Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/156/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Кратко Д. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.
10.03.2026 року. м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2025 року в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
24.02.2026 згідно штрих коду почтового відправлення ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати вказану постанову суду, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також, у апеляційній скарзі він заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він не знайомий та не отримував повний текст постанови, а тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду слід визнати поважними.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги в частині підстав поновлення строку апеляційного оскарження, вважаю, що цей строк поновленню не підлягає у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 винесена 04.11.2025, а тому строк на її апеляційне оскарження закінчився 15.12.2025.
Однак, апеляційна скарга на вказане судове рішення, фактично подана апелянтом згідно штампу суду більше ніж через два місяці, а саме 24.02.2026, тобто поза межами процесуального строку.
Апеляційний суд зазначає, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
ЄСПЛ у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» (пункти 22-23) зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (Melnyk v. Ukraine, N 23436/03).
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Статтею 294 КУпАП прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови суду особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи та постанову від 04.11.2025 отримав згідно розписки 04.11.2025(а.с.19). При цьому, згідно квитанцій про оплату ОСОБА_1 сплачено штраф та судовий збір 11.11.2025 (а.с.20).
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує у своїх рішеннях, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, твердження в апеляційній скарзі, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду про те, що він не знайомий та не отримував повний текст постанови, на думку апеляційного суду є непереконливими.
Адже, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 достеменно знав про розгляд даної справи 04.11.2025 та отримав копію постанови в той же день 04.11.2025, однак після цієї дати не вчиняв жодних дій у розумні строки щодо подачі апеляційної скарги(а.с.19).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних інструкцій від 11.11.2025 ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. та штраф у розмірі 17 000 грн., що також свідчить про його обізнаність про існування рішення суду про притягнення його до адміністративної відповідальності(а.с.20).
Поряд з цим, у своєму клопотанні ОСОБА_1 не наводить жодних поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які б були пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
На переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість для отримання інформації щодо стану розгляду справи та прийнятого судового рішення, оскільки приймав участь у судовому засіданні де було ухвалено оскаржувану постанову та у визначений ст. 294 КУпАП строк, подати апеляційну скаргу на постанову суду.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що в клопотанні не наведено об'єктивних обставин поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б перешкоджали апелянту реалізувати право на апеляційне оскарження постанови суду, а вказані ним в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи не належать до поважних причин пропуску процесуального строку, а тому суд вважає, що відсутні законні підстави для його поновлення.
Проте, це не позбавляє апелянта у разі надання додаткових та нових обставин поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги на вказану постанову суду першої інстанції звернутися повторно із апеляційною скаргою.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Відмовити ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2025 року в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис)