вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.03.2026 Справа № 904/6672/25
За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», м. Київ
До: Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Профі Текс», смт. Солоне
Про: стягнення 461 451,63грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
ДП МОУ «Державний оператор тилу» ( позивач ) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Швейна фабрика «Профі Текс» ( відповідач ) про стягнення 461 451,63грн. - штрафних санкцій , нарахованих внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за державним контрактом - договором про закупівлю №125/04-24-РМ від 12.04.24р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.25р. відкрито провадження у справі №904/6672/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
ТОВ «Швейна фабрика «Профі Текс» ( відповідач ) у відзиві на позовну заяву просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Одночасно просить у випадку , якщо суд дійде до висновків про наявність підстав для стягнення коштів , зменшити розмір пені до 0,00 грн.
ДП МОУ «Державний оператор тилу» ( позивач ) у відповіді на відзив зазначив , що підстави для зменшення пені відсутні.
ДП МОУ «Державний оператор тилу» ( позивач ) подав до суду заяву про заміну сторони її правонаступником , в якій просить суд замінити у справі Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44830311) його правонаступником - Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44725823).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
12.04.24 р. між ДП МОУ «Державний оператор тилу» (замовник) та ТОВ «Швейна фабрика «Профі Текс» (постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 125/04-24-РМ, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити замовнику костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 7 (35810000-5: Індивідуальне обмундирування), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором дк яких визначені в специфікації (додаток №l) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2024-03-08-004885-а ), а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.2. отримувачами товару за договором є Об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни. Відповідно до п. 1.4. цей договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до: Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142; наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони».
Відповідно до п. 4.1. постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару у строк, визначений у специфікації (додаток №1), або в строк, визначений замовником у заявці на поставку, складеній замовником за формою, визначеною у додатку № 2 до цього договору . Відповідно до п. 5 специфікації (додаток №1) до договору сторони погодили поставку товару: 22 000шт. - до 31.07.24р.; 22 000шт. - до 31.08.24р. Відповідно до п. 4.2. поставка товару здійснюється постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару та ростовки, визначеної у специфікації (додаток №1). Відповідно до п. 4.3. заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у специфікації (додаток № 1) або в заявках на поставку товару.
Відповідно до п. 8.2. у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань. За порушення строку поставки товару понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими). Відповідно до п. 8.4. у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов постачальником за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов'язання.
Позивачем на електронну адресу відповідача 16.04.24р. направлено заявка на поставку товару № R000192 від 16.04.24р., з кінцевою датою поставки 22 000 шт. (одиниць) товару до 31.08.24р. Відповідно до заявки на поставку № R000192 від 16.04.24р. постачальник взяв на себе зобов'язання поставити костюм літній польовий у кількості 22 000 шт. (одиниць) з кінцевою датою поставки - 31.08.24р.
Відповідно акту №232 від 02.09.24р. постачальник поставив товар в кількості 7 220 комплектів, відповідно до заявки на поставку №R000192, до військової частини НОМЕР_1 з простроченням в 1 день.
Згідно акту №237 від 07.09.24р. постачальник поставив товар в кількості 8780 комплектів, відповідно до заявки на поставку №R000192, до військової частини НОМЕР_1 з простроченням в 6 днів.
07.11.24р. за вих. № 2165/06/1341-2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) № 125/04-24-рм від 12.04.24р.
22.10.25р. постачальнику направлено уточнений розрахунок до претензії листом за вих. №2165/7465/06-2025 на загальну суму 461 451,63 грн. з відповідними розрахунками.
Позивач зазначає, що станом на теперішній час, відповідач не здійснив оплату за повідомленням-вимогою на загальну суму 461 451,63 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
На підставі поданих доказів судом встановлено, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами контракту (договору) про закупівлю від 12.04.24р. № 125/04-24-РМ, не виконано взятих на себе зобов'язання щодо поставки товару у строк.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення суми пені судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним.
Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій суд відзначає таке.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
З огляду на викладене, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі 902/538/18).
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
В обґрунтування заяви щодо зменшення заявлених до стягнення сум відповідач зазначає, що вказане прострочення виникло в період активних бойових дій недалеко від місцезнаходження відповідача. Постійні тривоги та обстріли негативно вплинули на виробничі процеси, мали наслідком втрату робочої сили, що призвело до мінімальних прострочок поставки.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17 та від 15.02.2023 у справі № 920/437/22).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Верховний Суд у постанові від 08.08.2024 у справі №912/1853/23 зауважив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій та наявності поданих сторонами доказів, згідно з статтею 86 ГПК України. Суд може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій за власною ініціативою, з урахуванням встановлених судом обставин справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначила, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Отже, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ч.3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
Дослідивши зібрані у справі докази та встановивши відсутність обставин, які б мали істотне значення для зменшення розміру штрафних санкцій (докази скрутного фінансового становища відповідача (фінансові звіти та баланси, рахунки), обставин, які б перешкоджали відповідачу вчасно виконати свої зобов'язання тощо відсутні) та враховуючи те, що нарахування передбачені умовами договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
1. Замінити позивача у справі № 904/6672/25 з Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (код ЕДРПОУ 44830311) на його правонаступника - Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» ( код ЕДРПОУ 44725823).
2. Позовні вимоги задовольнити.
3. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Профі Текс» (52400, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт Солоне, вул. Осіння, б. 21, код ЄДРПОУ 45110047) на користь позивача - Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44725823): 461 451,63грн - пені та 5 537,41 грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 11.03.26р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.