Дата документу 26.02.2026
Справа № 334/6105/20
Провадження № 6/334/59/26
26 лютого 2026 року м. Запоріжжя Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді Філіпової І.М., за участю секретаря судового засідання Мандик М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому документі і видачу дубліката виконавчого документу, -
17.02.2026 ТОВ «Капіталресурс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі і видачу дубліката виконавчого документу, в якій просить суд:
- замінити стягувача у виконавчому листі Ленінського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 334/6105/20 з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС»;
- видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 334/6105/20.
Представник заявника, будучи повідомленим судом своєчасно і належним чином про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився. В заяві просив суд розглянути питання про заміну стягувача і видачу дубліката виконавчого документу за його відсутності.
Боржник, будучи повідомленою судом своєчасно і належним чином про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилася.
Інші учасники процесу, будучи повідомленими судом своєчасно і належним чином про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилися.
Суд, вивчивши заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні і видачу дубліката виконавчого документу, дослідивши докази додані до заяви, дійшов таких висновків.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2021 позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 56 566, 94 грн.
08.12.2021 Ленінським районним судом м. Запоріжжя по цивільній справі № 334/6105/20 видано виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» і ТОВ «Капіталресурс», останній набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ КБ «ПриватБанк», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Факт набуття прав вимоги ТОВ «Капіталресурс» підтверджується витягом з реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
З доданих до даної заяви документів вбачається, що заміна кредитора відбулася у звичайному процесі діяльності та у межах визначених законом і не призводить до жодної зміни обсягу прав і обов'язків боржника.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Відповідно до ч.5 ст.442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, як випливає з матеріалів справи, ТОВ «Капіталресурс» є правонаступником всіх прав та обов'язків, які належали АТ КБ «ПриватБанк» відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором, тому суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача підлягає задоволенню.
Постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 24.06.2022 ОСОБА_2 повернуто виконавчий документ стягувачу (АТ КБ «ПриватБанк») у виконавчому провадженні № 68087162.
Положенням частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Стаття 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України регламентують, що судове рішення є обов'язковим до виконання для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу стягувача.
При чому, вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Дана позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 та в постанові Об'єднаної Палати Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 17.01.2020 р. у справі № 916/2286/16.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Пунктом 17.4 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Згідно діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.
Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року вказано наступне - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
Втрата виконавчого листа, позбавляє заявника законного права звернутись до державної виконавчої служби з метою виконання рішення суду.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що у зв'язку з укладенням Договору факторингу № 8-22-08/2025 до ТОВ «Капіталресурс» перейшли права вимоги за кредитним Договором про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , а також всі інші пов'язані з ним права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі звернення стягнення, суд дійшов до висновку про задоволення заяви представника ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа.
Керуючись ст.ст. 12, 76-77, 79-81, 260-261, 433, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.
Замінити сторону стягувача з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 334/6105/20.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 334/6105/20, виданого 08.12.2021 Дніпровським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" суму заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Філіпова І. М.