Справа № 144/85/26
Провадження № 2/144/286/26
"11" березня 2026 р. Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Германа О.С.,
з участю секретаря - Пігулі А.А.,
прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури - Поліщук А.В.,
предстваника відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» - Горового С.І.,
представник третьої особи Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства « Віноблагроліс» - Доцуленко С.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-ще Теплик цивільну справу за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство « Віноблагроліс» про витребування частини земельної ділянки,
До Теплицького районного суду Вінницької області звернувся керівник Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство « Віноблагроліс» про витребування частини земельної ділянки.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» - Горовий С.І., до початку підготовчого судового засідання подав клопотання про залишення без руху позовної заяви керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної ради про витребування частини земельної ділянки , а саме при визначенні вимог майнового характеру, позивачеві необхідно врахувати, що за позовну вимогу про витребування земельної ділянки сплачується судовий збір, як за позовну вимогу майнового характеру, дійсна вартість майна встановлюється відповідно експертної оцінки, однак позивачем долучено витяг №ВН - 9989482292025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» - Горовий С.І., в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позову без руху.
Прокурор Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури - Поліщук А.В.,в підготовчому судовому засіданні заперечувавла щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Представник третьої особи Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства « Віноблагроліс» - Доцуленко С.Г., в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу про витребування частини земельної ділянки.
Ціна позову визначена в сумі 134868, 58 грн на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Суд зауважує, що Витяг №ВН - 9989482292025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки 0523785000:02:002:0525, який слугував підставою для визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті, не є належним доказом вартості майна на час розгляду справи, з огляду на наступне.
Відповідно до наведених в ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» визначень, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактору виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Згідно ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Суд зазначає, що експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
У п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну ділянку має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки що до цієї обставини застосовується загальне правило проте, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Суд зазначає, що експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності.
Документом, який підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (ст.12 вказаного Закону). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Суд роз'яснює, що дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивача до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна, після чого можливо встановити дійсну ціну позову і сплатити відповідний розмір судового збору.
Оскільки позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору, станом саме на час звернення до суду з позовними вимогами, суд позбавлений можливості визначити ціну позову.
Пункти 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлюють, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Таким чином, позивачці належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне недоліки зазначені в ухвалі, позовна заява буде залишена без розгляду, згідно із п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблагроліс» про витребування частини земельної ділянки- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 24.03.2026.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя