Справа № 755/1318/26
1кп/755/758/26
"25" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025100040003953 від 22.12.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Начальник сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із помічником оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві сержантом поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які відповідно до Закону України «Про національну поліцію», є службовими особами правоохоронного органу Національної поліції України, перебуваючи у форменому одязі, разом двома представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які також перебували у форменому одязі, 22.12.2025 року, приблизно о 19:20 год., здійснювали патрулювання на території Дніпровського району міста Києва у складі патруля «Загар 838», на житловому масиві «Березняки», неподалік будинку № 5 по проспекту Павла Тичини, 5 у м. Києві.
У цей час, знаходячись неподалік будинку № 5 по проспекту Павла Тичини, 5 у м. Києві, вказані особи підійшли до невідомого громадянина чоловічої статі, відносно якого у відповідності до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» виникла необхідність щодо перевірки документів. На вказану вимогу громадянин відмовився надавати документи та намагався залишити місце, де його було зупинено. У подальшому, вказаному громадянину повідомлено про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та відповідно до ст.44 Закону України «Про Національну поліцію», з метою встановлення анкетних даних, відносно невідомого громадянина буде застосовано фізичну силу та повідомлено, що його буде доставлено до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.
Під час посадки вищевказаного громадянина до автомобіля останній почав здійснювати опір та відмовлятись виконувати вказівки працівників поліції, кричати про допомогу стороннім особам.
У цей момент, до вищевказаних осіб підійшов натовп людей, серед яких перебував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у якого виник злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень поліцейському ОСОБА_5 , з метою перешкоджання діяльності правоохоронних органів, підриву їх авторитету, уникнення відповідальності за вчинення протиправних дій чоловіком, який в той час затримувалася поліцейськими.
Із цією метою, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу, наблизився потерпілого ОСОБА_5 на максимально коротку відстань та в момент, коли останній затримуючи невстановленого чоловіка нахилився тулубом над вказаним чоловіком, перебуваючи обличчям до землі, наніс один удар правою ногою в область обличчя ОСОБА_5 , спричинивши останньому наступні тілесні ушкодження: синці на лівій надбрівній ділянці, в проекції лівої носогубної складки з переходом на лівий скат носа, його спину та шкіру верхньої губи в центрі та ліворуч, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження; забійна рана на фоні крововиливу на слизовій верхньої губи в центрі, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Після цього, ОСОБА_3 , відійшов від потерпілого на відстань декількох метрів, дістав наявний при ньому ніж, з яким стояв, демонструючи його при собі з метою уникнення затримання його працівниками поліції, після чого з місця події втік.
У подальшому, потерпілого ОСОБА_5 з отриманими внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями було доставлено до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7».
Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв?язку з виконанням цим працівником службових обов?язків.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
У п.1 ст.468 КПК України вказано, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.1 ст.469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Крім того, ч.3 ст.469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
26.01.2026 року, у кримінальному провадженні №12025100040003953 від 22.12.2025 року, між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладено угоду про примирення.
Відповідно до умов вищезазначеної угоди потерпілий та обвинувачений у кримінальному провадженні №12025100040003953 від 22.12.2025 року, за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 471 КПК України уклали угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для цього кримінального провадження, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Потерпілий ОСОБА_5 відмовився заявляти цивільний позов. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч.2 ст.345 КК України - у виді 2 років обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Також, у цій угоді роз'яснені зазначені потерпілому та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд вважає, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У підготовчому засіданні з'ясовано, що потерпілий розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Обвинувачений та потерпілий у підготовчому судовому засіданні підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Суд, дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи сторін, вважає, що укладена між потерпілим та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.345 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України.
Із огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що укладена між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 угода про примирення підлягає затвердженню.
У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не понесені.
Керуючись ст.ст.314, 368, 475 КПК України, суд, -
Затвердити, у кримінальному провадженні №12025100040003953 від 22.12.2025 року, угоду про примирення, укладену 26.01.2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обрано.
Речові докази у кримінальному провадженні:
серветки з речовиною бурого кольору - упаковано до паперового конверту, який заклеєно пломбувальною стрічкою NPU- 2298355; змив речовини бурого кольору з нагрудного відеореєстратора - упаковано до паперового конверту, який заклеєно пломбувальною стрічкою NPP- 0123780, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві /квитанція №025433 від 23.01.2026 року/ - знищити;
шапку чорного кольору, яку було поміщено до паперового конверту та опечатано наліпкою №NPU-1135449; куртку чорного кольору, яку було поміщено до паперового конверту та опечатано наліпкою №NPU-1135455; взуття чорного кольору, яке було поміщено до сейф-пакету №QHY0145907; ключі від автомобіля, які було поміщено до сейф-пакету № ICR0224424; джинси синього кольору, які було поміщено до паперового конверту та опечатано наліпкою №NPU-1135450; мобільний телефон марки «iPhone 12» срібного кольору, imeі: НОМЕР_2 , imeі 2: НОМЕР_3 , з сім-картою НОМЕР_4 , у силіконовому прозорому чохлі, який було поміщено до сейф-пакету №ICR0224425; сумку чорного кольору «PHILIP SWIT», яку було поміщено до паперового конверту та опечатано наліпкою №NPU-1135456 - повернути власнику;
компакт-диск з відеозаписом за 22.12.2025 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_9