Справа № 496/490/24
Провадження № 3/496/591/24
10 березня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про роз'яснення щодо відбування адміністративного стягнення, призначеного постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08.02.2024 року, -
ОСОБА_1 02.03.2026 року звернувся до Біляївського районного суду Одеської області із заявою, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту не відбув, та просить надати йому роз'яснення щодо відбування його покарання.
Дослідивши заяву та додані до неї документи та матеріали справи №496/490/24, суддя доходить такого висновку.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08.02.2024 у справі №496/490/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 діб, стягнуто з нього судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд здійснено 08.02.2024 за участю ОСОБА_1 , який в судовому засіданні вину визнав, просив, суд призначити йому покарання у вигляді арешту та який зобов'язувався відбути.
Постанова набрала законної сили 20.02.2024, звернута до виконання 26.02.2024 року.
Правом апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 не скористався та 08.02.2024 року сплатив судовий збір.
Ст.129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
26.02.2024 постанова звернута до виконання шляхом направлення копії до Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області.
Згідно зі ст.300 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.
Разом з тим, перелік питань, пов'язаних із виконанням постанов викладений у розділі V КУпАП.
Зокрема, під час виконання постанови можуть вирішуватися питання про відстрочку, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, заміну одного виду стягнення на інший тощо.
Статтею 303 КУпАП встановлена давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Так, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Давність виконання - це визначений термін, протягом якого потрібно здійснити усі дії, необхідні для реалізації останньої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення, і після закінчення якого постанова про накладення адміністративного стягнення вже не підлягає виконанню. Обов'язок звернення до виконання постанови лежить на органі, що виніс постанову. Таким строком, згідно із цією статтею є три місяця. Цей термін починає відраховуватися з моменту винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню до її фактичного виконання.
Зазначена постанова суду, у визначений законом термін звернена до виконання, а тому давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення згідно зі ст. 303 КУпАП не порушено.
У той же час, згідно зі ст. 302 КУпАП, за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Такими обставинами відповідно до пунктів 5, 6 та 9 ст. 247 КУпАП, є: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Судом не встановлено та в матеріалах заяви не містяться докази наявності обставин, які зумовлюють припинення виконання постанови чи визнання її такою, що не підлягає виконанню.
Ст. 298 КУпАП, встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Ст.326 КУпАП визначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті виконується негайно після її винесення.
За ст.327 КУпАП, осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи Національної поліції. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру, передбачених призначеним правопорушнику стягненням.
Стадія виконання постанови про накладення адміністративного стягнення включає в себе такі етапи: звернення постанови до виконання; безпосереднє виконання постанови; закінчення провадження по виконанню постанови.
Під зверненням постанови до виконання у ст. 303 КУпАП розуміється своєчасне (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її безпосередньо виконувати, і визнається єдиним юридичним фактом, який має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови, що дотримано судом.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає і можливості звільнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, від відбування адміністративного стягнення у зв'язку з закінченням строку давності виконання судового рішення за жодним з видів адміністративних стягнень, у тому числі стягнення у виді адміністративного арешту.
В той же час, застосування за аналогією положень ст. 80 КК України щодо звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту у зв'язку з закінченням строку давності виконання судового рішення є неможливим, оскільки суперечить положенням ч.4 ст.3 КК України, якою передбачено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Конституційний суд України у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5 рп/2005 вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».
У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 не звільняється від відбування адміністративного стягнення призначеного постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08.02.2024 року.
Керуючись ст.ст.283-285, 304 КУпАП, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз'яснення щодо відбування адміністративного стягнення, призначеного постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08.02.2024 року - задовольнити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що призначене йому постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08.02.2024 року адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту підлягає виконанню.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Портна