Справа № 755/2974/26
"04" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000114 від 06.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого ТОВ «Контракт продрезерв 5», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, шляхом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів,
органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000114 від 06.02.2026, відповідно до обвинувального акта встановлено такі обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
05.02.2026 приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 перебував за адресою: м. Київ, станція метро «Дарниця», вихід № 4 в бік вулиці Андрія Малишка, де в цей час перебувала ОСОБА_3 . В цей момент, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочався словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення фізичного болю ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 наблизився до ОСОБА_3 на відстань витягнутої руки, утримуючи в правій руці балончик «Pepper KO Fog», використав його шляхом розпилення засобу сльозогінної та подразнюючої дії в обличчя потерпілої ОСОБА_3 .
В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_2 завдав фізичного болю, що проявився у печінні очей та сльозотечі і не спричинив тілесних ушкоджень, потерпілій ОСОБА_3 .
Таким чином з'ясовано, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Із долучених до обвинувального акта матеріалів встановлено, що обвинувачений був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.
До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , яка складена у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 про те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз'яснені положення ч. 2 ст. 301 КПК України про обмеження права апеляційного оскарження, та погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 своїм підписом підтвердила добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Крім того, до обвинувального акта долучені матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.
Тим самим обставини вчинення кримінального проступку установлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.
А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
Також суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, вважає кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України дійсною та вірною.
Тим самим, вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , зокрема те, що на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога він не перебуває, раніше не судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій, суд вважає за можливе призначити покарання у межах санкції статті у виді штрафу.
Саме таке покарання, на думку суду, є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Речові докази у кримінальному провадженні: газовий балончик, який поміщено до спецпакету ЕХР0274434, змив, який поміщено до спецпакету ІСR0111618, які передано в камеру схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 025505) - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_5