Іменем України
10 березня 2026 року
м. Харків
справа № 445/84/24
провадження № 22-ц/818/99/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря: Волобуєва О.О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2024 року у складі судді Жорняка О.М.,-
У січні 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 139067-КС-004 про надання кредиту від 04.05.2021, що становить 73840,62 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 04.05.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 139067-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 04.05.2021 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 139067-КС-004 про надання кредиту. 04.05.2021 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 139067-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3171, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 04.05.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 139067-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.00582257 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 27 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 . Також, 30.06.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 139067-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомлення, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику ОСОБА_1 додатковий кредит у сумі 22000,00 грн. Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 3300,00 грн. Зважаючи, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у нього станом на 03.01.2024 утворилась заборгованість за Договором № 139067-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 73840,62 грн, що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21706,97 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 52133,65 грн; - суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2024 року позов ТОВ «Бізнес позика» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 139067-КС-004 про надання кредиту від 04.05.2021 в сумі 73840,62 грн (сімдесят три тисячі вісімсот сорок гривень 62 копійки), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог. Оскільки відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, наявні підстави для стягнення з нього заборгованості за договором.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Позивач не довів факту укладення між сторонами у справі кредитного договору на умовах, що вказані у позові, оскільки не надав доказів часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, підписання договору одноразовим ідентифікатором, перерахування на користь відповідача і розмір фактично наданих у кредит коштів. Також вважає неправомірним нарахування процентів, так як вимога по нарахування та сплату відсотків є явно завищеною, не відповідає передбаченим у ч.3 ст.509 та ч.ч.1,2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Враховуючи наведене, оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість, за нарахованими процентами у розмірі 52133,65 грн. не є співрозмірною тілу кредиту в розмірі 21706,97 грн., суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором.
А тому, при перегляді заочного рішення, просить зменшити розмір відсотків, щонайменше до розміру заборгованості за кредитом (21706,97 грн.), оскільки нарахування за короткостроковою позикою процентів у 2 рази більше тіла кредиту свідчить лише про бажання кредитора збагатитися за рахунок позичальника та призведе до скрутного матеріального становища останнього.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п. 14 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного суду від 04 лютого 2026 року передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду справу № 552/672/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітад», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з питанням відступу від правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, про те що відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку яка не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним, з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення та суд, за певних умов, може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Доводами апеляційної скарги є незгода апелянта із нарахованими кредитором процентами за користування кредитом, оскільки вважає що встановлена кредитним договором сума компенсації, є непропорційно великою (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором та є несправедливою і суперечить вимогам закону України «Про захист прав споживачів».
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду справи № 552/672/23 в касаційному порядку.
Керуючись ст. 252, 253 ЦПК України, суд, -
Зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2024 року - до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду справи № 552/672/23 у подібних правовідносинах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук