Справа № 484/1091/26
Провадження № 2-о/484/70/26
Ухвала
іменем України
10.03.2026 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя та вирішення питання про визначення місця проживання дитини
встановив
заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду в порядку окремого провадження із спільною заявою про розірвання шлюбу та вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Під час вивчення матеріалів заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам до такої заяви, які передбачені ст. ст.293, 294 ЦПК України та ст.109СК України.
Так, згідно ч.3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом. Відповідно до ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором проте, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків , хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно із п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити:
- з ким з них будуть проживати діти;
- яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо;
- умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з письмовим договорами, які повинні бути подані до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Проте, на порушення наведених норм, нотаріально посвідчений договір про розмір аліментів - відсутній.
Отже, умовою звернення в порядку окремого провадження із спільною заявою про розірвання шлюбу в порядку статті 109 Сімейного кодексу України є відсутність спору щодо участі у вихованні, утриманні дітей та сплати аліментів, та така обставина повинна бути підтверджена нотаріально посвідченим договором, який додається до заяви.
Оскільки договору про сплату аліментів суду не надано, а тому заява про розірвання шлюбу не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, що є підставою для відмови у відкритті провадженні у справі.
Неподання до спільної заяви про розірвання шлюбу договору відповідно до вимог ст. 109 СК України унеможливлює розгляд спільної заяви про розірвання шлюбу судом в порядку ст. 294 ЦПК України та ст. 109 СК України.
Оскільки із спільної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя та вирішення питання про визначення місця проживання дитини вбачається спір про право, на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.315,258-260,353 ЦПК України, суддя
постановив
у відкритті провадження за заявою подружжя ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та вирішення питання про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Роз'яснити заявникам право на звернення до суду з позовом в порядку спрощеного позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: