м. Вінниця
11 березня 2026 р. Справа № 120/3149/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , подану до суду до подання позовної заяви
До подання позовної заяви ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову заявник просить:
- зупинити дію рішення про затвердження акту комісії та демонтаж огородження, яке прийняте Виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 05.02.2026 № 315 до завершення розгляду цієї справи та набранням рішенням суду законної сили;
- заборонити Виконавчому комітету Вінницької міської ради демонтаж металевих та бетонних огорож на землях комунальної власності ВМТГ за адресою вул. Приміська, біля буд. № 19 у м. Вінниці.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заяву про забезпечення позову суд розглядає без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.
Інститут забезпечення позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову під час здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову заявник зазначає, що Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення про затвердження акту комісії та демонтаж огородження від 05.02.2026 № 315, яким на підставі ст. 1, 16, 20, 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Закону України "Про адміністративну процедуру", ст. 52, ч. 6, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зобов'язано ОСОБА_1 демонтувати металеві та бетонні огорожі на землях комунальної власності ВМТГ за адресою: вул. Приміська, біля буд. № 19 у м. Вінниці, де вказується, що заявник встановив металеві та бетонні огорожі на землях комунальної власності. Окрім того, цим рішенням та актом встановлюється термін демонтажу до 15.03.2026 металевої огорожі висотою 1,98 -1,94 м і довжиною 4,88 м, металеву огорожу висотою 1,96 і довжиною 0,65 м, бетонну огорожі висотою 1,48 м і довжиною 5,72 м, бетонну огорожу висотою 1,24 м і довжиною 8,98 м.
Заявник не погоджується із зазначеною вимогою, рішенням та актом до нього, оскільки він не встановлював бетонну огорожу та бетонний паркан, що підтверджується постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради № 405 від 25.04.2025, де в мотивувальній частині вказується, що він встановлював лише металевий паркан.
Тому, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити та унеможливити відновлення його інтересів після демонтажу.
Надаючи оцінку аргументам заяви про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Забезпечення позову - це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Посилання позивача на те, що без вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, позивач вказує, що він не встановлював бетонну огорожу та бетонний паркан, а тому рішення про затвердження акту комісії та демонтаж огородження від 05.02.2026 № 315 в цій частині не порушує його права та інтереси.
Щодо твердження позивача про очевидну протиправність рішення про затвердження акту комісії та демонтаж огородження від 05.02.2026 № 315, суд зазначає таке.
У постанові від 07.04.2020 у справі № 826/13413/18 Верховний Суд зазначив, що суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Суд зауважує, що надання правової оцінки рішенню про затвердження ату комісії та демонтаж огородження є судовим дослідженням в межах розгляду справи по суті.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 та частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або утруднити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення позову не свідчать про очевидність протиправності рішень (дій), наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Повну ухвалу складено 11.03.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна