10 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/26884/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,яка діє в інтресах малолітньої доньки: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у власних інтересах, а також як законний представник в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просять:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо неналежного розгляду заяв про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особа рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнної стану" та не прийняття відповідного рішення по суті поданих заяв;
- визнати протиправним та скасувати пункт 20 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 №67/д про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особа рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнної стану";
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяви про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" і прийняти відповідне рішення по суті поданих заяв.
На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначають, що вони є матір'ю, батьком, дружиною та донькою ОСОБА_5 , який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов'язків військової служби щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України. З метою реалізації права, позивачами як матір'ю, батьком, дружиною та донькою загиблого ОСОБА_5 , було направлено відповідні заяви з пакетом усіх необхідних документів для здійснення одноразової грошової виплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168. За результатами розгляду заяв щодо виплати одноразової грошової допомоги саме за постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Міністерством оборони України було прийняте рішення про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 №67/д.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що військовослужбовець ОСОБА_5 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням ним військової служби, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення військовослужбовців, що давало б його матері, батьку, дружині та доньці право на отримання допомоги у збільшеному розмірі.
Представник позивачів подав відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов в повному обсязі, оскільки доводи відповідача наведені у відзиві є необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є матір'ю, батьком, дружиною та донькою ОСОБА_5 .
Молодший сержант ОСОБА_5 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 як зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 .
27.10.2024 молодший сержант ОСОБА_5 перебуваючи на стаціонарному лікуванні у КП "Лікарня №1" ЖМР м.Житомир, помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 28.10.2024 №433 та довідкою про причини смерті від 28.10.2024 №433, виданим КНП "ОПАБ" ЖОР, свідоцтвом про смерть від 31.10.2024 серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ).
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ від 30.12.2024 №9162 встановлено, що захворювання молодшого сержанта ОСОБА_5 "Злоякісне новоутворення нирки. Множинні метастази. Набряк головного мозку", яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Позивачі, як матір, батько, дружина та донька померлого військовослужбовця, звернулись із заявами щодо виплати їм одноразової грошової допомоги згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану".
Згідно пункту 20 Протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 №67/д комісія дійшла висновку про повернення документів на доопрацювання.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивачі звернулись до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спір між сторонами у даній справі виник з підстав правомірності прийняття комісією Міністерства оборони України рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 №67/д, про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги на підставі Постанови №168.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232).
Відповідно до ст.41 Закону №2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом №2011-ХІІ, у ст.1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ, зокрема, встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону №2011-ХІІ у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, зокрема: діти, вдова та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Згідно з пунктом "а" ч.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Відповідно до ч.9 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Водночас, у відповідності до ст.16-4 Закону №2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч.10 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Абзацами 2 - 4 пункту 2 Постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Крім того, на виконання вимог Закону №2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Пунктом 20 Порядку №975 визначено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону №2011-ХІІ.
Подання зазначених у п.20 Порядку №975 документів при зверненні членів сім'ї військовослужбовця за призначенням одноразової грошової допомоги у разі його загибелі (смерті), є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст.16-4 Закону №2011-ХІІ (зокрема, коли загибель (смерть) є наслідком вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення; або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких право на отримання такої допомоги не виникає.
Разом з тим, відповідно до Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за №1497/29627 (далі - Положення №564) основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.21-4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 №290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках".
З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов'язана:
приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.21-4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовцям Збройних Сил України, особам, звільненим з військової служби зі Збройних Сил України та СРСР, які стали інвалідами, військовозобов'язаним та резервістам, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов'язаних з їх призовом на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, членам родин загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил України;
приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для прийняття рішення про виплату компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, які визначаються Організацією Об'єднаних Націй відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 №290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках";
приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів;
приймати рішення про виплату компенсаційних сум в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів, а в окремих випадках - після надходження коштів від Секретаріату ООН;
доводити прийняті рішення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для здійснення фінансування на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
забезпечити роботу зі зверненнями громадян з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
забезпечити участь в опрацюванні питань, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у разі внесення змін до нормативно-правових актів.
Комісія має право:
надавати інформацію за запитами Міжвідомчої комісії, утвореної Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, стосовно осіб, яким призначено або відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, а також органам, уповноваженим виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до законів України, крім Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і "Про військовий обов'язок і військову службу";
подавати запити на отримання інформації до державних органів стосовно виплати або невиплати одноразової грошової допомоги та з питань, які впливають на призначення такої допомоги.
Вищенаведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що Комісія не наділена повноваженнями приймати рішення про повернення документів на доопрацювання .
Суд звертає увагу, що попередня редакція Положення №564 дійсно надавала такі повноваження Комісії, однак, Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №261 "Про внесення змін до Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №759/32211, виключено абзац 6 п.2, який визначав право Комісії приймати рішення про повернення документів до військових частин та військових комісаріатів на доопрацювання (у разі неналежного їх оформлення, подання не за належністю або якщо вони подані не в повному обсязі).
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог чинного законодавства відповідач повинен був оцінити подані позивачами документи у сукупності, та у місячний строк прийняти одне з таких рішень: або про призначення позивачам одноразової грошової допомоги, або про відмову у її призначенні.
Разом з тим, відповідач прийняв рішення про повернення поданих позивачами документів на доопрацювання, діючи при цьому поза межами наданих йому повноважень.
Натомість, у разі необхідності та з метою всебічного розгляду та прийняття обґрунтованого рішення, відповідач наділений повноваженнями самостійно подавати запити та отримувати необхідні документи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно повернув подані позивачами документи на доопрацювання, у зв'язку з чим п.20 рішення Міністерства оборони України, оформлене Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 15.08.2025 №67/д, щодо повернення документів позивачам для виплати одноразової грошової допомоги як матері, батьку, дружині та доньці загиблого ОСОБА_2 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже наявні підстави для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що доказів того, що відповідачем прийнято відповідне рішення (про виплату чи про відмову) за результатом розгляду заяв позивачів, суду не надано та в ході розгляду справи судом не здобуто.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до встановлених обставин справи, відповідач не розглянув подані позивачами документи та не вирішив питання по суті, а безпідставно прийняв рішення про повернення поданих документів на доопрацювання, у зв'язку з чим, з метою повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути подані позивачами заяви і прийняти відповідне рішення по суті поданих заяв з урахуванням правової оцінки суду у даній справі.
Відповідно до присів статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішення про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Враховуючи те, що позивачі звільнені від сплати судового збору відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" та не надали доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256, 382 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), яка діє у власних інтересах, а також як законний представник в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 до Міністерства оборони України (просп.Повітряних Сил, 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо неналежного розгляду заяв про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особа рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнної стану" та не прийняття відповідного рішення по суті поданих заяв.
Визнати протиправним та скасувати пункт 20 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 №67/д про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особа рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнної стану"
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяви про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" і прийняти відповідне рішення по суті поданих заяв з урахуванням правової оцінки суду у даній справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович
10.03.26