тому можливість вчинення нею певних дій на перешкоджання здійсненню кримінального провадження, використовуючи своє службове становище є високою.
Таким чином, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідила всі обставини, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про відсторонення особи від посади, дослідила належним чином правову підставу для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення на даному етапі кримінального провадження, наслідки відсторонення від посади для інших осіб та навела в ухвалі мотиви, з яких прийняла відповідне рішення.
Однак, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що 27 січня 2026 року ОСОБА_7 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
За змістом ч. 1 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Зважаючи на вказані норми закону, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні почався 27 січня 2026 року і має закінчитися 27 березня 2026 року.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею суду першої інстанції були проігноровані і ухвалою від 09 лютого 2026 року ОСОБА_7 була відсторонена від посади на строк два місяці, внаслідок чого такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади був застосований поза межами строку досудового розслідування, чим істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК), а істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково. Відсторонити підозрювану ОСОБА_7 від посади професора кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського Державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка у межах строку досудового розслідування до 27.03.2026 включно.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчої судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 лютого 2026 року про відсторонення від посади підозрюваної ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 лютого 2026 року, якою ОСОБА_7 відсторонено від посади скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_12 задовольнити частково .
Відсторонити підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади професора кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського Державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка у межах строку досудового розслідування до 27.03.2026 включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4