Справа № 491/77/26
10 березня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,
учасників справи: позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Юраш І.О.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради - Платонов С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір'ю, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради,
06 лютого 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Юраш Ірину Олександрівну звернулася до Ананьївського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання. Також зобов'язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради надати висновок про доцільність/недоцільність визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання його матері ОСОБА_1 (а.с.32-33).
27 лютого 2026 року відповідачем ОСОБА_2 до канцелярії суду було подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. В обґрунтування клопотання зазначив, що вважає подання даного позову передчасним, оскільки сторони по справі досі перебувають у шлюбі і разом з дитиною втрьох проживають у їх спільному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначає відповідач, на даний час не існує спору щодо місця проживання сина після розлучення. За для інтересів сина, збереження його емоційного стану відповідач вважає доцільним, щоб син після розірвання шлюбу проживав з матір'ю. Вищевказане свідчить про вирішення питання про місце проживання дитини за згодою батьків в порядку частини першої статті 160 СК України. Отже, відсутній предмет спору, у зв'язку з чим відповідач просить закрити провадження по справі. Одночасно відповідач просить розглянути клопотання у його відчутність (а.с.58-59).
Присутні в підготовчому судовому засіданні учасники справи заперечили проти задоволення клопотання відповідача.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, розглянувши клопотання відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що в задоволені клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено «Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з'ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
За таких обставин закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.».
Таким чином, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе лише в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 49, 206, 255, 256 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала суду згідно частини першої статті 261 ЦПК України набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу суду згідно частини другої статті 353 ЦПК України може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію цієї ухвали вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.
Повний текст ухвали суду складено 10 березня 2026 року.
Суддя О.О. Желясков