Справа № 201/3755/25
Провадження № 1-кс/201/754/2026
09 березня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра
у складі: судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
представника потерпілої сторони - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра заяву захисника - адвоката ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_9 від участі у розгляді кримінального провадження № 201/3755/25 (пр. № 1-кп/201/253/2026), відомості про яке 21 березня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000286, стосовно:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась у м. Бердянськ, Запорізької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпраперебуває кримінальне провадження № 201/3755/25 (пр. № 1-кп/201/253/2026), відомості про яке 21 березня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000286, стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, розгляд якого здійснюється суддею ОСОБА_9 .
В рамках вказаного кримінального провадження, захисником - адвокатом ОСОБА_8 було заявлено відвід судді ОСОБА_9 , в обґрунтування якого останньою було зазначено, що під час розгляду кримінального провадження, суддею ОСОБА_9 двічі було відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про передачу цього кримінального провадження іншому судді, в провадженні якого вже перебуває кримінальне провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яке надійшло до суду раніше, для вирішення питання про їх об'єднання, посилаючись на різницю у стадіях розгляду кримінальних проваджень, що не відповідає дійсності. Таким чином, на думку сторони захисту, суддя ОСОБА_9 самостійно вирішила питання, яке відповідно до прямої норми закону підлягає розгляду іншим суддею, що створює сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_8 , а також обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали клопотання про відвід головуючого судді та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви сторони захисту про відвід судді ОСОБА_9 від участі у розгляді кримінального провадження, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_4 залишив вирішення вказаного питання на розсуд суду.
Особа, якій було заявлено відвід у судове засідання не з'явилась, про дату, місце та час розгляду питання про відвід була повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду даної заяви за її відсутності.
Дослідивши доводи захисника, вислухавши думки учасників кримінального провадження, а також ознайомившись з матеріалами кримінального провадження в частині заявленого головуючому судді ОСОБА_9 відводу, суд доходить до таких висновків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 березня 2025 року, в провадження судді ОСОБА_9 було передано для розгляду кримінальне провадження № 201/3755/25 (пр. № 1-кп/201/253/2026), відомості про яке 21 березня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000286, стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в рамках розгляду якого, судді ОСОБА_9 було заявлено відвід.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 75 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, які перешкоджають подальшому розгляду слідчим суддею кримінального провадження, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суду для розгляду справи.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено засади самостійності судді при здійсненні ним процесуальної діяльності, а саме те, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України, Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення. Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України. Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.
Процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах суду від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 01 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18). В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі № 910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Аналізуючи вищезазначені обставини, що виключають участь судді ОСОБА_9 у розгляді кримінального провадження, а також зіставляючи їх з доводами захисника, через які остання вважає, що суддя ОСОБА_9 не може брати участь у розгляді кримінального провадження, суд приходить до висновку, що заявлені підстави не містять в собі будь-яких відомостей, щодо можливої упередженості судді під час розгляду кримінального провадження, не ставлять під сумнів об'єктивність суду, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для відводу судді, а отже, твердження сторони захисту зводяться до незгоди із процесуальними діями і рішеннями судді ОСОБА_9 , правильність яких може бути перевірена лише в процесуальному порядку в ході їх оскарження до судів вищих інстанцій.
Разом з цим, положеннями ст. 3 Європейського статуту судді визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким, як неупереджений.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
В численних рішеннях ЄСПЛ («Бочан проти України», «Білуха проти України», «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії») Європейський суд наголошує на безсторонності (неупередженості) суддів під час розгляду справ в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, яка визначається враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного суду, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
В той же час, відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
З огляду на викладене, зважаючи на категоричну позицію сторони захисту та обвинувачених, які висловлюють недовіру судді ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні, дотримуючись рекомендацій Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 січня 2001 року, в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Skrlj v. Croatia», відповідно до якої, будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, суд вважає за необхідне відвести суддю ОСОБА_9 від участі у розгляді цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 75-76, 80-81, 369-372, 376 КПК України, -
Заяву захисника - адвоката ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_9 - задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_9 від участі у розгляді кримінального провадження № 201/3755/25 (пр. № 1-кп/201/253/2026), відомості про яке 21 березня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000286, стосовно ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 201/3755/25 (пр. № 1-кп/201/253/2026), відомості про яке 21 березня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000286 стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.
Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 15.30 годині 10 березня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1