10 березня 2026 року м. Житомир справа №240/8214/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 по справі №295/11033/23 замість першої до третьої черги погашення заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили та виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 по справі №295/11033/23 замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 25.09.2023 у справі №295/11033/23 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на її користь в порядку спадкування неодержані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховані ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійні виплати (підвищення до пенсії, передбачене статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") в розмірі 44001,87 гривень. Вказує, що отримала виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 по справі №295/11033/23 та з метою примусового виконання судового рішення звернулася в Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про стягнення коштів. Однак, листом від 21.02.2024 відповідач повідомив її, що виконавчий лист підлягає виконанню за третьою чергою погашення заборгованості. З такими діями Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області позивач не погоджується та зазначає, що виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 по справі №295/11033/23 стосується пенсійних виплат її померлої матері, які вона успадкувала, а тому його слід було включити до першої черги погашення заборгованості. Відтак, з метою захисту своїх порушених прав, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 по справі №295/11033/23 про стягнення коштів в сумі 44909,87 грн (підвищення до пенсії в розмірі 44001,87 грн та судові витрати в розмірі 908,00 грн) на користь позивача правомірно віднесено до третьої черги, оскільки ці кошти не є для стягувача соціальними виплатами, а є майном, яке ввійшло до складу спадщини. З огляду на вищезазначене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 257 та ст. 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №240/9888/21 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 листопада 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_3 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_3 документально підтверджені судові витрати у сумі 908,00 гривень.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а спадкоємцем після неї став її чоловік - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а ОСОБА_1 є його спадкоємцем за законом першої черги.
В подальшому, рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 25.09.2023 у справі №295/11033/23 було ухвалено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 неодержані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховані ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , підвищення до пенсії в сумі 44001,87 грн, присудженні ОСОБА_3 судові витрати 908,00 грн, а всього 44909,87 грн.
25.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області із заявою про виконання виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 по справі №295/11033/23.
Листом від 21.02.2024 №04-08-1-10/2314 07.03.2024 Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність можливості безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та включення вказаного виконавчого листа до третьої черги погашення заборгованості.
12.03.2024 ОСОБА_1 подала до відповідача заяву про зміну черги погашення заборгованості за виконавчим листом Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 по справі №295/11033/23 із третьої на першу. Однак у відповідь отримала лист-відмову від 04.04.2024 №04-08-1-10/4892 обґрунтовану тим, що кошти за виконавчим листом не є для стягувача соціальними виплатами, а є майном, яку ввійшло до складу спадщини, тобто спадком.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип обов'язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 2 статті 6 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Спірні у даній справі правовідносини щодо особливостей виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та щодо визначення черговості погашення заборгованості за виконавчими документами, врегульовані правовими нормами Закону України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон №4901-VI в редакції чинній на момент спірних правовідносин).
За приписами статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, окрім інших, державний орган.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Частиною 2 статті 3 Закону №4901-VI передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом №1404-VIII, із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Відповідно до п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону №4901-VI, виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Заборгованість погашається в такій черговості:
- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до п. 1 Порядку № 845 цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку № 845, безспірне списання операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
Згідно з п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 8 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у п. п. 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Відповідно до п. 15 Порядку № 845 дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 25.09.2023 у справі №295/11033/23 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 неодержані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховані ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , підвищення до пенсії в сумі 44001,87 грн та присудженні ОСОБА_3 судові витрати 908,00 грн, а всього 44909,87 грн.
Спірні в даній справі правовідносини виникли щодо визначення черговості погашення заборгованості за виконавчим листом Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 по вищезазначеній справі №295/11033/23. Позивач вважає, що вказані кошти, які підлягають стягненню на її користь по виконавчому листу Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 у справі №295/11033/23 є пенсійними виплатами, а тому така заборгованість підлягає погашенню у першу чергу. Натомість відповідач відносить такі кошти до складу спадкового майна та, відповідно, третьої черги погашення заборгованості.
Суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За приписами статті 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
У статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, кошти в розмірі 44001,87 гривень є підвищенням до пенсії ОСОБА_3 , передбаченою статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказані кошти були нараховані їй на виконання судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №240/9888/21, але не виплачені їй по причині її смерті.
Право на стягнення вказаних коштів з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_1 набула в порядку спадкування, що встановлено рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 25.09.2023 у справі №295/11033/23.
Суд вважає, що Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області помилково ототожнило набуття позивачем права на виплату таких коштів в порядку спадкування із втратою такими коштами статусу пенсійних виплат, погашення заборгованості з яких здійснюються за рахунок бюджетних коштів, із спадковим майном.
Правовідносини щодо правового механізму набуття майна в порядку спадкування та правовідносини щодо погашення заборгованості з виплати певних бюджетних коштів не є тотожними, а різними за статусом та порядком врегулювання.
Відповідач не врахував, що в розумінні вимог статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Тобто спірні кошти в розмірі 44001,87 грн є спадковим майном виключно у відносинах позивача із його спадкодавцем.
Ці ж кошти в розмірі 44001,87 грн у відносинах ОСОБА_1 із Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області не мають статусу спадкового майна, оскільки позивач вказані кошти не успадкував ні від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ні від Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області.
Суд зазначає, що інститут спадкування визначає спадкодавцями виключно фізичних осіб, а тому юридичні особи, в тому числі вказані суб'єкти владних повноважень, не можуть набувати статусу спадкодавців і відповідно між ними та позивачем не можуть виникати відносини щодо набуття та передачі майна (у тому числі грошових коштів) у порядку спадкування.
Спірні кошти в розмірі 44001,87 грн мають статус бюджетних виплат у вигляді доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому заборгованість з їх вплати підлягає погашенню в першу чергу у відповідності до положень п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону №4901-VI.
Суд зауважує, що пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №4901-VI не містить виключень або застережень щодо того, хто є стягувачем за виконавчим документом: особа, якій призначена пенсія, чи її спадкоємець. Отже, всі рішення суду щодо соціальних виплат підлягають виконанню в першу чергу погашення заборгованості.
Таким чином, виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023, що виданий у справі №295/11033/23, мав бути включений до першої черги погашення заборгованості відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4901-VI.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносини, суд приходить до висновку, що дії відповідача, які полягають у включенні заборгованості за виконавчим Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 у справі №295/11033/23 до третьої черги погашення заборгованості є протиправними.
Порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за виконавчим листом Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 у справі №295/11033/23 з третьої на першу.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення нею інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (вул. Новий Бульвар, 5, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 37976485) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області щодо включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 у справі №295/11033/23 до третьої черги погашення заборгованості.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням у справі №295/11033/23 та включити виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 13.11.2023 у справі №295/11033/23 до першої черги погашення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович