Справа№938/324/26
Провадження № 3/938/212/26
10 березня 2026 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, учасника бойових дій, тимчасово не працює, за ч.1 ст.185-10 КпАП України,
ОСОБА_1 , 27.02.2026 о 16 год 35 хв, на відстані 20000 м до лінії державного кордону на напрямку 434 прикордонного знаку, на території н.п.Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, в контрольованому прикордонному районі вчинив злісну непокору вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, а саме: не виконав неодноразово повторену законну вимогу старшого наряду щодо надання можливості оглянути транспортний засіб і багажне відділення та в зухвалій формі відмовився, чим порушив вимоги абз.2 ст.2 Закону України "Про державну прикордоннну службу", та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.185-10 КпАП України.
З матеріалів справи вбачається, що матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП надійшли до суду 11.03.2026, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.
В судовому засіданні, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушення не визнав. Суду пояснив, що він є учасником бойових дій, внаслідок отримання поранення та контузії, він протягом останнього року перебуває на лікуванні та реабілітаці. Того дня, він погано себе почував і йому було важко самостійно вийти з автомобіля та відкрити багажне відділення. Він не заперечував, щоб працівники прикордонного посту самостійно оглянули автомобіль, оскільки обов'язку самостійно це робити, він не має. Крім того, він постійно їздить на автомобілі і його всі знають, а тому для нього образливо, що перевіряють його автомобіль.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, слід прийти до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП наступає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Відповідно до абз.2 ст. 23 Закону України "Про Державний кордон України", законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у справі.
Протоколом про адміністративне правопорушення серія ЗхРУ №345755 від 27.02.2026, згідно якого, ОСОБА_1 , 27.02.2026 о 16 год 35 хв, на відстані 20000 м до лінії державного кордону на напрямку 434 прикордонного знаку, на території н.п.Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, в контрольованому прикордонному районі, вчинив злісну непокору вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, а саме: не виконав неодноразово повторену законну вимогу старшого наряду щодо надання можливості оглянути транспортний засіб і багажне відділення та в зухвалій формі відмовився, чим порушив вимоги абз.2 ст.2 Закону України "Про державну прикордоннну службу".
Протокол складено уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень.
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , письмово виклав пояснення в яких зазначив, що не відкрив особисто двері багажника автомобіля, оскільки є інвалідом війни і йому важко лишній раз виконувати певні фізичні дії. Також особисто для нього важко та принизливо бути підозрюваним у порушенні проїзду даного поста. Претензій до ДПС України не має, цінні речі та кошти не вилучалися.
Протоколом про адміністративне затримання від 27.02.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий о 16.35год 27.02.2026 на строк до 3-х діб з метою з'ясування обставин правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 та ч.1 ст.202 КУпАП та якого було звільнено 27.02.2026 о 17.50 год. Такий протокол містить підпис ОСОБА_1 .
Відеозаписом розміщеним на лазерному диску, долученому до матеріалів справи, на якому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на вимогу працівника Державної прикордонної служби відмовляється відкрити та показати для огляду багажне відділення автомобіля, мотивуючи це тим, що для нього принизливо є те, що його вважають порушником. Також він зазначає про те, що не заперечує щоб працівники прикордонного посту самостійно відкрили багажне відділення та оглянули його, на що працівник прикордонного наряду пояснила, що їй заборонено самостійно відкривати двері автомобіля.
Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
За таких обставин, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, доведена.
При цьому, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що працівник прикордонного посту міг самостійно вікрити багажне відділення та оглянути автомобіль, суд не бере до уваги, оскільки порядок зупинки та огляду транспортних засобів, зокрема і уповноваженими особами Державної прикордонної служби регулюється Положенням про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. №1147.
Зокрема, п.11 Порядку передбачено, що з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов'язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та "Про дорожній рух" у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби.
Зупинка транспортного засобу здійснюється, зокрема уповноваженими особами Державної прикордонної служби, а також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону: наземного - із застосуванням диска з червоним світлоповертачем або рукою, що вказує на цей транспортний засіб.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у місці, на яке йому буде вказано, з дотриманням правил зупинки, а також: подати для перевірки документи, що посвідчують особу водія і пасажирів, та реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон); дати можливість оглянути транспортний засіб і перевірити номери його агрегатів.
Таким чином з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 після його зупинки працівниками прикордонної служби, повинен був надати їм можливість оглянути транспортний засіб, зокрема його багажне відділення шляхом самостійного відкриття дверей.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.185-10 КУпАП, що на думку суду, буде відповідати завданням КУпАП та достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Керуючись статтями 24, 27, ч.1 ст.185-10, 280, 283, 284 КпАП України, суддя,
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Верховина/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA988999980313000106000009056, код класифікації доходів бюджету 21081100, для зарахування надходжень: «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Верховина/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA398999980313101206000009622, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, пункт 5.
Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ