Справа № 754/6865/24
Категорія 71
(ЗАОЧНЕ)
12 лютого 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сідько І.О.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сухомлинової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20.05.2024 зазначену справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 визначено головуючого суддю Петрова Д.В.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у 2017 році у відповідача народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами та розвитком дитини, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.
Відповідачка, покладених законом на матір обов?язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Дитина знаходиться на утриманні позивача.
15.01.2024 позивач звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням обстеження умов проживання та звернення до суду з питанням позбавлення батьківських прав відповідача.
У своїй відповіді від 26.01.2024 № 10223-10223/Л-3263 Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації повідомила, що з 13.07.2020 малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у Службі як такий, що опинився в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини.
Родина ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (відповідачка) перебувають на обліку Деснянського районного в м. Києві центру соціальних служб на підставі рішення про надання/відмову у наданні соціальних служб від 15.12.2021 № 1122 Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
Спеціалістами Служби ОСОБА_2 неодноразово направлялася до Деснянського районного центру соціальних служб щодо проходження курсів підвищення батьківського потенціалу, відвідування психолога та рекомендовано пройти реабілітацію від наркотичної залежності.
Позивач також зазначає, що відповідачка фактично ніде не працює, дитиною не опікується, часто покидає дитину, зникає на тижні, а тому, на думку позивача, існують обставини для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
11.11.2024 від представника Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на адресу суду надійшов висновок № 102-4730 від 05.11.2024 про недоцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21.04.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.04.2025 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сухомлинової Наталії Іванівни, витребувано у Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином посвідчені копії документів, матеріалів (акти, пояснення, довідки, доповідні записки, листування), які стали підставою для прийняття висновку Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (як органу опіки та піклування) № 102-4730 від 05.11.2024 щодо недоцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 .
19.05.2025 від представника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації на адресу суду надійшли витребуванні матеріали.
26.05.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів та про долучення до матеріалів справи копії рішення Деснянського районного суду міста Києва у справі №754/8968/20 від 07.07.2022; копії постанови Деснянського районного суду міста Києва у справі №754/7818/24 від 25.06.2024; копії постанови Деснянського районного суду міста Києва у справі №754/7590/23 від 01.08.2023.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.05.2025 задоволено частково клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сухомлинової Наталії Іванівни про витребування доказів, витребувано у Громадської організації «СІМ ДОРІГ» інформацію та копій документів щодо: проходження громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , курсу реабілітації /лікування від залежності в ГО «Сім доріг» в період часу з травня 2024 року по теперішній час; знаходження на обліку у даному закладі громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
16.06.2025 від ГО «СІМ ДОРІГ» на адресу суду надійшли витребувана ухвалою суду інформація, з якої вбачається, що ОСОБА_2 дійсно проходила з 26.05.2024 по 16.02.2025 року в ГО «СІМ ДОРІГ» курс за програмою психосоціальної реабілітації осіб з хімічною і нехімічною залежністю.
26.08.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів у справі.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.08.2025 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сухомлинової Наталії Іванівни про витребування доказів, витребувано у Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином посвідчені копії документів, а саме: актів обстеження умов проживання малолітньої дитини від 24.07.2025 та 06.08.2025 за адресою проживання: АДРЕСА_2 .
03.10.2025 від представника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації на адресу суду надійшли витребуванні матеріали.
15.10.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.10.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд повідомляв відповідачку належним чином про розгляд справи в суді за адресою зазначеною в позовній заяві, яка є адресою її реєстрації, що підтверджується відомостями з Реєстру територіальної громади м. Києва.
Однак конверти із копіями ухвал про відкриття провадження та позовною заяву з додатками до неї, судові повістками, адресовані відповідачці, повернулися до суду з поштовим зазначення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, в заяві на адресу суду просили розгляд справи проводити без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 1 СК України - Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копію свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 03.11.2020 виданого Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Батьком дитини зазначено ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_2 .
15.01.2024 позивач звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням обстеження умов проживання та звернення до суду з питанням позбавлення батьківських прав відповідача.
Згідно відповіді від 26.01.2024 № 10223-10223/Л-3263 Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації повідомляє, що з 13.07.2020 малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Службі як такий, що опинився в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини.
Родина ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (відповідачка) перебувають на обліку Деснянського районного в м. Києві центру соціальних служб на підставі рішення про надання/відмову у наданні соціальних служб від 15.12.2021 № 1122 Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
Спеціалістами Служби ОСОБА_2 неодноразово було направлено до Деснянського районного центру соціальних служб щодо проходження курсів підвищення батьківського потенціалу, відвідування психолога та рекомендовано пройти реабілітацію від наркотичної залежності.
11.11.2024 від представника Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на адресу суду надійшов висновок № 102-4730 від 05.11.2024 про недоцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд критично оцінює поданий висновок з огляду на таке.
За положенням ч. 6 ст. 19 СК суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Статтею 150 СК на батьків покладено обов'язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
У частині 1 ст. 151 СК закріплено переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини. Права батьків щодо виховання дитини розцінюються як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Положеннями ч. 2 ст. 151 СК передбачене право батьків залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК), у тому числі позбавлення батьківських прав із підстав і в порядку, що визначені ст. 164 СК.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона / він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Тлумачення наведених положень ст. 164 СК свідчить, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка у справі ОСОБА_2 , яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених законом на матір обов?язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Дитина знаходиться на утриманні позивача.
Зокрема, як вбачається з відповіді від 26.01.2024 № 10223-10223/Л-3263 Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації повідомила, що з 13.07.2020 малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у Службі як такий, що опинився в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини.
Окрім цього, згідно вироку Деснянського районного суду м. Києва від 07.08.2019 у справі № 754/11079/19 ОСОБА_2 визнано винуватою у пред'явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК, ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2-ох років позбавлення волі.
Також, згідно вироку Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/5445/21-к ОСОБА_2 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначено покарання у виді штрафу.
Окрім цього, згідно вироку Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/1593/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 309, ст. 390-1 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та 6 місяців.
Також, 16.06.2025 від ГО «СІМ ДОРІГ» на адресу суду надійшли витребувана ухвалою суду інформація, з якої вбачається, що ОСОБА_2 дійсно проходила з 26.05.2024 по 16.02.2025 року в ГО «СІМ ДОРІГ» курс за програмою психосоціальної реабілітації осіб з хімічною і нехімічною залежністю.
Згідно відомостей, які були надані Головним Управлінням Національної поліції у м. Києві вбачається, що до відповідачки ОСОБА_2 неодноразово здійснювались виклики щодо неправомірної поведінки останньої.
Таким чином судом було встановлено, що відповідачка у справі ОСОБА_2 протягом тривалого часу не змінює свій спосіб життя, що виключає виконання нею належним чином своїх батьківських обов'язків.
З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню свого малолітнього сина. Вказані правовідносини регулюються нормами Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Позивач ОСОБА_1 є дідом ОСОБА_3 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_4 (син позивача) та ОСОБА_2 (відповідачка у справі).
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
З вищенаведених письмових доказів, вбачається, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не займається її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.
З огляду на зазначене, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю ухилилася від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню своєї малолітньої дитини, суд вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин суд вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача .1 211 грн 20 коп. сплаченого позивачем судового збору, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 1962-9611-8001-0440 від 14.05.2024.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витраті по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - в матеріалах справи відсутній;
- третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: 02225, м. Київ, просп. Червоної Калини, буд 21-Г, код ЄДРПОУ: 37501695;
- третя особа - Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, місцезнаходження: 02225, м. Київ, просп. Червоної Калини, буд. 29, код ЄДРПОУ: 37415088.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ