Справа № 201/2372/26
Провадження № 1-кп/201/311/2026
09 березня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд м. Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000000284 від 12.02.2026 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має вищу освіту, працює офіційно машиністом екструдеру, не одружений, утриманців не має, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
1.Обставини, які встановлені судом
ОСОБА_3 не пізніше 10.10.2024 (точний час не встановлено), з метою проведення навчання на курсах з підготовки трактористів-машиністів у Дніпровському державному аграрно-економічному університеті, подав необхідні документи для реєстрації та сплатив грошові кошти за навчання з метою отримання посвідчення тракториста-машиніста категорій А1, однак на навчальні заняття не прибував, необхідних навичок не отримав.
08.05.2025 о 09.45 годин особа, матеріали щодо якої виділено в інше провадження, перебуваючи на своєму робочу місці в Дніпропетровському державному аграрно-економічному університету, кабінеті №010 за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 25, зателефонувала ОСОБА_3 та в ході розмови висловила прохання надати неправомірну вигоду для службової особи Держпросложивслужби за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає - ОСОБА_3 , дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, а саме забезпечення успішного складання іспиту та видачу посвідчення тракториста-машиніста відповідних категорій.
В цей момент, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а саме наданні неправомірної вигоди службовій особі Держпродспоживслужби за забезпечення успішного складання іспиту та видачу посвідчення тракториста-машиніста відповідної категорії.
Далі, 28.05.2025 о 09:47 год., ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди службовій особі Держпродспоживслужби за успішне складання ним іспиту та видачу посвідчення тракториста-машиніста відповідної категорії, перебуваючи в приміщення 010 на цокольному поверсі Дніпровського державного аграрно-економічного університету за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 25, передав особі, матеріали щодо якої виділено в інше провадження, грошові кошти в сумі 5000 гривень, в якості неправомірної вигоди.
Тобто, ОСОБА_3 вчинив дії, пов'язані із наданням службовій особі неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах того, хто надає таку вигоду.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України, які виразились у наданні неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
2. Позиція обвинуваченого
ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд його суворо не карати.
3.Докази, які були досліджені судом
Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечував.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позиції немає. Сторонам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого та документи, які підтверджують процесуальні витрати.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
4.Висновок суду про винуватість
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у наданні неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, вірно.
5.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
Загальні положення
Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні ст. 19 КК України.
При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого, активному сприянні у розкритті злочину.
Обставин, які, в силу до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, не встановлено.
Призначення покарання
Відповідно до примітки ст. 45 КК України, законодавцем визначено перелік статей, які відповідно до цього Кодексу є корупційними кримінальними правопорушеннями, до яких також віднесено кримінальне правопорушення, передбачене положеннями ст. 369 КК України.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який, виходячи з положень ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров'я, неперебування його на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, його соціально-психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Крім того, суд враховує стать та вік обвинуваченого, а також те, що він є раніше не судимий. А тому призначення покарання у виді його реального відбуття є недоцільним.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, думку прокурора, який в судових дебатах просив суд призначити покарання у вигляді штрафу, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 369 КК України. Таке покарання буде, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає. Підстави для застосування положень ст. 75 КК України відсутні.
6.Вирішення питання про долю речових доказів
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
7.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався, клопотань про його застосування не надходило, враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і дані про його особу, суд не вбачає підстав для його застосування.
У кримінальному провадженні процесуальних витрат на проведення будь-яких експертиз немає.
Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувався.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати, понесені на залучення експертів, відсутні.
Речові докази відсутні.
Роз'яснити засудженому, що він зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально - виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1