№ 207/8538/25
№ 2/207/1062/26
06 березня 2026 року м. Кам'янське .
Південний районний суд міста Кам'янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське справу № 207/8538/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
У грудні 2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість : за Договором позики № 8212945 від 8 лютого 2025 року у розмірі 16715 гривень 25 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4500 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 3890 гривень 25 копійок , заборгованість за пенею/неустойкою у розмірі 8325 гривень 00 копійок ; за Договором позики № 73126334 від 18 лютого 2025 року у розмірі 10174 гривні 00 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 930 гривень 00 копійок , заборгованість за комісією у розмірі 364 гривні 00 копійок , заборгованість за пенею/неустойкою у розмірі 5880 гривень 00 копійок , оскільки 8 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 8212945 , підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4500 гривень 00 копійок , строком на 360 днів , шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку позичальника . 18 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 73126334, підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000 гривень 00 копійок , строком на 30 днів , шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку позичальника . 16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 16/10/25 , згідно якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників , у тому числі за кредитними договорами № 8212945 від 8 лютого 2025 року та № 73126334 від 18 лютого 2025 року . Згідно Реєстру прав вимоги № 16/10/25-02 від 16 жовтня 2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 73126334 від 18 лютого 2025 року у розмірі 10174 гривні 00 копійок . Згідно Реєстру прав вимоги № 16/10/25-01 від 16 жовтня 2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 8212945 від 8 лютого 2025 року у розмірі 16715 гривень 25 копійок . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов'язань за кредитними договорами у повному обсязі не виконала .
У подальшому представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Ткаченко Ю.О. подала до суду заяву про зменшення позовних вимог , у якій просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість : за Договором позики № 8212945 від 8 лютого 2025 року у розмірі 8390 гривень 25 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4500 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 3890 гривень 25 копійок ; за Договором позики № 73126334 від 18 лютого 2025 року у розмірі 4294 гривні 00 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 930 гривень 00 копійок , заборгованість за комісією у розмірі 364 гривні 00 копійок .
Представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений зменшений позов підтримав повністю . У відповіді на відзив зазначив , що згідно умовам договору про надання коштів у кредит № 73126334 від 18 лютого 2025 року встановлено , що Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 3000 гривень , строком на 30 днів (з 18 лютого 2025 року по 19 березня 2025 року) , з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,250 % , які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту , комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 450 гривень) . За ініціативою відповідачки , між Позикодавцем та Позичальником/відповідачем було укладено : Додаткову угоду № 14496032 до Договору позики № 73126334 , за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 60 днів тобто до 18 квітня 2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,25 % на 1% ; Додаткову угоду № 14734540 до Договору позики № 73126334 , за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 90 днів тобто до 18 травня 2025 року) з денною процентною ставкою (фіксованою) 1% ; Додаткову угоду № 14956834 до Договору позики № 73126334 , за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 119 днів тобто до 16 червня 2025 року) з денною процентною ставкою (фіксованою) 1% ; Додаткову угоду № 15172932 до Договору позики № 73126334 , за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 149 днів тобто до 17 липня 2025 року) з денною процентною ставкою (фіксованою) 1% . Всі додаткові договори було підписано електронними підписами позичальника , що відтворені шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора , що були надіслані на вказану відповідачем/Позичальником електронну адресу - innaandrusenko3@gmail.com . Проценти за цим Договором нараховуються щоденно , включаючи дати отримання та повернення , на залишок кредиту , виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором , пункт 2.5 цього Договору . В результаті чого , за ініціативою відповідача , строк кредитування було збільшено до 119 днів (з 18 лютого 2025 року до 16 червня 2025 року ) та з 19 березня 2025 року було змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,250% на 1% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту , комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 450 гривень) . Узагальнюючи умови укладеного Договору у сукупності з Додатковими угодами до Договору кредиту № 73126334 , які є невід'ємною частиною Договору , слід констатувати , що отримавши суму 3000 гривень позики від ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» , ОСОБА_1 ініціювала продовження строку кредитування до 119 днів (до 16 червня 2025 року) та погодила збільшення денної процентної ставки до 1% , а тому проценти розраховано за базовою процентною ставкою 1% починаючи з 19 березня 2025 року (включно) , замість 0,250% в порядку умов визначених Договором позики № 73126334 . Таким чином , договором встановлена фіксована процентна ставка , яка може бути зменшена лише у разі належного виконання Позичальником/Відповідачем умов Договору позики , у зв'язку із чим на момент укладання договору Позикодавцем зазначена орієнтовна загальна вартість з розрахунку , що Позичальник/Відповідач погасить заборгованість в строки які сам зазначив при укладанні договору . У зв'язку з чим контр розрахунок , який додано відповідачем до відзиву на позовну заяву , є помилковим та таким , що не відображає реальні умови нарахування процентів і черговості сплати заборгованості за Договором позики, та не відображає зміни в умовах Договору згідно Додаткових угод , які є невід'ємною частиною договору . Також , в розрахунку Позикодавця та в позовній заяві відображено надходження платежів від Позичальник/Відповідача на загальну суму 3071 гривні 00 копійок в рахунок погашення заборгованості за договором позики № 73126334 від 18 лютого 2025 року , зарахування сплачених Позичальником коштів за Договором здійснювалось в порядку визначеному п. 6.7. Договору . Щодо нарахування комісії за договором кредиту № 73126334 від 18 лютого 2025 року та № 8212945 від 8 лютого 2025 року , то відповідно до пункту 2.2.4. Договору № 73126334 від 18 лютого 2025 року встановлено комісію за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 450 гривень) . Відповідно до пункту 2.2.8. Договору № 8212945 від 8 лютого 2025 року встановлено комісію за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 776 гривень 25 копійок) . Згідно п. 6.2. Договору за надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту , яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2. Договору . Розмір Комісії , яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору . Розмір Комісії за надання кредиту , яка підлягає сплаті Позичальником , включає в себе адміністративні та операційні витрати , які несе Кредитодавець під час розгляду Заявки та надання Кредиту . Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої Заявки та укладення Договору . Послуга для Позичальника полягає в аналізі Заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору , а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання Кредиту . Просить позов задовольнити у повному обсязі .
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не явилася , письмово просила розглядати справу без її участі , заявлені зменшені позовні вимоги визнала частково . У відзиві на заяву про зменшення позовних вимог зазначила , що позивач просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 12684 гривні 25 копійок , та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 гривень 00 копійок . Однак , ці витрати є неспівмірними зі складністю справи та об'ємом наданих послуг . Вважає , що з урахуванням ціни позову та обсягу наданих адвокатом послуг , сума витрат на правничу допомогу не може перевищувати 5% від заявленої до стягнення суми заборгованості . Просить зменшити суму витрат на правничу допомогу до 1268 гривень .
Представник відповідачки ОСОБА_2 у судове засідання не явилася . У відзиві на позовну заяву заявлений позов визнала частково і зазначила , що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 73126334 від 18 лютого 2025 року та № 8212945 від 8 лютого 2025 року не доведені позивачем . Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2025 року № 73126334 у розмірі 10174 гривень 00 копійок , з яких : 3000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу , 930 гривень - сума заборгованості за процентами , 364 гривні - сума заборгованості за комісією , 5880 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою . З розрахунку заборгованості вбачається , що відповідачка сплатила 3071 гривню . За умовами пункту п. 2.2 договору від 18 лютого 2025 року строк кредитування становив 30 днів з 18 лютого 2025 року по 19 березня 2025 року процентна ставка за користування кредитом фіксована і дорівнює 0,25 % . В грошовому еквіваленті це становить 7,50 гривень в день , що відповідає розрахунку за період з 18 лютого 2025 року по 19 березня 2025 року . Наступними додатковими угодами до кредитного договору розмір процентної ставки було збільшено до 1% в день , що становить 30 гривень в день . Вказані зміни до договору викладені в додаткових угодах є нікчемними , оскільки за вимогами ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф , пеня) та інших платежів , що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит , загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати , не може перевищувати розміру подвійної суми , одержаної споживачем за таким договором , і не може бути збільшена за домовленістю сторін . Таким чином , нарахування позивачем процентів за період з 20 березня 2025 року по 17 липня 2025року в підвищеному розмірі 1% або 30 гривень щоденно , а в загальній сумі 3795 гривень є неправомірним . Період користування з 18 лютого 2025 року по 17 липня 2025 року 150 днів . Процентна ставка 0,25 % або 7,50 гривень в день . Усього має бути сплачено процентів за період з 18 лютого 2025 року по 17 липня 2025 року за 150 днів : 7,50 гривень х 150 днів = 1125 гривень . Сплачено відповідачкою процентів за користування кредитом : 2865 гривень (згідно розрахунку позивача) . Залишок несплачених процентів становить : 1125 гривень - 2865 гривень = переплата 1740 гривень . Борг із сплати процентів за користування кредитом відсутній . Також , пеня нарахована у розмірі 5880 гривень , в той час як нарахуванню підлягало не більше 450 гривень (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування») . 3000 гривень х 15 % = 450 гривень . Крім того , відповідно до наданого позивачем розрахунку в рахунок погашення пені із сплачених відповідачкою сум утримано 120 гривень , які підлягають поверненню . Пеня взагалі стягненню не підлягає , оскільки у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами , підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України . Як вбачається з умов кредитного договору включено сплату комісії за надання пропозицій з укладення кредитного договору , а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання Кредиту , а не за надання кредиту відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» . Надання коштів за укладеним кредитним договором є обов'язком фінансової установи , виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника . Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори , відсотки або інші вартісні елементи кредиту , що не були зазначені у договорі . Вважає , що послуга зі сплати комісії в сумі 364 гривень стягненню не підлягає . Крім того , відповідно до наданого позивачем розрахунку в рахунок погашення комісії із сплачених відповідачкою сум утримано 86 гривень , які підлягають поверненню. Тому , сума яка підлягає стягненню і яку визнає відповідачка становить 1054 гривень борг за тілом кредиту з розрахунку : 3000 гривень (тіло кредиту) - 1740 гривень (переплата по відсоткам за користування кредитом) - 86 гривень (неправомірно утримана комісія) - 120 гривень (неправомірно утримана пеня) = 1054 гривень (борг за тілом кредиту) . Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 8 лютого 2025 року № 8212945 у розмірі 16715 гривень 25 копійок , з яких : 4500 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу , 3890 гривень 25 копійок - сума заборгованості за процентами, 8325 гривень - сума заборгованості за неустойкою . Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачка сплатила 6581 гривню . Неустойка нарахована у розмірі 8325 гривень , в той час як нарахуванню підлягала згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сума 2250 гривень , а саме : 4500 гривень одержано в кредит / 2 = 2250 гривень . Крім того , відповідно до наданого позивачем розрахунку в рахунок погашення неустойки із сплачених відповідачкою сум утримано 675 гривень , які підлягають поверненню . Також , неустойка стягненню не підлягає згідно п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України . Як вбачається з умов кредитного договору , включено сплату комісії за надання пропозицій з укладення кредитного договору , а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання Кредиту , а не за надання кредиту відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» . Як вбачається з розрахунку позивача у відповідачки з сплачених нею сум були утримані 776 гривень 25 копійок оплата комісії , яка підлягає поверненню . Таким чином , сума , яка підлягає стягненню і яку визнає відповідачка становить 1808 гривень 74 копійки з розрахунку : 4500 гривень (отримано кредитних коштів) + 3890 гривень (відсотки за користування кредитом) -776 гривень 25 копійок (неправомірне утримання комісії) - 675 гривень (неправомірне утримання неустойки) = 6938 гривень 75 копійок . Загальна сума позовних вимог , які визнає відповідачка становить : згідно кредитного Договору № 8212945 від 8 лютого 2025 року - 6938 гривень 75 копійок , згідно кредитного Договору № 73126334 від 18 лютого 2025 року - 1054 гривні , усього 7992 гривні 75 копійок .
Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги у зменшеному вигляді підлягають задоволенню з наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено , що 8 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 8212945 ( а.с. 14 - 16 ) , підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4500 гривень 00 копійок , строком на 360 днів , шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 ( а.с. 16 ). 18 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 73126334 ( а.с. 10 - 13 ) , підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000 гривень 00 копійок , строком на 30 днів , шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 ( а.с. 14 ) . 16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 16/10/25 ( а.с. 17 - 18 ) , згідно якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників , у тому числі за кредитними договорами № 8212945 від 8 лютого 2025 року та № 73126334 від 18 лютого 2025 року . Згідно Реєстру прав вимоги № 16/10/25-02 від 16 жовтня 2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 73126334 від 18 лютого 2025 року у розмірі 10174 гривні 00 копійок ( а.с. 18 ) . Згідно Реєстру прав вимоги № 16/10/25-01 від 16 жовтня 2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 8212945 від 8 лютого 2025 року у розмірі 16715 гривень 25 копійок ( а.с. 18 ) . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов'язань за кредитними договорами у повному обсязі не виконала .
Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .
Кредитні договори , які було укладено з відповідачкою , було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису відповідачки одноразовим ідентифікатором .
Підписанням кредитних договорів відповідачка підтвердила , що вона ознайомлена з усіма умовами надання кредитних коштів .
Договір , укладений в електронній формі , є таким , що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 , 207 ЦК України 2003 року) . Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 73126334 від 18 лютого 2025 року станом на 16 жовтня 2025 року складає 10174 гривні 00 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 930 гривень 00 копійок, заборгованість за комісією у розмірі 364 гривні 00 копійок , заборгованість за пенею/неустойкою у розмірі 5880 гривень 00 копійок ( а.с. 9 ) .
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8212945 від 8 лютого 2025 року станом на 16 жовтня 2025 року складає 16715 гривень 25 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4500 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 3890 гривень 25 копійок , заборгованість за пенею/неустойкою у розмірі 8325 гривень 00 копійок ( а.с. 14 ) .
Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов'язком боржника .
Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .
Відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредити та сплатити проценти за користування кредитами в сумі , строки та на умовах , що передбачені кредитними договорами , однак зобов'язання у повному обсязі не виконала , у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .
Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов'язання ; сплата неустойки тощо .
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства .
Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов'язковим для виконання сторонами .
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України 2003 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .
Згідно ст. 599 ЦК України 2003 року зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином .
Згідно ст. 11 ЦК України 2003 року цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки . Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема , є : договори та інші правочини .
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Установити , що неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами , підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) .
Оскільки основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України , одночасно з поданням до Верховної Ради України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» не було подано проекту закону про внесення змін до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , тому застосуванню підлягають норми , викладені у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України , які мають перевагу над нормою п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» .
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування , до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) кредитних зобов'язань .
Аналогічний правовий висновок , щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 , який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України , судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі .
Згідно правового висновку , що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) , дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір .
Так , основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України , а не окремі закони , що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду України від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц .
У заяві про зменшення позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» вважає за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені/неустойки .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом .
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .
19 березня 2025 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Додаткову угоду № 14496032 до Договору надання коштів у кредит № 73126334 від 18 лютого 2025 року , за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 60 днів тобто до 18 квітня 2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,25 % на 1% . 18 квітня 2025 року укладено Додаткову угоду № 14734540 до Договору надання коштів у кредит № 73126334 від 18 лютого 2025 року , за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 90 днів тобто до 18 травня 2025 року) з денною процентною ставкою (фіксованою) 1% . 17 травня 2025 року укладено Додаткову угоду № 14956834 до Договору надання коштів у кредит № 73126334 від 18 лютого 2025 року , за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 119 днів тобто до 16 червня 2025 року) з денною процентною ставкою (фіксованою) 1% . 17 червня 2025 року укладено Додаткову угоду № 15172932 до Договору надання коштів у кредит № 73126334 від 18 лютого 2025 року , за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 149 днів тобто до 17 липня 2025 року) з денною процентною ставкою (фіксованою) 1% ( а.с. 12 - 14 ) .
Відповідачка ОСОБА_1 підписала Договір кредитної лінії № 8212945 від 8 лютого 2025 року , Договір надання коштів у кредит № 73126334 від 18 лютого 2025 року та Додаткові угоди до Договору надання коштів у кредит № 73126334 від 18 лютого 2025 року , у яких було зазначено про розмір процентів . Отже , відповідачка була обізнаною з умовами Договорів до їх підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку первісного кредитора до підписання Договорів на невигідних для себе умовах , тому суд не вбачає підстав для застосування розрахунків заборгованості , наданих представником відповідачки , оскільки позивачем була нарахована заборгованість за процентами та комісією згідно умов кредитних договорів . Також , суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії у розмірі 364 гривні 00 копійок , оскільки позивачем була нарахована комісія згідно умов кредитного договору .
Згідно ст. 1049 ЦК України 2003 року позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі , визначені родовими ознаками , у такій самій кількості , такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором .
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .
В обґрунтування суми заборгованості за кредитними договорами позивачем надано розрахунки заборгованості , з яких вбачається , що у період дії кредитного договору , ОСОБА_1 свої зобов'язання порушила , внаслідок чого у неї утворилася заборгованість .
Доказів , які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитними договорами , відповідачем не надано . Заперечення щодо правильності розрахунків відповідачем обґрунтовані не були . Крім того , відповідачка не заперечувала факт отримання кредитів та користування кредитними коштами .
Укладені між сторонами кредитні договори , підписані сторонами , містять строк повернення . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої , якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів .
Таким чином , стягненню підлягає заборгованість : за Договором позики № 8212945 від 8 лютого 2025 року у розмірі 8390 гривень 25 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4500 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 3890 гривень 25 копійок ; за Договором позики № 73126334 від 18 лютого 2025 року у розмірі 4294 гривні 00 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 930 гривень 00 копійок , заборгованість за комісією у розмірі 364 гривні 00 копійок , оскільки відповідачка отримала грошові кошти та користувалася ними .
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов'язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;
2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .
Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .
Розмір відшкодування не повинен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .
Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .
Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .
На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано копію : договору № 25-08/25-ФП про надання правничої допомоги від 25 серпня 2025 року ; акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги ; витягу з акту № 5ФП від 21 жовтня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25-ФП від 25 серпня 2025 року , з якого вбачається , що вартість витрат на правничу допомогу складає 4500 гривень 00 копійок , які позивач просить стягнути з відповідача . Однак , суд вважає , що ці витрати є неспівмірними .
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , враховуючи об'єм та характер наданих послуг , їх складність , суд приходить до висновку , що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 гривень не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи , сталою правовою позицією і безумовно є завищеними .
Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 гривень 00 копійок , що є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та значенням справи для сторони .
При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено повністю , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача , які складаються з : судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок , витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 гривень 00 копійок , оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .
Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд
Заявлений позов задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» , місцезнаходження : м. Ірпінь , вулиця Садова , 31/33 , ідентифікаційний код юридичної особи : 43311346, заборгованість :
за Договором позики № 8212945 від 8 лютого 2025 року у розмірі 8390 гривень 25 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4500 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 3890 гривень 25 копійок ;
за Договором позики № 73126334 від 18 лютого 2025 року у розмірі 4294 гривні 00 копійок , з яких : заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 930 гривень 00 копійок , заборгованість за комісією у розмірі 364 гривні 00 копійок ;
судові витрати 4922 гривні 40 копійок .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба