11 березня 2026 року селище Верховина Справа№ 938/302/26
Провадження № 2-а/938/9/26
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " НОМЕР_2 прикордонного загону капітана ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення ЗхРУ №008098 від 28.02.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.202 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1615 грн та провадження в справі закрити.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 визначено суддю Бучинського А.Б. для розгляду вказаної справи.
Оглянувши матеріали адміністративного позову, вважаю за необхідне постановити ухвалу про самовідвід судді Бучинського А.Б. з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В розумінні частин 1, 2, 3, 6, 8, 11,12 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин четвертої та п'ятої цієї статті не застосовуються. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен заявляти самовідвід.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_1 оскаржує постанову начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " НОМЕР_2 прикордонного загону капітана ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення ЗхРУ №008098 від 28.02.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.202 КУпАП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 27.02.2026 о 16:35 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 20000 м від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ, тобто в межах контрольованого прикордонного району. Під час перевірки ОСОБА_1 порушив прикордонний режим, а саме перебуваючи в межах контрольованого прикордонного району на законну вимогу старшого прикордонного наряду надати можливість оглянути транспортний засіб та багажне відділення відмовився, чим порушив вимоги пункту 11 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 №1147.
Також встановлено, що в провадженні судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинського А.Б. знаходилася справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.185-10 КУпАП в якій постановою судді від 10.03.2026, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок. При цьому, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 27.02.2026 о 16 год 35 хв, на відстані 20000 м до лінії державного кордону на напрямку 434 прикордонного знаку, на території н.п.Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, в контрольованому прикордонному районі вчинив злісну непокору вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, а саме: не виконав неодноразово повторену законну вимогу старшого наряду щодо надання можливості оглянути транспортний засіб і багажне відділення та в зухвалій формі відмовився, чим порушив вимоги абз.2 ст.2 Закону України "Про державну прикордоннну службу".
Таким чином з наведеного вбачається, що при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_1 підлягають обставини, які вже були предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.185-10 КУпАП, і яким суддею надано правову оцінку у процесуальному рішенні.
Враховуючи наведене, з метою недопущення виникнення або усунення у стороннього спостерігача будь яких сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи слід постановити ухвалу про самовідвід судді Бучинського А.Б. від розгляду даної справи, а справу передати до канцелярії суду на повторний автоматизований розподіл.
Керуючись ст.ст. 18, 36, 39 КАС України, суддя,-
відвести суддю Бучинського Андрія Богдановича в порядку самовідводу від розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Матеріали адміністративної справи №938/302/26, провадження №2-ан/938/9/26, передати в канцелярію Верховинського районного суду Івано-Франківської області для проведення повторного автоматизованого розподілу між суддями, в порядку, передбаченому ст.18 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ