09 березня 2026 року м. Київ справа №320/41565/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому просить суд:
- скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №178 від 18 липня 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» щодо застосування до інспектора взводу №2 Управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції,
- скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1115 о/с від 31.07.2024 року «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 Управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення Національної поліції України «Об'єднана штурмова бригада « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,
- поновити з 02.08.2024 року майора поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 Управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення Національної поліції України «Об'єднана штурмова бригада « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.08.2024 по дату ухвалення судового рішення,
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 Управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 02 серпня 2024 року,
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на позивача, є необґрунтованим, а наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1115 о/с від 31.07.2024 року «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції виданий з порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому є незаконним та таким, що грубо порушує права позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача надано до суду відзив, в якому проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що позивач безпідставно відмовився виконувати вимоги наказу на бойове (спеціальне) завдання, а посилання на поганий стан здоров'я не підтверджено жодними доказами. Отже, висновки службового розслідування є обґрунтованими та вмотивованими, а тому, як наслідок, спірні накази є правомірними і підстав для поновлення позивача на посаді немає.
Крім цього, зауважено, що позивачем не дотримано строк звернення до суду.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 01.12.2023 № 856 о/с (по особовому складу), ОСОБА_1 (спеціальний жетон НОМЕР_1 ) призначено на посаду інспектора взводу № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказом УПОП № 1 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.07.2024 № 321 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі ОСОБА_1 - інспектора взводу № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
За наслідком службового розслідування складено висновок від 20 липня 2024 року № 77/01/59/16-2024ДСК, в якому відповідач виснував, що ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також підпункту 4 пункту 3 розділу II посадових інструкцій, інспектора взводу № 2 полку і УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1», затверджених 02.12.2023, відмовився від виконання вимог наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 04.07.2024 № 203 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень».
На підставі висновку службового розслідування наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.07.2024 № 178 за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від.15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також підпункту 4 пункту 3 розділу 11 посадових інструкцій інспектора взводу № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1», затверджених 02.12.2023, що виразилось у відмові виконувати вимоги наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 04.07.2024 № 203 дск «Про виконання бойових розпоряджень» застосовано, до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 31.07.2024 № 1115 о/с (по особовому складу) ОСОБА_1 відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) звільнено зі служби в поліції з 01 серпня 2024 року. Встановлено виплату грошової компенсації за відпустки та оголошено суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
Наказом ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 25.09.2024 № 1359 о/с (по особовому складу) внесено зміни до наказу ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 31.07.2024 № 1115 о/с (по особовому складу) в частині дати звільнення, а саме ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції із 20 серпня 2024 року.
Надаючи оцінку аргументам представника відповідача, викладених у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив щодо пропуску позивачем строку звернення із позовом, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Листом УПОП № 1 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 5424/01/59/16-2024 від 01.08.2024 позивачу було повідомлено про звільнення зі служби в поліції. Вказаний лист вручено позивачу 07.08.2024.
До суду позивач звернувся 02.09.2024.
Водночас, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 з 25.07.2024 по 19.08.2024 перебував на стаціонарному лікуванні ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України», що підтверджується відповідною випискою із медичної карти, виданої 19.08.2024.
Вказані обставини також не заперечуються відповідачем, оскільки в подальшому 25.09.2024 було прийнято наказ № 1359 о/с в частині дати звільнення позивача з органів поліції.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду, отже доводи представника відповідача щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду не підтвердились.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, проведення службових розслідувань регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.
Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною першою статті 59 Закону №580-VIII установлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.»
Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За приписами пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Пунктом 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту імперативно установлено, що під час несення служби поліцейський зобов'язаний знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов'язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.
Тобто суд зазначає, що для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту)
Частинами 1, 2, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Згідно з частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Розділом V Дисциплінарного статуту встановлені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так, частинами 1-3 статті 26 цього статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807; далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Отже, в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що службове розслідування в органах поліції є комплексом заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції та з метою збирання, перевірки і оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що цьому сприяли, а також ступеня вини особи, яка його вчинила, і визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року по справі № 560/199/21 (адміністративне провадження № К/9901/18819/21).
Відповідно до Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює участь, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до посадової інструкції інспектора взводу № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_1 був зобов'язаний:
- брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної-цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;
- виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи;
- знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України;
- безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника;
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України;
- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
ОСОБА_1 - інспектор взводу № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за своїми функціональними обов'язками ніс відповідальність за:
- неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків;
- порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та антикорупційного законодавства;
- недотримання Присяги працівника поліції;
- недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог законодавства про охорону праці;
- умисне невиконання доручень наказів та розпоряджень прямих керівників відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Під час службового розслідування відповідачем було встановлено, що 05.07.2024 до відділу моніторингу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» надійшов рапорт заступника командира взводу № 2 полку УПОП №. 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про те, що інспектор взводу № 2 полку цього ж управління майор поліції ОСОБА_1 відмовився виконувати бойове завдання на території населеного пункту Торецьк, Бахмутського району Донецької області.
Установлено, що з 15.04.2024 на підставі наказу ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 15.04.2024 № 83 дск «Про службове відрядження» ОСОБА_1 відряджено в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » до Донецької та Луганської областей для виконання бойових (спеціальних) завдань з відсічі та отримання збройної агресії російської федерації проти України.
На підставі бойових розпоряджень Головнокомандуючого Збройних Сил України від 12.06.2024 № 9092, Генерального штабу Збройних Сил України від 12.06.2024 № 9169, командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 13.06.2024 № 313/1908/4809т, командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 26.06.2024 № 3 736 дек, командира 95 одшбр від 26.06.2024 № 362 дск, від 29.06.2024 № 372 дск, від 30.06.2024 № 377 дск, від 03.07.2024 № 426 дск, ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 21.06.2024 № 416т/01/59/03-2024БР, від 22.06.2024 № 420т/01/59/03-2024БР, від 25.06.2024 № 441т/01/59/03-2024БР, від 28.06.2024 № 452т/01/59/03-2024БР, від 04.07.2024 № 471т/01/59/03-2024БР та наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 04.07.2023 № 203 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень» керівництву взводу № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» доручено виконання бойового (спеціального) завдання на території населеного пункту Торецьк, Бахмутського району Донецької області.
Відповідно до наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 04.07.2024 № 203 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень» заступник командира взводу № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» старший лейтенант поліції ОСОБА_2 до виконання бойового завдання залучив трьох поліцейських, у тому числі й ОСОБА_1.
04.07.2024, близько 17:00, ум. Дружківка, Донецької області, заступник командира полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» майор поліції ОСОБА_3 у присутності психолога відділу кадрового забезпечення УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» майора поліції ОСОБА_4 та керівника госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України капітана медичної служби ОСОБА_5 зачитав вголос поліцейським вимоги наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 04.07.2024 № 203 дек ВС «Про виконання бойових розпоряджень» та оголосив суть та зміст бойового (спеціального) завдання: продовжити забезпечення оборони населеного пункту Торецьк, Бахмутського району Донецької області, у смузі відповідальності 95 одшбр, а також облаштувати невибухові інженерні загородження визначених позицій на території вказаного населеного пункту.
Як зазначає відповідач, ОСОБА_1 відмовився виконувати вимоги зазначеного наказу та бойове (спеціальне) завдання, мотивував відмову виконувати вимоги наказу і бойове (спеціальне) завдання незадовільним станом здоров'я, однак не надавши жодних документів на підтвердження необхідності звільнення від виконання службово-бойових завдань.
Таким чином, відповідач виснував, що ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-УШ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ посадових інструкцій, інспектора взводу № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1», затверджених 02.12.2023, відмовився від виконання вимог наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 04.07.2024 № 203дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень».
Судом встановлено, що 20.06.2024 під час виконання бойового завдання ОСОБА_1 отримав бойову травму - пошкодження правої руки, що підтверджується складеною 20.06.2024 первинною медичною карткою про надану медичну допомогу за формою №100 та консультаційним висновком спеціаліста № 1207 від 20.06.2024.
Згідно зі складеним 22.06.2024 консультаційним висновком спеціаліста ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМИ України» кандидата медичних наук нейрохірурга ОСОБА_6 вбачається, що бойова травма потребувала оперативного хірургічного лікування у зв'язку з наявністю стійких виражених ознак втрати боєздатності та неможливістю ефективного виконання бойових завдань, госпіталізація для проведення хірургічного втручання 01.07.2024.
29.06.2024 року консультаційним висновком військового лікаря Госпітальної групи ЗМЗ Національної гвардії України підполковника медичної служби ОСОБА_7 позивача скеровано для оперативного лікування до ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМИ України».
Поряд з цим, у графі щодо обмеження фізичного навантаження відсутні записи, у графі рекомендацій щодо відкриття довідки про тимчасову непрацездатність також немає.
Додатково суд зауважує, що станом на 04.07.2024 позивач на лікарняному не перебував, звільнення від фізичних навантажень не мав.
За викладених обставин, суд не бере до уваги доводи позивача, що станом на 04.07.2024 він не готовий виконувати бойове (спеціальне) завдання через незадовільний стан здоров'я пов'язане з травмою правої руки та не проведенням хірургічного лікування, яке є необхідним.
При цьому, під час службового розслідування відповідачем установлено, що присутній при оголошенні бойового наказу медичний працівник Національної гвардії України повідомив, що озвучені ОСОБА_1 симптоми погіршення стану здоров'я не перешкоджають йому виконувати бойові (спеціальні) завдання та у разі необхідності він може у плановому порядку звернутися до закладів охорони здоров'я для проведення оперативного лікування.
Отже, ОСОБА_1 не надавав медичних документів, які б підтверджували звільнення останнього від виконання службово-бойових завдань.
Крім того, ОСОБА_1 не надав для ознайомлення медичні документи, які б підтверджували терміновість проведення означеної операції, натомість з матеріалів справи вбачається, що позивачу рекомендовано у плановому порядку, тобто у період між виконанням бойових (спеціальних) завдань, пройти додаткове обстеження у закладах охорони здоров'я та здійснити необхідне лікування.
Отже, відповідачем обґрунтовано встановлено факт безпідставного невиконання позивачем наказу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 040.7.2024 № 203 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень».
При цьому, суд вважає, що дисциплінарною комісією було проаналізовано пояснення усіх причетних осіб в даному службовому розслідуванні, було належним чином проведено збирання та перевірку матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок ОСОБА_1 .
Таким чином, дисциплінарною комісією було проведено повне та неупереджене службове розслідування, з врахуванням засад Дисциплінарного статуту щодо рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою, що спростовує твердження позивача про вибірковий підхід та упередженість щодо оцінки його дій.
Щодо застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення з поліції, то суд погоджується з твердженням відповідача про те, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є виключно правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення.
У пункті 53 Рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
В процесі судового розгляду справи на підтвердження необґрунтованості свого звільнення, позивач не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумним сумнівом" та не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують його позицію. Обставини, на які посилався позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, спростовуються наявними у справі належними та допустимими доказами.
Поряд з цим, відповідачем взято до уваги службову характеристику ОСОБА_1 , в якій виснувалось, що останній за час служби зарекомендував себе з негативного боку. Мотивація відсутня, перша несподівана складність або кризисна ситуація ставить в безвихідь. Допускає випадки халатного ставлення до своїх службових обов'язків, від виконання бойових завдань відмовляється. Недисциплінований, схильний до суперечок, авторитету та поваги у товаришів по службі не має.
З урахуванням зазначених обставин суд зауважує, що висновки службового розслідування сформовані з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.
Як стверджував відповідач, оскаржувані у цій справі накази видано в інтересах служби в поліції, з легітимною метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, та з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків, а також з метою забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, з урахуванням реальних загроз та викликів, що постають перед правоохоронними органами.
З огляду на викладене, суд вважає, що звільнення позивача було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, йому передувало проведення за належною процедурою службове розслідування, при визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких їх вчинено, а тому оскаржувані накази є правомірними.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржувані накази є правомірними.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді задоволенню не підлягають, відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваного наказу, а тому підстави для їх задоволення також відсутні.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 9 березня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.