Справа № 375/490/26
Провадження № 3/375/362/26
11 березня 2026 року селище Рокитне Білоцерківського району Київської області
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Антипенко В. П.,
розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 та ч. 2 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі КУпАП),-
21.02.2026 0 21.10 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини, ОСОБА_2 , що виражалось у виражанні нецензурною лайкою у бік потерпілої, погрозах та образах, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
05.03.2026 до Рокитнянського районного суду Київської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення:
-серії ВАД № 332202 від 21.02.2026, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, справа № 375/490/26 (провадження № 3/375/362/26),
-серії ВАД № 332201 від 21.02.2026, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, справа № 375/491/26 (провадження № 3/375/363/26).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 визначено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Із урахуванням вищенаведеного та зважаючи на те, що два адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення підлягають об'єднанню в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково. Аояснив, що 21.02.2026 із дружиною дійсно відбулася сварка через те, що вона з'явилася додому напідпитку. Щодо вчинення насильства відносно дитини ОСОБА_1 свою вину повністю заперечив.
Потерпіла, ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що з чоловіком дійсно відбувалася сварка, під час якої він її ображав та висловлювався у її бік нецензурною лайкою. Щодо дитини чоловік насильства не вчиняв.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються:
протоколом про адміністративне правопорушення;
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Щодо ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Диспозицією ч.1 ст. 1732 КУпАП передбачено вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 332201 від 21.02.2026, з якого вбачається, що 21.02.2026 0 21.10 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини, ОСОБА_2 , що виражалось у виражанні нецензурною лайкою у бік потерпілої, погрозах та образах;
поясненнями та заявою потерпілої ОСОБА_2 від 21.02.2026, у якому потерпіла вказує на психологічне насильство з боку чоловіка;
матеріалами відеозапису, у яких зафіксовано пояснення поетрпілої та ОСОБА_1 , з якого вбачається, що конфлікт виник на грунті ревнощів. У фійлі clip-1 зафіксовано пояснення потерпілої, у якому вона вказує на те, що вона виганяла з будинку чоловіка, а він кричав на неї.
Отже, враховуючи викладені обставини та досліджені докази, вважаю доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.1732 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства.
Щодо ч. 2 ст. 173-2 КУпАП
Диспозицією ч. 2 ст. 1732 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП правопорушення не встановлена та матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується.
Як вбачається, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332201 від 21.02.2026, 21.02.2026 0 21.10 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини, ОСОБА_2 , що виражалось у виражанні нецензурною лайкою у бік потерпілої, погрозах та образах, у присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Досліджені судом матеріали справи по даному епізоду не містять доказів, які б вказували на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, відносно дитини.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП, в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024, передбачає новий склад правопорушення - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене безпосередньо стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Окрім цього, вище вказаним Законом (№3733-IX від 22.05.2024) було внесено зміни і достатті 269 КУпАП «Потерпілий», відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство саме відносно неповнолітньої дитини по даному епізоду.
Із пояснення потрпілої вбачається, що ОСОБА_1 хотів забрати їх спільну дитину.
Отже, якщо правопорушення вчинено не безпосередньо стосовно дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.
Отже, враховуючи викладені обставини та досліджені докази, вважаю не доведеним, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.1732 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства стосовно дитини.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження всправі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про визначення виду і розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до ОСОБА_1 суддя дійшов до таких висновків.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 1732 КУпАП передбачено ряд альтернативних покарань: накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП України, суддя не встановив.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП України, суддею не встановлено.
Враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, а саме: умисне вчинення адміністративного правопорушення; відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суддя вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 1732 КУпАП України, а саме: у виді штрафу. На переконання судді саме таке покарання є найбільш доцільним та достатнім для виховання особи, її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, оскільки штраф накладає на порушника певний фінансовий тягар, який в подальшому виховує особу правопорушника в дусі поваги до законів України та подальшої поведінки у суспільстві, і в більшій мірі є чинником запобігання вчиненню нових правопорушень.
Щодо необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КупАП, суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб'єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.
Суддею враховано, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство вперше. За таких обставин суддя не вважає за необхідне направляти правопорушника на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство.
Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату ухвалення постанови становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст.7, 23, 33, 36, ч.3 ст. 172-20, 268, 283-284, 287 КУпАП, суддя-
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 375/490/26 (провадження № 3/375/362/26) та 375/491/26 (провадження № 3/375/363/26) відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 та 2 ст.173-2 КУпАП.
Присвоїти об'єднаній справі загальний номер: 375/490/26 (провадження № 3/375/362/26).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100), РНОКПП НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 коп.) грн.
Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106), РНОКПП НОМЕР_1 .
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя В. П. Антипенко
Дата набрання постановою законної сили "____"___________2026 р.
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"___________2026 р.