Справа №:755/2536/26
Провадження №: 1-кс/755/640/26
"27" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого - криміналіста слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000190 від 18.07.2025 року про арешт майна,
Слідчий - криміналіст слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000190 від 18.07.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України про арешт майна.
Клопотанням обґрунтоване тим, що слідчим відділом (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, під процесуальним керівництвом прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025011000000190, у ході якого встановлено, що у період лютого-березня 2014 року, Російська Федерація, використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом Російської Федерації № 42-ФЗ від 02.03.1999), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Отже, з 20.02.2014 Російська Федерація, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з відкритим, повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2002-ІХ від 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента дотепер.
Із метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя до складу РФ, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено т.зв. судові, правоохоронні органи та органи влади і місцевого самоврядування т.зв. «Республіки Крим».
Зокрема, згідно з положеннями законодавства РФ, а саме п.п.2, 3 ст.88 Глави 8 т.зв. «Конституції Республіки Крим», («Місцеве самоврядування») місцеве самоврядування в Республіці Крим забезпечує відповідно до Конституції Російської Федерації, федерального закону, цієї Конституції та закону Республіки Крим самостійне вирішення населенням питань місцевого значення, володіння, користування та розпорядження муніципальною власністю.
Місцеве самоврядування здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів та інших форм прямого волевиявлення, через виборні та інші органи місцевого самоврядування.
Також, відповідно до ст.90 вказаного нормативного документу, органи місцевого самоврядування самостійно керують муніципальною власністю, формують, затверджують та виконують місцевий бюджет, встановлюють місцеві податки та збори, здійснюють охорону громадського порядку, а також вирішують інші питання місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування можуть наділятися законом Республіки Крим окремими державними повноваженнями з передачею необхідних для їх здійснення матеріальних та фінансових коштів. Реалізація переданих повноважень підконтрольна органам державної влади Республіки Крим.
Згідно з ст.1 т.зв. «закону Республіки Крим № 15-ЗРК від 05.06.2014 «Про встановлення меж муніципальних утворень та статусу муніципальних утворень в Республіці Крим», місто Євпаторія наділено статусом міського округу Євпаторія та його адміністративним центром визначено місто Євпаторія, а також встановлено перелік населених пунктів, що входять до складу т.зв. «міського округу Євпаторія».
Відповідно до п.1 ст.1 т.зв. «закону Республіки Крим № 16-ЗРК від 05.06.2014 «Про структуру та найменування органів місцевого самоврядування в Республіці Крим, чисельності, строках повноважень та даті проведення виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень першого скликання в Республіці Крим», встановлено структуру органів місцевого самоврядування у муніципальних районах, а саме: а) представницький орган муніципального утворення, що складається з депутатів, яких обирають на муніципальних виборах; б) голова муніципального утворення, який обирається представницьким органом муніципального утворення зі свого складу та виконує повноваження його голови; в) місцева адміністрація (виконавчо-розпорядчий орган муніципального утворення), яку очолює голова місцевої адміністрації, якого призначають на посаду за контрактом, що укладають за результатами конкурсу на заміщення зазначеної посади відповідно зі статтею 37 Федерального закону від 06.10.2003 № 131-ФЗ «Про загальні засади організації місцевого самоврядування в Російській Федерації».
Водночас, ст.5 вказаного нормативного документу, встановлено чисельність депутатів представницьких органів міських округів та міських поселень в Республіці Крим, які обираються на муніципальних виборах, зокрема, у міському окрузі Євпаторія - 28 депутати.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 11.06.2024 рішенням № 2-87/1 т.зв. «Євпаторійською міською радою Республіки Крим другого скликання» призначено вибори депутатів Євпаторійської міської ради Республіки Крим третього скликання на 08.09.2024, яке було скеровано у «територіальну виборчу комісію міста Євпаторія Республіки Крим».
У червні-липні 2024 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України (далі - ТОТУ) в Автономній Республіці Крим, точне місце знаходження досудовим розслідуванням не встановлене, розуміючи факт окупації Автономної Республіки Крим збройними силами РФ, достовірно знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи проросійсько налаштованим, маючи стійкий, виниклий за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисел, направлений на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та у добровільному обранні до незаконних органів місцевого самоврядування, створених на тимчасово окупованій території, добровільно виявив бажання обратись депутатом т.зв. «Євпаторійської міської ради Республіки Крим третього скликання».
Після чого, з його згоди, був висунутий, як кандидат у депутати по єдиному виборчому округу від виборчого об'єднання «Євпаторійського міського відділення Кримського регіонального відділу Всеросійської політичної партії «Єдина Росія».
У подальшому, ОСОБА_4 , у період з червня 2024 року по 08.09.2024, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - м. Євпаторія, АР Крим, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, здійснював передвиборчу компанію як кандидат у депутати т.зв. «Євпаторійської міської ради Республіки Крим третього скликання».
Відповідно до рішення «територіальної виборчої комісії міста Євпаторія Республіки Крим» від 10.09.2024 №151/1108-2, ОСОБА_4 , обрано депутатом «Євпаторійської міської ради Республіки Крим третього скликання».
Надалі, за результатами виборів, рішенням «територіальної виборчої комісії міста Євпаторія Республіки Крим» від 16.09.2024 № 153/1119-2, ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України - м. Євпаторія, АР Крим, був зареєстрований депутатом «Євпаторійської міської ради Республіки Крим третього скликання», яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, просп. Леніна буд. 2.
Тож, своїми умисними діями ОСОБА_4 , довів до кінця свій злочинний умисел, направлений на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора чим сприяв та сприяє реалізації політики окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Отже, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України - колабораційна діяльність, тобто в участі громадянина України у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території, у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
04.07.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України.
09.07.2025 в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» (№ 137 (8062) від 09.07.2025) та 09.07.2025 на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, було опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України, а також на виконання вимог ст.135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, повістки на 14.07.2025, 15.07.2025 та 16.07.2025 в період часу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. про виклик його до слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення за його участі інших слідчих (процесуальних) дій.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 особисто не вручено, проте вжито заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до відомостей з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, у період з 08.11.2017 до 26.01.2026 відомостей стосовно ОСОБА_4 в базі даних не виявлено.
18.07.2025 ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам 11 сектору ГВ ЗНД УСБУ у Львівській області.
18.07.2025 з матеріалів кримінального провадження №22024011000000244 від 15.10.2024 виділено матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України, виділені в окреме провадження за № 22025011000000190 від 18.07.2025.
У свою чергу, санкція ч.5 ст.111-? КК України, передбачає конфіскацію майна, як вид додаткового покарання.
За інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Перово, Автономної Республіки Крим, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сімферопольським РВ ГУ МВС України в АР Крим, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , належить легковий автомобіль марки та моделі «ВАЗ 21101»; рік випуску: 2007; номер та серія знака: НОМЕР_3 ; VIN: НОМЕР_4 ; номер кузова: НОМЕР_5 ; номер двигуна: НОМЕР_6 ; код кольору-колір: 11 - білий; місце реєстрації: АР Крим; дата реєстрації: 06.08.2007, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_7 .
Тож, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.
Отже, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Слідчий у судове засідання не з'явився, клопотав про задоволення клопотання у його відсутність.
Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України - слідче управління Головного управління СБ України в АР Крим розташоване за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н., вул. Юрія Поправки, буд.14-А.
Згідно норми ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Крім того, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, ч.2 ст.64-? КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Частиною 10 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - криміналіста слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на легковий автомобіль марки та моделі «ВАЗ 21101», рік випуску 2007, номер та серія знаку НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , код кольору-колір: 11 - білий, місце реєстрації АР Крим, дата реєстрації: 06.08.2007, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_7 , власником якої є громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Перово, Автономної Республіки Крим, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сімферопольським РВ ГУ МВС України в АР Крим, шляхом заборони територіальним органам з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України (сервісним центрам МВС) та центрам надання адміністративних послуг, вчиняти реєстраційні дії щодо транспортного засобу - відчуження майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5