СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/445/26
ун. № 759/1252/26
03 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Київський області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025110000000786 від 12.09.2025 щодо ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України,
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором, просив обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000786 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом серпня 2025 року ОСОБА_5 , будучи зареєстрованою як фізична особа- підприємець, код ЄДРПОУ 298852266000 (далі за текстом ФОП ОСОБА_5 ), маючи доступ до документів, які посвідчують особу ОСОБА_6 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі за текстом ФОП ОСОБА_6 ), що підтверджує державну реєстрацію останньої як суб'єкта підприємницької діяльності, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою АДРЕСА_1 , виник протиправний умисел, направлений на заволодіння майном з метою власного незаконного збагачення, шляхом обману, а саме придбання товару (продуктів харчування) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Торгівельна об'єднана група», код ЄРДПОУ 44300749 (далі за текстом ТОВ «ІТОГ»), від свого імені та від імені ФОП ОСОБА_7 , грошові кошти за який заздалегідь не мала на меті сплачувати.
Так, 18.08.2025 ОСОБА_5 , з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи довести їх до кінця, діючи умисно, уклала з ТОВ «ІТОГ» в особі директора ОСОБА_8 , договір поставки №І/0/Г/Т - 001, згідно якого, ТОВ «ІТОГ» зобов'язувався поставити ФОП ОСОБА_5 продукти харчування, кількістю, асортиментом, видом та його ціною зазначеною в накладних та специфікаціях, за який ОСОБА_5 мала сплатити кошти протягом семи днів після отримання товару, які заздалегідь не мала на меті сплачувати.
Надалі, 25.08.2025 ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів маючи доступ до документів, які посвідчують особу ОСОБА_6 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фізичної ОСОБА_6 , що підтверджує державну реєстрацію останньої як суб'єкта підприємницької діяльності уклала від імені ФОП ОСОБА_6 , без її згоди та відома з ТОВ «ІТОГ» в особі директора ОСОБА_8 , договір поставки №І/0/Г/Т - 002, згідно якого, ТОВ «ІТОГ» зобов'язувався поставити ФОП ОСОБА_6 продукти харчування, кількістю, асортиментом, видом та його ціною зазначеною в накладних та специфікаціях, за який ФОП ОСОБА_6 мала сплатити кошти протягом семи днів після отримання товару, які ОСОБА_5 , заздалегідь не мала на меті сплачувати.
21 серпня 2025 року ОСОБА_5 перебуваючи на території прилеглій до будинку №14 по вул. Лятошинського в м. Київ, згідно видаткової накладної №183 від 19.08.2025 та специфікації №3 від 18.08.2025 до договору поставки №І/0/Г/Т - 001 отримала від ТОВ «ІТОГ» курятину апетитну Ж/Б в кількості 7904 шт., вартістю за одну 1 шт. 69 грн 75 коп без ПДВ, в загальній сумі 551303 грн без ПДВ за яку остання повинна була перерахувати грошові кошти відповідно до договору протягом семи календарних днів з дня отримання товару.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на заволодіння товарами ТОВ "ІТОГ", 27.08.2025 ОСОБА_5 попередньо підробивши документи від імені ФОП Ізотова задля отримання товару та представляючись від імені останньої з метою уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на території прилеглій до будинку АДРЕСА_2 , згідно видаткової накладної №186 від 26.08.2025 та специфікації №2 від 25.08.2025 до договору поставки №І/0/Г/Т - 002 отримала від ТОВ «ІТОГ» курятину апетитну Ж/Б в кількості 12000 шт., вартістю за одну 1 шт. 70 грн 83 коп без ПДВ, в загальній сумі 850 000 грн без ПДВ за яку остання повинна була перерахувати грошові кошти відповідно до договору протягом семи календарних днів з дня отримання товару.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення спричинила ТОВ «ІТОГ» матеріальну шкоду загальною сумою 1401303 грн, що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.?
Крім того, в серпні 2025 року більш точного дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 25.08.2025 ОСОБА_5 маючи умисел спрямований на власне незаконне збагачення шляхом шахрайства, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в останньої виник умисел на підроблення офіційних документів, які видаються громадянином- підприємцем, необхідних для отримання товару ТОВ «ІТОГ» діючи від іншої особи, а саме від імені ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на підроблення документів, маючи доступ до документів, які посвідчують особу ОСОБА_6 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі за текстом ФОП ОСОБА_6 ), що підтверджує державну реєстрацію останньої як суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 , не маючи наміру розрахунку за замовлений товар, 25.08.2025 від імені останньої уклала договір поставки №І/0/Г/Т - 002 з ТОВ «ІТОГ».
В подальшому ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою шахрайського заволодіння товаром ТОВ «ІТОГ», та отримання товару від імені ОСОБА_6 , якій не було відомо про замовлення вказаного товару від її імені, 27 серпня 2025 року більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20а, внесла до товарно-транспортної накладної №Р186 від 26.08.2025, додатку № 2 до договору поставки Ж/О/Г/Т- 002, а саме графіку поставки на 27.08.2025, специфікації № 2 до договору поставки № І/0/Г/Т-002, видаткової накладної № 186 від 26.08.2025 завідомо неправдиві відомості, а саме виконала підписи від імені ОСОБА_6 , отримавши на підставі вищевказаних документів товари відповідно до договору поставки № ІЮ/Г/Т-002.
12.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 надіслано AT «Укрпошта» на відомі місця проживання, крім того направлено Калинівської селищної ради Фастівського району, для передачі повідомлення про підозру ОСОБА_5 , а також скановану підозру направлено на месенджер «WhatsApp» разом з повістками про виклик, в якому остання підтвердила отримання письмового повідомлення про підозру з пам'яткою про права та обов'язки підозрюваного.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 1 ст. 358 КК України, що враховуючи ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, з конфіскацією майна.
Відповідно до інформації з бази даних Державної прикордонної служби України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнула Державний кордон України 20.10.2025 в пункті пропуску Ягодин. Інформація про поверненняОСОБА_5 на територію України відсутня.
15 січня 2026 року старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення Державного та міжнародного розшуку підозрюваної ОСОБА_5 у зв'язку з тим що остання перебуває за межами України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_5 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочини, які інкримінують останній є особливо тяжкими та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, з конфіскацією майна, та будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує за інкриміновані їй злочини для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, крім того остання на даний час перебуває за межами України.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що на даний час у кримінальному' провадженні проведений не увесь комплекс необхідних процесуальних, слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як докази (оригінал договору укладеного між ТОВ «ІТОГ» та ОСОБА_6 ), не встановлено місцезнаходження всіх документів, які використовувались під час вчинення злочину та щодо яких є підстави вважати що вони підроблені.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Окрім цього, заволодіння майном шляхом шахрайства, вчинялось з метою неправомірного отримання грошових коштів, крім того на даний час в ході досудового розслідування перевіряється причетність останньої до вчинення інших кримінальних правопорушень, таким чином слід прийти до висновку, що у випадку обрання їй запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, це призведе до вчинення останньою інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 та підозрювана щодо клопотання заперечували. Захисник подав заперечення, де вказав, про внесення відомостей до ЄРДР за ч.5 ст.190 КК України не в повному обсязі та не щодо кожного кримінального правопорушення окремо, штучного обєднання двох окремих епізодів в одному провадженні, неправомірної кваліфікації дій підозрюваної за ч.5 ст. 190 КК України, тоді як кожен з епізодів окремо мав би кваліфікуватися за ч.4 ст. 190 КК України, порушення права ОСОБА_5 на захист. Також, на переконання сторони захисту, правовідносини мають виключно цивільно-правовий характер та господарський спір щодо розрахунків та не містять ознак кримінального правопорушення, у ОСОБА_5 відсутній умисел на шахрайство, оскільки вона частково виконала зобов'язання, визнала борг на намагалася врегулювати спір. Також у матеріалах клопотання відсутні належні підтвердження міжнародного розшуку, а постанова слідчого про оголошення розшуку є внутрішнім процесуальним актом, не підтверджує фактичного здійснення міжнародного розшуку та не свідчить про використання міжнародних каналів співробітництва або прийняття відповідного рішення компетентним міжнародним органом. Крім того, ризики зазначені прокурором не доведені та відсутні, а поведінка підозрюваної спростовує їх наявність. Клопотання слідчого не містить обгрунтувань неможливості застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу. Підозрювана може приймати участь у процесуальних діях під час досудового розслідування в режимі відеоконференції, отже захист просить відмовити у клопотанні та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби із покладенням відповідних обов'язків.
Заслухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Також, слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування.
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
З огляду на наведені у клопотанні докази, у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про існування, передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо підозрюваної, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосудця. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Зокрема, наявні в матеріалах провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування, з урахуванням оголошення її в міжнародний розшук (точне місце перебування її невідоме, а у судовому засіданні вона бере участь не особисто, а лише у режимі ВКЗ); знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вона підозрюється.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваній не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.
Враховуючи наведене, а також доведеність у ході розгляду клопотання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, приймаючи до уваги що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, а підозрювана виїхала за межі території України, у зв'язку з чим оголошена у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183-184, 193-194, 196, 369 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Київський області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025110000000786 від 12.09.2025 щодо ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та утримувати її в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваної ОСОБА_5 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя за участю підозрюваної розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1